Дишель Мар'ян Миронович
Мар'я́н Миро́нович Ди́шель (нар. 20 вересня 1970; Стебник — пом. 11 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — молодший сержант, командир відділення-топогеодезист зенітно-артилерійського взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).
| Дишель Мар'ян Миронович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 вересня 1970 Стебник Львівська область | |
| Смерть |
11 липня 2014 (43 роки) с. Зеленопілля Свердловський район Луганська область | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. Стебник. Герой Мар'ян Дишель |
|
|
Урочиста лінійка з нагоди відкриття меморіальної дошки Мар'яну Дишелю. |
Мар'ян Дишель народився 20 вересня 1970 року в місті Стебник Львівської області. Закінчив 1986 року загальноосвітню школу № 6 міста Стебника, а по тому — Вище професійне училище № 19 міста Дрогобич. Протягом 1988—1989 років проходив строкову військову службу. Після демоблізації працював на руднику № 1 Стебницького калійного заводу. За власним бажанням звільнився та поїхав на заробітки — в Чехію. 2001 року одружився.
Навесні 2014 року Мар'ян Дишель мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).
З літа 2014 року Мар'ян Дишель брав участь у антитерористичній операції на сході України.
Поховали Мар'яна Дишеля 19 липня 2014 року на міському цвинтарі Стебника на вулиці о. Петра Мекелити[1].
Без Мар'яна лишилась дружина.
Обставини загибелі ред.
11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Мар'ян Дишель[2].
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[3].
Вшанування пам'яті ред.
6 лютого 2015 року в місті Стебнику, на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 6 (вулиця Михайла Грушевського, 10), де навчався Мар'ян Дишель, йому встановлено меморіальну дошку[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Прощання з Героями[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ В стебницькій школі відкрили меморіальну дошку учаснику АТО. Стебницькі Вісті. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
Посилання ред.
- Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Дишель Мар'ян Миронович [Архівовано 21 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Дишель Мар'ян Миронович [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] // Український меморіал
- Мар'ян Миронович Дишель [Архівовано 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- «Повік невгасимою буде всенародна шана мужності та героїзму українських воїнів». В Міноборони вшановували загиблих Українських героїв [Архівовано 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |