Дніпровський академічний театр опери та балету

театр опери та балету у місті Дніпро

Дніпровський академі́чний теа́тр о́пери та бале́ту — театр у місті Дніпрі, розміщений на проспекті Дмитра Яворницького, 72-а.

Дніпровський академічний театр опери та балету
Дніпровський театр опери та балету і світло-музичний фонтан "Муза" ввечері
Дніпровський театр опери та балету і світло-музичний фонтан "Муза" ввечері
Дніпровський театр опери та балету і світло-музичний фонтан "Муза" ввечері

48°28′13″ пн. ш. 35°02′17″ сх. д. / 48.470218836089° пн. ш. 35.038167556898° сх. д. / 48.470218836089; 35.038167556898
Країна Україна Україна
Місто
Місце Дніпро
Адреса
Архітектор Борис Жежерін
Місткість 1148 місць
Тип оперний театр
Статус діючий
Відкрито 1931
Знову відкрито 1974
Репертуар Опера, балет, концерти
Керівництво Директор-художній керівник Костянтин Пінчук
opera-ballet.com.ua
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID 2734

Мапа

CMNS: Дніпровський академічний театр опери та балету у Вікісховищі

Вперше у Дніпропетровську оперний театр був відкритий у 1931 році, як Дніпропетровський робітничий оперний театр. У 1934—1937 роках у театрі виступав Арсенко Арсен Діонисович. З початком війни театр було евакуйовано до Красноярська, де дніпровську оперу об'єднали з одеською трупою і після війни вже не відновили.

Відродження театру відбулося лише через три десятиліття — 31 серпня 1973 року, коли Рада міністрів УРСР ухвалила ідею створення Дніпропетровського театру опери та балету.

Сучасний театр збудовано на місці парку імені А. Войцеховича за проєктом авторського колективу на чолі з Борисом Жежериним. Під час проєктування архітектори спирался на проєкт Житомирського музично-драматичного театру (зведеного у 1966 теж Жежериним), утім і зовнішнє, і внутрішнє оформлення Дніпровської опери унікальне. Виразним акцентом притеатральної площі, запроєктованої архітектором Павлом Нірінбергом, став світло-музичний фонтан «Муза» (автор скульптури Музи — Юрій Павлов). 26 грудня 1974 року театр відкрився балетом «Лебедине озеро» Петра Чайковського.

З 1974 по 1994 роки головним диригентом театру був Петро Варивода. Серед видатних солістів театру — бас Юрій Сабін-Гус, мецо-сопрано Нонна Суржина, тенор Олександр Востряков, баритон Микола Полуденний та інші. Диригентом театру був Борис Афанасьєв

Протягом 1974—1988 років головним балетмейстером театру була Л. В. Воскресенська, заслужена артистка Росії.

Визнанням труппи Дніпропетровського театру опери та балету в межах СРСР стали гастролі на сцені Большого театру у 1988. З початком перебудови театр починає також і активну міжнародну гастрольну діяльність, зокрема дніпропетровські артисти виступають на сценах Франції, Італії, Китаю, США.

У 90-х на сцені театру розкрився талант артистів балету Ганни Дорош і Максима Чепика, оперних співаків Віктора Луцюка та Едуарда Срібницького, Валентини Коваленко. У 2003 році театру присвоєно звання академічного.

Артист балету і балетмейстер Дмитро Омельченко у 2017 році став лауреатом Премії імені А. Ф. Шекери за постановку сучасного балету «Carmen&Jose»[1].

Станом на початок 2020 року репертуар театру нараховував 18 опер[2][3], 18 балетів (1 - українського автора), 8 оперет та мюзиклів[2].

Диригенти

ред.
  • Юрій Пороховник
  • Сергій Горкуша
  • Олександр Кулішов
  • Ігор Пучков
  • Василь Коваль

Світлини

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Артисту балету Дніпропетровського театру вручили премію імені А. Ф. Шекери. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  2. а б Репертуар театру. opera-ballet.com.ua. Театр опери і балету. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
  3. Чи буває опера сучасною? | Український інтерес [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.], uain.press (Перевірено 9 лютого 2020)

Посилання

ред.