Дзвінкий губно-губний фрикативний
Дзвінкий губно-губний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨β⟩ (грецькою літерою «β»). В українській мові цей звук передається на письмі літерою б або в.
Дзвінкий губно-губний фрикативний | |||
---|---|---|---|
β | |||
Номер МФА | 127 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | β | ||
Юнікод (hex) | U+03B2 | ||
X-SAMPA | B | ||
Кіршенбаум | B | ||
Брайль[en] | |||
|
Назва
ред.- Дзвінкий білабіальний фрикатив (англ. voiced bilabial fricative)
- Дзвінкий білабіальний фрикативний
- Дзвінкий губно-губний фрикатив
- Дзвінкий губно-губний фрикативний
Властивості
ред.Властивості губно-губного фрикативного:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
ред.Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
---|---|---|---|---|
амхарська[1] | አበባ | [aβ̞əβ̞a] | квітка | Алофон /b/ між голосними[1]. |
баскська[2] | alaba | [alaβ̞a] | дочка | Алофон /b/ |
еве[3] | Eʋe | [ɛβɛ] | мова еве | Опозиція [v] і [w]. |
іспанська[4] | lava | [ˈläβ̞ä] | лава | Алофон /b/. Див. іспанська фонетика |
кабільська | bri | [βri] | різати | |
каталанська[5] | rebost | [rəˈβ̞ɔst] | драбина | Алофон /b/. Див. каталанська фонетика |
португальська[6][7] | sábado | [ˈsaβɐðu] | субота | Алофон /b/. Див. португальська фонетика |
руандійська | abana | [aβana] | діти | |
турецька[8] | vücut | [βy̠ˈd͡ʒut̪] | тіло | Алофон /v/ перед огубленими голосними.[8] Див. турецька фонетика |
туркменська | watan | [βatan] | країна | |
шведська[9] | aber | [ˈɑːβ̞eɾ] | проблема | Алофон /b/ у розмовній мові. Див. шведська фонетика |
японська[10] | 神戸市/kōbe-shi | [ko̞ːβ̞e̞ ɕi] | Кобе | Алофон /b/ між голосними в швидкому мовленні. Див. японська фонетика |
Примітки
ред.- ↑ а б Hayward & Hayward (1999:48)
- ↑ Hualde (1991:99–100)
- ↑ Ladefoged (2005:156)
- ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:257)
- ↑ Wheeler (2005:10)
- ↑ Cruz-Ferreira (1995:92)
- ↑ Mateus & d'Andrade (2000:11)
- ↑ а б Göksel & Kerslake (2005:6)
- ↑ Engstrand (2004:167)
- ↑ Okada (1991:95)
Джерела
ред.- Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Engstrand, Olle (2004), Fonetikens grunder (Swedish) , Lund: Studenlitteratur, ISBN 91-44-04238-8
- Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005), Turkish: a comprehensive grammar (PDF), Routledge, ISBN 978-0415114943, архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2014
- Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999), The dialect of Maastricht (PDF), Journal of the International Phonetic Association, University of Nijmegen, Centre for Language Studies, 29: 155—166, doi:10.1017/S0025100300006526, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 15 травня 2016
- Hayward, Katrina; Hayward, Richard J. (1999), Amharic, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 45—50, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
- Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998), The Dutch dialect of Weert (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 28: 107—112, doi:10.1017/S0025100300006307, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 15 травня 2016
- Hualde, José Ignacio (1991), Basque phonology, New York: Routledge, ISBN 978-0-415-05655-7
- Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009), Deutsches Aussprachewörterbuch, Berlin, New York: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-018202-6
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana María; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 15 травня 2016
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec, Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344
- Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000), The Phonology of Portuguese, Oxford University Press, ISBN 0-19-823581-X
- Okada, Hideo (1991), Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
- Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
- Picard, Marc (1987), On the Palatalization and Fricativization of W, International Journal of American Linguistics, 53 (3): 362—365, doi:10.1086/466063
- Pope, Mildred (1966), From Latin to Modern French, Manchester: Manchester University Press
- Quilis, Antonio (1981), Fonética acústica de la lengua española, Gredos, архів оригіналу за 1 грудня 2017, процитовано 15 травня 2016
- Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer (1997) [1987], Kirchröadsjer Dieksiejoneer (вид. 2nd), Kerkrade: Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer, ISBN 90-70246-34-1, архів оригіналу за 19 вересня 2015, процитовано 15 травня 2016
- Verhoeven, Jo (2007), The Belgian Limburg dialect of Hamont, Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 219—225, doi:10.1017/S0025100307002940
- Wheeler, Max W (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7
- Zhuqing, Li (2002), Fuzhou Phonology and Grammar, Springfield, VA: Dunwoody Press, ISBN 9781881265931