Джузеппе Шіро

греко-католицький архієпископ Дуррес

Джузеппе Шіро (італ. Giuseppe Schirò, алб. Zef Skiro; 1690, П'яна-дельї-Альбанезі — 2 грудня[1] 1769, Рим) — італійський церковний діяч візантійського обряду албанського походження, архієпископ Дуррес, письменник, культурний діяч.

Джузеппе Шіро
алб. Zef Skiro
Архієпископ Дуррес
22 березня 1736 — 2 грудня 1769
Обрання: 22 березня 1736
Церква: Італо-албанська католицька церква
Попередник: Filoteo Zassi, O.S.B.І.
Наступник: Giovanni Crisostomo de Clugny, O.F.M. Conv.
 
Альма-матер: Грецька колегія святого Атанасія
Народження: 1690(1690)
м. П'яна-дельї-Альбанезі
Смерть: 2 грудня 1769(1769-12-02)
м. Рим
Єп. хіротонія: 15 квітня 1736

ЖиттєписРедагувати

Джузеппе Шіро народився у 1690 році в місцевості П'яна-деї-Ґречі (нині П'яна-дельї-Альбанезі) в родині арбереші. У 1707 році вступив до василіянського монастиря в Меццоюзо[2]. Вивчав латину, греку, філософію і богослов'я в Папській Грецькій колегії в Римі[2]. Після студій був магістром новіціяту в Гроттаферраті[3]. У 1716—1728 роках[2] був настоятелем василіянської місії в районі міста Хімара, метою якої було навернути до католицтва місцевих православних вірних. Попри незначний ефект місії, Джузеппе Шіро зібрав великий обсяг інформації, яку було враховано при організації наступних місій на цій території[4].

22 березня[1] 1736 року папа Климентій ХІІ призначив Джузеппе Шіро архієпископом Дуррес, одначе решту життя він провів у Римі, де й помер[5].

Джузеппе Шіро писав грецькою мовою і арбереським діалектом албанської мови. Не зважаючи на труднощі з боку турецької влади, дбав про функціонування албанської школи, закладеної Онуфрієм Костантіні у 1660—1661 роках в Хімарі. Освітня і літературна діяльність Джузеппе Шіро ставить його в ряд основоположників албанської писемності[6].

Проживаючи в Римі, архієпископ Джузеппе Шіро був святителем багатьох студентів візантійського обряду вихідців із Речі Посполитої, що навчалися в римських папських колегіях, зокрема Атанасія Шептицького, пізнішого єпископа Перемишльського, Єротея Корчинського, протоархимандрита василіян, а також хорватського василіянина Василя Божичковича. 31 грудня 1758 року був головним святителем під час єпископської хіротонії Ясона Смогожевського[1], пізнішого Київського митрополита.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Cheney, David M. Archbishop Joseph Schirò [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Процитовано 2018-03-27. 
  2. а б в Ines Angjeli Murzaku. Returning Home to Rome… — P. 80.
  3. Ines Angjeli Murzaku. Returning Home to Rome… — P. 81.
  4. Ines Angjeli Murzaku. Returning Home to Rome… — P. 86.
  5. Ines Angjeli Murzaku. Returning Home to Rome… — P. 85.
  6. Bardhyl Demiraj. Zef Skiroi në kulturën e shkrimit shqip të shek. XVIII Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати