Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ/СНІД

Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ/СНІД («ЛЖВ» або «ЛЖВС»), або серофобія — упереджене ставлення та дії щодо ЛЖВ, які визначені законом як дискримінація. Така дискримінація існує у всьому світі, включаючи остракізм, сегрегацію, дискримінацію та уникнення. Наслідками стигми та дискримінації щодо ЛЖВ можуть бути низький рівень консультування та тестування на ВІЛ, криза ідентичності, ізоляція, самотність, низька самооцінка та відсутність зацікавленості щодо заліковування цієї хвороби.[1]

У багатьох розвинутих країнах існує сильна кореляція між ВІЛ/СНІДом та чоловічою гомосексуальністю або бісексуальністю. У США приблизно 2 % населення — це чоловіків, які мають секс із чоловіками (ЧСЧ).[2] Це населення найбільш сильно постраждало від ВІЛ, а також пов'язано з високим рівнем стигматизації та гомофобії. Початкова назва СНІДу була пов'язана з «гей-імунним дефіцитом» або GRID.[3] На початку 1980-х років ВІЛ/СНІД був «розладом, який впливає переважно на чоловіків-гомосексуалів»[4].

Деякі форми серйозної дискримінації можуть включати: неприйняття на роботу через статус, заборону купувати будинок, вимагання додаткових грошей при оренді житла, обов'язкове тестування на ВІЛ без попередньої згоди чи захисту конфіденційності; карантин ВІЛ-інфікованих людей та, у деяких випадках, втрата прав власності.[5] Тестування на ВІЛ без дозволу та безпеки також може розглядатися як правопорушення проти осіб, які є ВІЛ-позитивними. Закони США щодо інвалідності забороняють дискримінацію в сфері ВІЛ / СНІДу в житлово-комунальному секторі, зайнятості, освіті та доступі до медичних та соціальних послуг.[6]

Дослідження

ред.

Дослідження показали, що дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, є фактором, що сприяє затримання початку лікування ВІЛ[7]. Щонайменше 20-40 % американців, які є ВІЛ-інфікованими, не розпочинають лікування протягом перших шести місяців після діагностики.[8] Коли люди починають лікування з запізненням при прогресуванні ВІЛ (коли кількість клітин CD4 + T становить менше 500 клітин/мкл), у них 1,94 раза більший ризик смертності порівняно з тими, хто почав терапію, коли CD4 + Т-клітини все ще близько 500 клітин / мкл .[9]

Додаткові дослідження показали, що освіта знижує рівень дискримінації та стигматизації ВІЛ / СНІДу в громадах. Дослідження, проведене Малайським університетом у 2015 році, показало, що в Нігеріїː «Отримання населенням фактичної інформації про ВІЛ / СНІД необхідне для зменшення стигматизації та дискримінації щодо ЛЖВ у громаді».[10] Опитування з 56 307 чоловіків і жінок з різним рівнем освіти та соціально-економічним рівнем та віком від 15 до 49 років показало, що багаті люди та люди з середнім достатком були неупереджені щодо ЛЖВ. Навпаки, молоді дорослі, бідні люди швидше за все, були упередженими до ЛЖВ. Багато людей також вважають, що СНІД пов'язаний з гомосексуальністю.[10]

Існує дискримінація від медичних працівників, які займаються лікуванням ВІЛ / СНІД — позитивних людей. У країнах третього світу та деяких громадах в Америці низьке фінансування ресурсів може зашкодити успішному забезпеченню належного догляду за ЛЖВ, які не можуть виплатити медичну допомогу або не матимуть іншого медичного страхування або інших форм оплати. У медичних працівників може бракувати належних знань про те, як поводитися з окремими особами, якщо їм бракує ресурсів та фінансування.[11] У Південній Африці протестовано 223 медсестри з їх кваліфікації та знань про СНІД. Загальна оцінка знань, отримана всіма учасниками, коливалася від 2 до 16, у середньому 12,93 (SD = 1,92) на знання з ВІЛ / СНІД.[12]

Вплив на суспільство

ред.

Стигматизація ВІЛ / СНІДу була розділена на наступні три категорії:

  • Інструментальна стигматизація — це відображення страху та побоювань, які, ймовірно, пов'язані з будь-якими смертельними та трансмісивними захворюваннями.[13]
  • Символічна стигматизація — використання ВІЛ / СНІДу для вираження ставлення до соціальних груп або способу життя, сприйманих як пов'язані з цим захворюванням.[14]
  • Чемність — стигматизація людей, пов'язаних з проблемою ВІЛ / СНІДу або ВІЛ-позитивних людей.[15]

Стигма, яка пов'язана з ВІЛ/СНІДом, може мати різні прояви:

  • неприйняття та уникання людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом або є представником спільноти людей, уразливих до ВІЛ;
  • примусове тестування на ВІЛ без попередньої згоди та недотримання конфіденційності;
  • насильство над людьми, які живуть з ВІЛ-інфекцією;
  • ізоляція людей, які живуть з ВІЛ, тощо.[16]

Дослідження, проведені в Південній Африці, щодо стигми та дискримінації в громадах, показали, що ЛЖВ не тільки відчувають високий рівень стигми, який негативно впливає на всі сфери життя та впливає психологічно. Багато опитаних ЛЖВ звинувачували себе за свій стан.[17] Це ще називають інтернальною стигматизацією, самостигматизацією або внутрішньою стигматизацією, оскільки це зачіпає почуття власної гідності людини.[18]

У масштабі держави стигматизація і дискримінація призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через побоювання людей,  що стане відомо про їх причетність до проблеми та їх зарахують до стигматизованої групи.[16]

Примітки

ред.
  1. Parker, Richard; Aggleton, Peter (1 липня 2003). HIV and AIDS-related stigma and discrimination: a conceptual framework and implications for action. Social Science & Medicine (англ.). 57 (1): 13—24. doi:10.1016/S0277-9536(02)00304-0. ISSN 0277-9536. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 22 жовтня 2018.
  2. Gay and Bisexual Men | HIV by Group | HIV/AIDS | CDC. www.cdc.gov (амер.). 27 лютого 2018. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 10 квітня 2018.
  3. Altman, Lawrence K. NEW HOMOSEXUAL DISORDER WORRIES HEALTH OFFICIALS (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  4. Altman, Lawrence K. NEW HOMOSEXUAL DISORDER WORRIES HEALTH OFFICIALS (англ.). Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 10 квітня 2018.
  5. HIV Stigma and Discrimination. AVERT (англ.). 20 липня 2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  6. Civil Rights. HIV.gov (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  7. Pharris та ін. (2011). Community patterns of stigma towards persons living with HIV: A population based latent class analysis from rural Vietnam. BMC Public Health. 11: 705. doi:10.1186/1471-2458-11-705. PMC 3184634. PMID 21923941.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. Mugavero, MJ (2008). Improving engagement in HIV care: What can we do?. Top HIV Med. 16 (5): 156—161. PMID 19106431.
  9. Panel on Antiretroviral Guidelines for Adults and Adolescents (14 жовтня 2011). Guidelines for the use of antiretroviral agents in HIV-1-infected adults and adolescents. Department of Health and Human Services.
  10. а б Dahlui Azahar Bulgiba Zaki Oche Adekunjo Chinna, Maznah, Nazar, Awang, Rafdzah, Oche Mansur, Felix Oluyemi, Karuthan (2015). HIV/AIDS Related Stigma and Discrimination against PLWHA in Nigerian Population. Public Library of Science. с. 3. ISSN 1932-6203.
  11. Wasiu Olalekan, Adebimpe (June 2014). Perception of Societal Stigma and Discrimination Towards People Living with HIV/AIDS in Lagos, Nigeria: a Qualitative Study. PMC 4130669.
  12. Makhado, Lufuno (December 2016). Knowledge and psychosocial wellbeing of nurses caring for people living with HIV/AIDS (PLWH). Health SA Gesondheid. 21: 1—10. doi:10.1016/j.hsag.2015.10.003.
  13. Herek, G.M. (1999). AIDS and stigma in the United States. [Special issue]. American Behavioral Scientist, 42 (7).
  14. Herek, G.M. (1999). AIDS and stigma in the United States. [Special issue]. American Behavioral Scientist, 42 (7).
  15. Herek, G.M. (1999). AIDS and stigma in the United States. [Special issue]. American Behavioral Scientist, 42 (7).
  16. а б Стигматизація + дискримінація: Проблеми людей що живуть з ВІЛ/СНІДом з юридичної точки зору - Юридична Газета. yur-gazeta.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  17. Visser, Maretha J.; Makin, Jennifer D.; Vandormael, Alain; Sikkema, Kathleen J.; Forsyth, Brian W. C. (February 2009). HIV/AIDS STIGMA IN A SOUTH AFRICAN COMMUNITY. AIDS Care. 21 (2): 197—206. doi:10.1080/09540120801932157. ISSN 0954-0121. PMC 4238924. PMID 19229689.
  18. Практичний психолог – про стигму і дискримінацію ВІЛ-інфікованих | Полтавська обласна державна адміністрація. www.adm-pl.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.