Дмитро Зеленський
Дмитро Зеленський — український державний та військовий діяч у добу Гетьманщини. Полковник Лубенського полку Війська Запорозького Городового. Свояк Гетьмана Іоанна Мазепи.
| Дмитро Зеленський | |
|---|---|
| Громадянство |
 Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | полковник Лубенського полку |
| Конфесія | православний |
Біографія ред.
Син Михайла Зеленського[1]. Від 1689-го знатний військовий товариш. Полковник Лубенського полку приблизно з 1700 р., після смерті попереднього полковника Лубенського Леонтія Свічки (05. 08. 1699).
Як видно з листа Пилипа Орлика Стефану Яворському, належав до тих старшин, які після доносу Василя Кочубея з власної ініціативи складали повторну присягу Гетьману.
«обіщая, при его достоинстві и при обороні прав и волностей войсковых до крове стоять, и в наиболшом нещастю не отступать его, яко вожда и рейментара своего».
Гетьман Іоанн Мазепа мав у числі найближчого порадника у зовнішніх справах саме Дмитра Зеленського - поруч із Данилом Апостолом та Дмитром Горленком. У колі цих трьох представників Генеральної Старшини він остаточно вирішував справу з союзом із королем Швеції Карлом ХІІ-им. Пилип Орлик зазначав:
«Отказали на тое всі единогласно, чтоб не ишол, и совітовали, дабы немедленно до короля шведского посылал с прошением о протекцию»
Лубенський полк брав участь у героїчній обороні Батурина (Дмитро Зеленський у той момент був разом з Іваном Мазепою).
Після Полтавського бою лубенський полковник разом з багатьма іншими старшинами здався. На допиті він вдавав, що нічого не знав про союз із Шведським Королівством аж до переходу на бік шведів:
«...А перешед Десну, объявил ему, Зеленскому, что будто генерал... Меншиков идет по него и по всю старшину, которых хочет побрать и забить в колодки».
Цьому поясненню царські сановники не повірили. Розслідування показало, що він належав до кола посвячених гетьмана.
Лубенського полковника ув'язнили і 1711 заслали до Сибіру, де він і помер у бідності та злиднях.
Джерела:
- Розпорядження лубенського полковника Дмитра Зеленського сотнику Семену Вакуленку (від 16 січня 1701 р.) / Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах. Упор. Сергій Павленко. - К., ВД "Києво-Могилянська академія", 2009. - с. 899.
Примітки ред.
- ↑ І.Кривошея Неурядова старшина Миргородського полку XVII — першої третини XVIII ст. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Оточення гетьмана Мазепи: Соратники та прибічники [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]