Дзюба Володимир Володимирович

	Володимир Дзюба
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Володимирович; Дзюба
Народження	24 січня 1947
	Станіслав, УРСР
Смерть	11 лютого 2020 (73 роки)
	Вінниця
Громадянство	СРСР, Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзюба.

Володимир Володимирович Дзюба (24 січня 1947, Станіслав, УРСР — 11 лютого 2020, Вінниця) — український радянський футболіст нападник, згодом — футбольний тренер та український функціонер. Майстер спорту (1974).

Кар'єра гравця

Розпочинав грати в футбол у Вінниці, куди з сім'єю переїхав в 1962 році. Перший тренер — Володимир Сергійович Ляпічев. У складі вінницького «Локомотива» п'ять разів ставав найкращим бомбардиром клубу і першим підкорив рубіж у 100 забитих м'ячів.

У 1974 році результативного форварда запросили в одеський «Чорноморець», в складі якого він став бронзовим призером чемпіонату СРСР. Але, незважаючи на це, сезон нападнику, який забив у вищій лізі лише два м'ячі, явно не вдався, і в 1976 році він був змушений виїхати з Одеси в рідну Вінницю.

У 1977—1978 роках захищав кольори команди Групи радянських військ в Угорщині, після чого завершив активну ігрову кар'єру в «Ниві».

Кар'єра тренера та футбольного функціонера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Тренував любительську команду «Поділля» (Кирнасівка). У 1995 році був обраний президентом Федерації футболу Вінницької області, пропрацювавши на цій посаді 12 років^[1]..

Інспектував матчі чемпіонату України з футболу.