Відкрити головне меню

Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності

Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності — дискримінація, тобто порушення рівності прав та рівності можливостей людей за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності, яке не має розумного обґрунтування [1]. Опубліковані 2007 року Джок'якартські принципи застосування міжнародно-правових норм про права людини щодо сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності зараховують до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності будь-яку дискримінацію, що включає «розрізнення, виняток, обмеження або перевагу, засноване на сексуальній орієнтації або гендерній ідентичності, що має метою чи наслідком знищення або применшення права на рівність перед законом або рівний захист з боку закону, або визнання, використання чи здійснення на рівних засадах всіх прав людини та основних свобод»[2].

Зміст

Приклади дискримінаціїРедагувати

Прикладами дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності, на думку Комітету ООН з прав людини та Європейського суду з прав людини, можуть бути [1]:

  • Встановлення різного віку сексуальної згоди для одностатевих та різностатевих відносин.
  • Заборона публічних заходів на підтримку ЛГБТ.
  • Обмеження батьківських прав або відмову в усиновленні унаслідок тієї чи іншої сексуальної орієнтації.

«Позитивна дискримінація» за ознакою сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності зустрічається рідко та являє, швидше, винятки. Прикладом такої дискримінації може бути надання гомосексуалам певних квот при вступі до навчальних закладів (разом із представниками етнічних меншин та деяких інших груп) [1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Дискримінація ЛГБТ, 2012
  2. Джокьякартские принципы Архівовано 8 March 2014[Дата не збігається] у Wayback Machine. Принцип 2. Стр. 10

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати