Відкрити головне меню
Силові лінії електричного диполя

Дипо́ль[1] (рос. диполь, англ. dipole, нім. Dipol m) — в електродинаміці: ідеалізована система, що слугує для наближеного опису статичного поля або поширення електромагнітних хвиль далеко від джерела (особливо — від джерела з нульовим сумарно, але просторово розділеним зарядом).

Електричний диполь — це два точкових заряди, рівних за величиною і протилежних за знаком.

  • 1) Двополюсник. Розрізняють диполь електричний і магнітний. Електричний диполь — сукупність двох рівних за абсолютною величиною різнойменних зарядів, які розташовані на певній відстані один від одного. Характеристикою диполя електричного є дипольний момент. Молекули багатьох речовин можна розглядати як диполі.
  • 2) В радіотехніці диполь — антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників.
  • 3) В хімії — система, в якiй позитивний та негативний центри зарядiв не збігаються. У найпростiшому випадку диполем є система двох рiвних рiзнойменних, вiддалених один від одного точкових зарядiв.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0