Джуліанна Ніколсон
Джуліанна Ніколсон (англ. Julianne Nicholson; нар. (1 липня 1971, Медфорд, Массачусетс)) — американська акторка. Лауреат премії «Еммі»[2].
| Джуліанна Ніколсон | |
|---|---|
| англ. Julianne Nicholson | |
 | |
| Дата народження | 1 липня 1971[1] (52 роки) |
| Місце народження | Медфорд, Массачусетс, США |
| Громадянство |
 США |
| Alma mater | Гантерський коледж і Arlington Catholic High Schoold |
| Професія | акторка телебачення та театру |
| Кар'єра | 1997 — дотепер |
| Нагороди |
«Еммі» (2021) Нагорода Голлівудського кінофестивалю (2013) |
| IMDb | ID 0629855 |
 Джуліанна Ніколсон у Вікісховищі | |
Найбільш відома своїми ролями у фільмах «Серпень Округ Осейдж» (2013) і «Білявка» (2022), а також телесеріалах «Закон і порядок: Злочинні наміри» (2006—2009), «Майстри сексу» (2013—2014) та «Мейр з Істтауна» (2021), останній з яких приніс їй премію «прайм-тайм премію „Еммі“».[3][4]
Інші відомі роботи акторки включають Еллі Макбіл (2001—2002), Кінсі (2004), Засудження (2006), Підпільна імперія (2011—2013), Чорна Меса (2015), Я, Тоня (2017), Тоґо (2019) та «Аутсайдер» (2020).
Ранній життєпис ред.
Ніколсон народилася 1971 року й виросла в Медфорді, Массачусетс. Вона закінчила старшу католицьку школу Арлінгтона, після чого вивчала французьку мову та антропологію в Гантерському коледжі . Одночасно з цим протягом десяти років Ніколсон працювала офіціанткою, перш ніж переїхала до Нью-Йорка, де почала підробляти моделлю[5][6][7] .
Кар'єра ред.
Ніколсон розпочала акторську кар'єру з невеликих ролей у фільмах «Відчайдушний сезон», «Справжні цінності» та «Новорічна історія» (1998), після чого мала помітну роль у міні-серіалі «Шторм сторіччя» (1999). За роль у драмі «Таллі» (2000) вона отримала номінації на премії « Незалежний дух» та «Хлотрудіс» за найкращу жіночу роль другого плану. З 2001 по 2002 рік Ніколсон виконувала одну з головних ролей у п'ятому та фінальному сезоні серіалу «Еллі Макбіл», а пізніше з'явилася у фільмах « Маленька чорна книжка», «Кінсі» (2004) та «Два тижні» (2006).
У 2006 році Ніколсон приєдналася до серіалу «Закон і порядок: Злочинні наміри», де грала в основному акторському складі протягом трьох років, залишивши шоу в 2009 році. З 2011 по 2013 рік вона мала повторювану роль у серіалі «Підпільна імперія». Серед її робіт у кіно також числяться ролі у фільмах «Серпень: Графство Осейдж» (2013), «Чорна меса» (2015), «Послушниця» та «Я, Тоня» (2017)[8].
У 2021 році Ніколсон зіграла Лорі Росс, найкращу подругу детектива Мейр Шіен, в міні-серіалі «Мейр з Істтауна», за яку вона була удостоєна прайм-тайм премії «Еммі» у категорії « Найкраща жіноча роль другого плану в міні-сері».
28 вересня 2022 року на Netflix вийде художній фільм про життя Мерілін Монро «Білявка», в якому Джуліанна зіграла психічно хвору матір Монро, Гледіс Бейкер[8].
Особисте життя ред.
З 2004 року Ніколсон одружена з актором Джонатаном Кейком . У шлюбі народилося двоє дітей — син Ігнатіус (нар. 2007) та донька Фібі (нар. 2009)[5][9][10] .
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1998 | ф | Відчайдушний сезон | Harvest | Лу Йейтс |
| 1998 | ф | Таємниці минулого | Long Time Since | Вівіан Джеймс / Фібі |
| 1998 | ф | Справжні цінності | One True Thing | студентка коледжу |
| 1998 | ф | Новорічна історія | Curtain Call | Сандра Хьюсон |
| 1999 | с | Шторм сторіччя | Storm of the Century | Кет Уізерс |
| 2000 | ф | Дві життя | Passion of Mind | Кім |
| 2000 | ф | Таллі | Tully | Елла Смеллі |
| 2001 | с | Закон і порядок | Law & Order | Джессі Лукас |
| 2001—2002 | с | Еллі Макбіл | Ally McBeal | Дженні Шоу |
| 2004 | ф | Маленька чорна книжка | Little Black Book | Джойс |
| 2004 | с | Швидка допомога | ER | Джордан |
| 2004 | ф | Кінсі | Kinsey | Еліс Мартін |
| 2006 | ф | Два тижні | Two Weeks | Емілі Бергман |
| 2006—2009 | с | Закон і порядок: Злочинний намір | Law & Order: Criminal Intent | Меган Уілер |
| 2009 | ф | Стейтен-Айленд | Staten Island | Мері Халверсон |
| 2010 | ф | Вільям Вінсент | William Vincent | Енн |
| 2011—2013 | с | Підпільна імперія | Boardwalk Empire | Естер Рендольф |
| 2012 | ф | Поки горять вогні | Keep the Lights On | Клер |
| 2012 | с | Гарна дружина | The Good Wife | Келлі Сімко |
| 2012 | с | Не вимикай світло | Covert Affairs | Анна Лі Паунд |
| 2013 | с | Майстри сексу | Masters of Sex | доктор Ліліан Депол |
| 2013 | ф | Серпень: Графство Осейдж | August: Osage County | Айві Вестон |
| 2015 | ф | Чорна меса | Black Mass | Маріан Конноллі |
| 2015 | ф | Десять тисяч святих | Ten Thousand Saints | Гаррієт Хорн |
| 2016 | с | Свідки | Eyewitness | Хелен Торренс |
| 2017 | ф | Послушниця | Novitiate | Нора Харріс |
| 2017 | ф | Я, Тоня | I, Tonya | Діана Роулінсон |
| 2017 | ф | Ким ми стали | Who We Are Now | Бет |
| 2017 | ф | Невагомий | Weightless | Дженіс |
| 2017 | с | Закон і порядок: Справжній злочин | Law & Order True Crime | Джіл Лансінг |
| 2019 | ф | Монос | Monos | Сара Вотсон |
| 2019 | ф | Ініціали С.Г. | Initials SG | Джейн |
| 2019 | ф | Тоґо | Togo | Констанца Сеппала |
| 2020 | с | Аутсайдер | The Outsider | Глорі Мейтленд |
| 2021 | с | Мейр з Істтауна | Mare of Easttown | Лорі Росс |
| 2022 | ф | Білявка | Blonde | Гледіс |
| 2022 | ф | Дивний: Історія Ела Янковича | Weird: The Al Yankovic Story | Мері Янкович |
| 2023 | ф | Сценарій сну | Dream Scenario | Джанет Метьюз |
Нагороди та номінації ред.
| Асоціація | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Прайм-тайм премія «Еммі» | 2021 | Найкраща жіноча роль другого плану у міні-серіалі чи фільмі | Мейр із Істтауна | Перемога |
| «Хлотрудіс» | 2003 | Найкраща жіноча роль другого плану | Таллі | Номінація |
| 2019 | Невагомий | Номінація | ||
| Вибір телевізійних критиків | 2015 | Найкращий запрошений виконавець у драматичному серіалі | Майстри сексу | Номінація |
| « Незалежний дух» | 2003 | Найкраща жіноча роль другого плану | Таллі | Номінація |
| Гільдія кіноакторів США | 2014 | Найкращий акторський склад у ігровому кіно | Серпень: Графство Осейдж | Номінація |
| Комедійний фестиваль | 2004 | Найкраща жіноча роль | Ліцензія на зраду | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Julianne Nicholson - Actress — (untranslated).
- ↑ Complex, Valerie (19 вересня 2021). Julianne Nicholson Wins Her First Emmy, Tells Kate Winslet "I Owe This To You". Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- ↑ Complex, Valerie (19 вересня 2021). Julianne Nicholson Wins Her First Emmy, Tells Kate Winslet "I Owe This To You". Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 3 листопада 2022.
- ↑ Walsh, Savannah (19 вересня 2021). Mare of Easttown's Julianne Nicholson Upsets Kathryn Hahn at Emmys 2021. Vanity Fair. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 3 листопада 2022.
- ↑ а б Salkin, Allen (25 вересня 2009). Julianne Nicholson Takes a Break From Parenting. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ Lee, Luaine (22 лютого 2014). Julianne Nicholson takes ‘The Red Road’. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ Lee, Gayle (30 жовтня 2016). New sheriff Julianne in town. Boston Herald (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ а б Canfield, David (21 червня 2021). With Mare of Easttown, Julianne Nicholson Gets Her Moment. Vanity Fair (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ Update: Julianne Nicholson and Jonathan Cake welcome first child. People (англ.). 28 грудня 2007. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ Jonathan Cake and Wife Julianne Nicholson Welcome Daughter. Broadway.com (англ.). 4 травня 2009. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.