Дисплей на квантових точках — відображальний пристрій, який використовує квантові точки для отримання червоного, зеленого і синього світла. На даний час існують комерційні моделі дисплеїв, основою яких є квантовоточкові світлодіоди (QD-LED або QD-OLED).

«Квантові точки», опромінені ультрафіолетовмм світлом. Різні розміри «квантових точок» випромінюють різні кольори.

QLED (від англ. quantum dot, «квантова точка») — маркетингова назва технології виготовлення рідкокристалічних екранів зі світлодіодним підсвіченням на квантових точках від компанії Samsung. Подібна технологія від компанії LG Electronics називається NanoCell, від компанії Sony — Triluminos[1], від компанії Hisense — ULED.

Квантові точки — це кристали, які світяться тоді, коли на них діє струм або світло. Вони випромінюють різні кольори залежно від розміру і матеріалу, з якого вони виготовлені. Дослідники заявляють, що дисплеї на квантових точках можуть мати у п'ять разів менше енергоспоживання порівняно зі звичайними РК-дисплеями (LCD), а також триваліший термін роботи порівняно з OLED-дисплеями. Також стверджується, що вартість виробництва може бути вдвічі нижчою від вартості виготовлення РК- і OLED-дисплеїв.[2]

Згідно з заявами творців, забезпечує менше споживання енергії, ніж решта технологій, зокрема OLED, і низьку вартість виробництва (як і електронний папір, OLED-дисплеї (а також, деякою мірою, LCD), претендує на статус основної технології у гнучких дисплеях). При цьому декларують значно вищі, ніж у конкурентних технологій, яскравість і контрастність.

Принцип діїРедагувати

Створення цілого телевізійного дисплея з квантових точок, а не просто використання їх для підсвічення, було початковою ціллю QD Vision. Планувалось взяти структуру пристрою OLED, але як емісійний шар використати квантові точки.[3] Вони виробляють монохроматичне світло, тому ефективніші, ніж джерела білого світла.[4] QD-LED-дисплеї будуть використовувати електролюмінесцентні квантові точки як випромінювальні елементи, які керуються активною матрицею з тонкоплівкових транзисторів (TFT).

На даний час існують тільки лабораторні зразки електроемісійних дисплеїв. Поки що всі комерційні продукти використовують фотолюмінісцентні квантові точки для підсвічення рідкокристалічних дисплеїв. Як виявилося, використання квантових точок для отримання чистого спектрального кольору — це порівняно недорогий спосіб забезпечити близьку до природної кольоропередачу для рідкокристалічних матриць.

ТехнологіяРедагувати

У кольорових дисплеях кожний піксель містить червоний, зелений і синій субпіксель. Ці кольори комбінуються з різною інтенсивністю для отримання мільйонів відтінків. Дослідники змогли створити повторювані зразки із червоних, зелених і синіх смужок, багаторазово повторюючи технологію літографічного нанесення. Смужки наносяться безпосередньо на матрицю тонкоплівкових транзисторів. Транзистори зроблені із аморфного індій-галлій-цинкового оксиду (IGZO), який має вищу рухливість електронів і є напівпровідником електронного типу провідності, стабільнішим, ніж транзистори з аморфного гідрованого кременю (a-Si). У результаті дисплей має субпікселі біля 50 мікрометрів в ширину і 10 мікрометрів у довжину, достатньо малого розміру, щоб було можливо використати їх у екранах телефонів.[2]

ІсторіяРедагувати

Ідею використання квантових точок як джерела світла вперше розроблено в 1990-х роках.[джерело?] На початку 2000-х вчені почали розуміти весь потенціал квантових точок як технології наступного покоління дисплеїв. 2004 року для розробки технології QLED засновано лабораторію QD Vision (США, Лексінгтон (Массачусетс)). Згодом до неї приєдналися компанії LG Electronics і Samsung Electronics .

У лютому 2011 року дослідники з Samsung представили розробки першого повноколірного дисплея на основі квантових точок — QLED. 4-дюймовий дисплей керувався активною матрицею, це означає, що кожен кольоровий піксель з квантовою точкою може вмикатися і вимикатися тонкоплівковим транзистором . Дослідники зробили прототип на склі і на гнучкому пластику. Для створення прототипу на кремнієву плату наноситься шар розчину квантових точок і напилюється розчинник. Потім шар квантових точок охайно запресовується в гумовий штамп з гребінчастою поверхнею, відділяється і штампується на скло або гнучкий пластик. Так смужки квантових точок наносяться на підкладку[5] .

Використання високотоксичного кадмію, який переважно застосовувався у виробництві квантових точок, обмежене 0,01 % за вагою однорідного матеріалу[6] . Завдяки співпраці Samsung з хімічною компанією Dow Chemical, 2015 року проблему вирішено застосуванням матеріалів, які замість кадмію містять індій[7] . У створенні технології квантових точок без кадмію LG теж співпрацює з Dow Chemical і LG Chem .

Плутанина в термінахРедагувати

Всі дисплеї, які заявляються як QLED, фактично є РК-матрицею зі світлодіодним підсвічуванням на квантових точках, тобто єдина їхня перевага перед LCD — це розширена колірна модель. Порівняно з OLED — телевізорами (де самі пікселі є маленькими світлодіодами), які використовують електролюмінесценцію, в телевізорах на QLED немає справжнього чорного кольору і нескінченної контрастності, використовується фотолюмінесценція — перевипромінення світла в іншому діапазоні частот. Аналогічно, LED-телевізори — це також не електролюмінесцентне випромінювання як OLED, а вид підсвічування, де замість люмінесцентних ламп з холодним катодом, які використовувались раніше, використовується панель зі світлодіодів (LED).

Технологія підсвічування на квантових точках Color IQРедагувати

Технологію розроблено компанією QD Vision і використано в телевізорах Sony, випущених 2013 року[8], TCL Corporation, Hisense (K7100)[9].

Світло від синього світлодіода проходить через трубку, заповнену червоними і зеленими квантовими точками, які флуоресціюють і генерують червоне й зелене світло. З трубки виходить біле світло, яке є сумішшю оригінального чистого синього, чистого червоного і чистого зеленого. Трубки підсвічування розміщуються по краях дисплею[10].

Технологія QLEDРедагувати

Назва належить Samsung, але її дозволено використовувати всім членам QLED Alliance, створеного в квітні 2017 року[11].

Технологія QDEF (quantum dot enhancement film — поліпшувальна плівка з квантовими точками)[12]Редагувати

 
Будова рк-дисплею з плівкою QDEF

Технологію розробила компанієя Nanosys і представила на виставці SID 2011 року. ЇЇ призначення — поліпшити колірну гаму, яскравість і контраст екрану. Ця технологія використовується в телевізорах Samsung, TCL Corporation, Hisense, Philips, планшеті Amazon Kindle Fire HD 7, ноутбуці ASUS Zenbook NX-500.

В РК-панелях між блоком підсвічування з синіх світлодіодів і шаром з рідкими кристалами (LCM) додається плівка, просочена випадково розподіленими квантовими точками двох різних розмірів — одні випромінюють зелене світло, інші — червоне. Червоне і зелене світло змішується з непоглиненим синім світлом, і таким чином формується біле. Потім воно проходить через субпіксельний колірний фільтр (BEF).

Технологія QDОG (QD on Glass — квантові точки на склі)Редагувати

Технологія з'явилася 2018 року, а телевізори з екранами QDОG повинні з'явитися в 2019-му[прояснити]. Технологія дозволяє зробити телевізори тоншими і дешевшими[13].

Квантові точки нанесені на тонкий листок скла, яке служить світловодом.

Технологія QDCF (QD color filter — квантово-точковий колірний фільтр)Редагувати

Технологія дозволяє відмовитися від кольорового матричного фільтра. Замість зеленого і червоного субпікселів використовуються комірки з квантовими точками, замість синього субпікселя — прозорий розсіювальний шар, який пропускає блакитне світло від світлодіодного підсвічування. Складність методу полягає в тому, що квантові точки повинні бути розташовані дуже близько одна від одної, щоб між ними не проходило синє світло і не заважало отримувати чисті кольори. Nanosys спільно з виробником чорнила Dic Corporation розробили метод нанесення квантових точок за допомогою струменевого друку, який представлено 2017 року[14].

Технологія NanoCellРедагувати

Технологію представила компанія LG Display 2017 року на виставці CES[15]. Вона дозволила розширити колірне охоплення[16] і збільшити кут огляду.

Традиційні екрани IPS зазвичай забезпечені білим світлодіодним підсвічуванням (WLED), яке дозволяє їм відтворювати кольори в стандартному колірному просторі RGB. В технології Nano IPS на білі світлодіоди (а не на додатковий світлорозсівний шар, як в QLED) наноситься шар наночастинок (звідси назва Nano IPS) — квантових точок розміром менше 2 нм. Вони поглинають світло з певною довжиною хвилі, наприклад, непотрібні відтінки жовтого і помаранчевого, що покращує точність передавання відтінків червоного[17].

LG Electronics використовує безкадмієві квантові точки Nanoco, які постачає Dow Chemical.

ВиробництвоРедагувати

Дистриб'ютор MMD (Philips Monitors) і компанія QD Vision повідомили, що в Китаї почалися продажі першого в світі монітора на квантових точках. Випускає монітори гонконзька компанія TPV Technology, яка викупила в 2011—2014 році бренд «Philips»[18]. Йдеться про 27-дюймовий монітор 276E6ADS, який, завдяки технології QD Vision, дозволяє говорити про появу професійних дисплеїв за ціною споживчих моделей. Він був представлений на виставці CES 2015. В основі пристрою лежить панель IPS, роздільність панелі 1920х1080 пікселів, час відгуку 4 мс, максимальна яскравість 300 кд/м². Монітор охоплює 99 % простору Adobe RGB[en][19].

2013: телевізори від Sony серій W900 (модель Ultra HD 55W900)[20] і X900 (65X900, 55X900)[8], планшет Amazon Kindle Fire HDX 7[21].

2014: на виставці Computex ASUS представила ноутбук Zenbook NX500 з дисплеєм, що використовують технологію QDEF (Quantum Dot Enhancement Film)[22].

2015: телевізори від TCL Corporation, Hisense, Samsung, LG Electronics[23].

2016: телевізори з прямим екраном від Samsung серій Q9F і Q7F (75, 65- і 55-дюймові моделі).

2017: телевізори з вигнутим екраном від Samsung серій Q7C (діагоналі 49 і 55 дюймів) і Q8C (діагоналі 55, 65 і 75 дюймів) і монітори серій CHG90 і CHG70 від Samsung. Буква «С» в серії означає «Curved» (вигнутий). На виставці CES 2017 Samsung перейменувала свою технологію підсвічування «SUHD» на «QLED»[24]. Телевізори від LG серій SJ9500, SJ8500 і SJ8000. Також в цьому році з'явився планшет з технологією Quantum Dot Iconia Tab 10 від Acer[25], ігрові монітори Acer Predator X27 і ASUS ROG Swift PG27UQ.

2018: монітор ASUS ProArt PA32UC[26].

КритикаРедагувати

Згідно з заявою Сета Коу-Саллівана (Seth Coe-Sullivan), засновника і керівника компанії QD Vision, безліч проблем було вирішено дослідниками і інженерами фірми Samsung, проте кращі пристрої на квантових точках не настільки ефективні, як дисплеї на основі органічних світлодіодів. Також необхідно збільшити термін служби, оскільки яскравість QLED дисплеїв починає зменшуватися через 10 000 годин[2] .

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Quantum dots help return 'Triluminos' RGB LED lighting to Sony HDTVs (англ.). engadget. 14 січня 2013. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2020. 
  2. а б в The First Full-Color Display with Quantum Dots (рос.). MIT Technology Review. 22 листопада 2011. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 7 квітня 2019. 
  3. CES 2015: What the Heck Are Quantum Dots? (рос.). IEEE Spectrum. 2 січня 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 16 травня 2019. 
  4. Біле світло містить не тільки чистий червоний, зелений і синій, які складають телевізійне зображення, а й рожеві, жовті та інші додаткові складові, які спотворюють червоні, зелені та сині тони. Ці сторонні кольори блокуються фільтрами, що знижує яскравість картинки.
  5. Квантовые точки и зачем их ставят (рос.). habr. 4 грудня 2016. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2019. 
  6. ТР ЕАЭС 037/2016 (рос.). Решение Совета Евразийской экономической комиссии от 18 октября 2016 года N 113. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 19 квітня 2019. ; Директива 2011/65/EU от 8 июня 2011 года (рос.). Европейский парламент и Совет ЕС. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 16 травня 2019. 
  7. Samsung may introduce cadmium-free quantum dots LCD TVs in 2015 (рос.). Оled-info. 22 жовтня 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2019. 
  8. а б What are Quantum Dots, and how could they help your next TV? (англ.). CNET. 18 лютого 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 14 травня 2019. 
  9. У Hisense готов первый в мире телевизор с изогнутым экраном, в котором применена технология квантовых точек QD Vision Color IQ (рос.). ixbt.com. 6 червня 2015. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 23 травня 2019. 
  10. CES 2015: What the Heck Are Quantum Dots? (рос.). IEEE SPECTRUM. 2 січня 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 23 травня 2019. 
  11. Samsung, TCL и Hisense создали QLED Alliance (рос.). STEREO&VIDEO. 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 червня 2019. 
  12. Nanosys Quantum-Dot Update at CES 2018 (рос.). AVSFORUM. 18 січня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019. 
  13. Samsung изменит технологию квантовых точек для телевизоров (рос.). DailyComm. 5 липня 2018. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 19 травня 2019. 
  14. Nanosys and DIC Announce Inkjet-Printed Quantum-Dot Process (рос.). AVSForum. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 22 травня 2019. 
  15. LG представляет новую линейку телевизоров на базе технологии Nano Cell (рос.). 4pda. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 16 травня 2019. 
  16. LG Nanocell. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 6 квітня 2020. 
  17. Технология Nano IPS (рос.). НИКС. 1 листопада 2018. Процитовано 10 травня 2019. 
  18. Philips передает оставшиеся 30% акций совместного предприятия TP Vision (рос.). hifinews.ru. 23 січня 2014. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 10 квітня 2019. 
  19. Philips 276E6ADS — первый монитор на квантовых точках в розничной продаже (рос.). 3DNEWS. 6 червня 2015. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. 
  20. Технология Sony Triluminos (рос.). hifinews.RU. 26 березня 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 7 квітня 2019. 
  21. Mini Tablet Display Technology Shoot-Out (англ.). DisplayMate. 2013. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 21 травня 2019. 
  22. Чуб А. (12 червня 2014). Цена и сроки начала продаж ультрабука ASUS Zenbook NX500 с экраном 3840x2160 (рос.). gagadget.com. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 11 квітня 2019. 
  23. Телевизоры с технологией Quantum Dot на выставке CES 2015 (рос.). HDTV.RU. 12 січня 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 7 квітня 2019. 
  24. Samsung представляет QLED телевизоры (рос.). LCD телевизоры. Характеристики и параметры. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 11 квітня 2019. 
  25. Карасёв С. (26 травня 2017). Acer оснастила планшет Iconia Tab 10 дисплеем с технологией Quantum Dot (рос.). 3DNEWS. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 17 квітня 2019. 
  26. Asus ProArt PA32UC 4K HDR профессиональный монитор (рос.). ULTRAHD. 18 березня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 22 травня 2019.