Вікіпедія

Джузеппе Санніно

Джузеппе Санніно (італ. Giuseppe Sannino, нар. 30 квітня 1957, Оттав'яно) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Джузеппе Санніно
Джузеппе Санніно
Джузеппе Санніно
Особисті дані
Народження 30 квітня 1957(1957-04-30) (66 років)
  Оттав'яно, Італія
Зріст 170 см
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975–1976 Італія «Варезе» 0 (0)
1976–1977 Італія «Міланезе 1920» 26 (5)
1977–1979 Італія «Тренто» 51 (6)
1979–1982 Італія «Вогерезе» 75 (20)
1982–1984 Італія «Фанфулла» 64 (6)
1984 Італія «Павія» 0 (0)
1984–1985 Італія «Спеція» 24 (1)
1985–1986 Італія «Вогерезе» 34 (0)
1986–1987 Італія «Віджевано» 17 (1)
1987–1988 Італія «Ентелла Бачецца» 28 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1990–1992 Італія «Вогерезе» (молодь)
1992–1993 Італія «Павія» (дублери)
1993–1996 Італія «Монца» (мол.)
1996–1997 Італія «Ольтрепо»
1997–1998 Італія «Комо» (мол.)
1998–1999 Італія «Б'єллезе»
1999–2001 Італія «Зюйдтіроль»
2001–2002 Італія «Меда»
2002–2003 Італія «Санджованезе»
2003–2004 Італія «Варезе»
2004–2005 Італія «Козенца»
2005–2007 Італія «Лекко»
2007–2008 Італія «Пергокрема»
2008–2011 Італія «Варезе»
2011–2012 Італія «Сієна»
2012–2013 Італія «Палермо»
2013 Італія «К'єво»
2013–2014 Англія «Вотфорд»
2014 Італія «Катанія»
2015 Італія «Карпі»
2016 Італія «Салернітана»
2017–2018 Італія «Трієстина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра ред.

Народившись у Кампанії, Джузеппе Санніно переїхав разом зі своєю родиною в Турин, після того як його батько отримав роботу в автомобільній компанії Fiat. За свою кар'єру футболіста Джузеппе виступав за різні клуби італійських нижчих ліг на позиції атакуючого півзахисника. У 1988 році він закінчив її, будучи гравцем лігурійського аматорського клубу «Ентелла Бачецца»[1].

Кар'єра тренера ред.

Джузеппе Санніно починав свою тренерську кар'єру в 1990 році, працюючи з юнацькою командою клубу «Вогерезе». У 1992 році він став юнацьким тренером «Павії», а через рік перейшов на ту ж посаду в «Монцу».

У 1996 році Санніно вперше зайняв пост головного тренера, очоливши клуб аматорської ліги «Ольтрепо», який завершив сезон на шостому місці[2]. Потім після короткого періоду роботи юнацьким тренером в «Комо», Санніно в 1998 році вперше очолив професійний клуб «Б'єллезе». Цей досвід виявився невдалим, і він був звільнений до закінчення сезону[2].

У 1999 році Санніно зумів реабілітуватися, очоливши клуб Серії D «Зюйдтіроль» і привівши його до перемоги у своїй групі і виходу в Серію C2. Пропрацювавши ще один рік з тією ж командою в сезоні 2001/02, він очолив клуб «Меда», що також виступав у Серії C2, але був звільнений до закінчення чемпіонату.

 
Джузеппе Санніно, головний тренер «Варезе», в 2010 році.

У сезоні 2002/03 Санніно привів «Санджованезе» до шостого місця в Серії C2. Потім у його кар'єрі пішли невдалі періоди роботи головним тренером у командах «Варезе» та «Козенца»[3][4].

У 2005 році Санніно очолив «Лекко» і досить несподівано вивів скромний ломбардський клуб у Серію C1 на другий рік перебування в ньому[2]. Потім він ще тричі завойовував просування своїх команд вище в ієрархії італійського футболу: з «Пергокремою» (із Серії C2 в Серію C1) і двічі з «Варезе», який в результаті піднявся з Серії C2 в Серію B. У першому ж сезоні в Серії B (2010/11) «Варезе» під керівництвом Санніно зайняло четверте місце в лізі і взяло участь в плей-оф за вихід у Серію A, де в півфіналі за підсумками двох зустрічей поступилось «Падові»[2].

У червні 2011 року Санніно підписав дворічний контракт з новачком Серії A «Сієною»[5], замінивши на цій посаді Антоніо Конте, що перейшов у «Ювентус». Перед скромним тосканським клубом стояло завдання залишитися у лізі за підсумками сезону 2011/12[6], з якої Санніно в першому своєму сезоні на вищому рівні успішно впорався. Крім цього, «Сієна» під його керівництвом у тому ж році досягла півфіналу Кубка Італії, де поступилася майбутньому переможцю «Наполі».

6 червня 2012 року Санніно підписав дворічний контракт з «Палермо» через декілька тижнів після того, як футбольний директор «Сієни» також перейшов на роботу в сицилійський клуб[7]. 16 вересня того ж року він був знятий з поста головного тренера президентом клубу Мауріціо Дзампаріні через те, що у перших трьох турах Серії А 2012/13 «Палермо» набрало лише одне очко. Його змінив Джан П'єро Гасперіні[8], але 11 березня 2013 року Санніно знову очолив сицилійців[9]. Йому дістався складний календар в кінцівці чемпіонату, і Санніно не зумів врятувати «Палермо» від вильоту в Серію B.

1 липня 2013 року Санніно очолив «К'єво»[10], але вже 11 листопада того ж року залишив цей пост через останнє місце в таблиці[11] (лише 6 очок з однією перемогою, отриманою в 12 матчах[12]).

18 грудня 2013 року він був призначений головним тренером англійського «Вотфорда» з Чемпіоншипу[13]. 15 березня 2014 року команда під керівництвом Санніно здобула свою шосту домашню перемогу поспіль у всіх змаганнях (3:0 над «Барнслі»)[14]. Незважаючи на чотири перемоги в перших п'яти матчах сезону 2014/15 і другого місця в турнірній таблиці ліги стали ходити чутки про незадоволеність і нерозуміння гравців команди і її головного тренера. 31 серпня 2014 року Санніно залишив свою посаду через день після домашньої перемоги над «Гаддерсфілд Тауном» з рахунком 4:2[15][16].

14 вересня 2014 року Санніно повернувся в Італію, очоливши «Катанію», що саме вилетіла в Серію B[17]. Але його перебування там обмежилося лише трьома місяцями через погані результати і напружені відносини з клубним керівництвом[18].

29 вересня 2015 року Санніно був призначений головним тренером «Карпі», дебютанта Серії А[19], але вже 3 листопада було оголошено про те, що на цю посаду повернеться Фабріціо Касторі, якого раніше і змінив Санніно[20].

Після цього тренер очолив клуб Серії B «Салернітану у на сезон 2016/17, але вже 30 листопада 2016 року залишив її після критики з боку вболівальників після домашньої нічиєї з «Про Верчеллі»[21].

28 червня 2017 року стає новим тренером «Трієстини»[22], втім вже 14 лютого 2018 року подав у відставку, залишивши команду на дев'ятій позиції у Серії С[23].

Примітки ред.

  1. ↑ Da mezzapunta fantasiosa a "mago" della panchina (Italian) . La Provincia Pavese. 21 червня 2010. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 19 липня 2017.
  2. ↑ а б в г Tecnici contro: Beppe Sannino, la scheda (Italian) . ReggioNelPallone.it. 7 травня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2017.
  3. ↑ Fine d' andata con il record di gol La Casertana riparte, Sannino no. La Gazzetta dello Sport (Italian) . 20 грудня 2004. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2017.
  4. ↑ Solo guai a Cosenza Si cerca la fusione. La Gazzetta dello Sport (Italian) . 29 жовтня 2004. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  5. ↑ Giuseppe Sannino è il nuovo allenatore della Robur. 6 giugno 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 23 вересня 2018.
  6. ↑ Mezzaroma ha deciso Sannino è il nuovo tecnico (Italian) . La Repubblica. 6 червня 2010. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2017.
  7. ↑ BENVENUTO MISTER SANNINO [WELCOME COACH SANNINO] (Italian) . US Città di Palermo. 6 червня 2012. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 19 липня 2017.
  8. ↑ ESONERATO SANNINO, SQUADRA A GASPERINI [SANNINO SACKED, TEAM GOES TO GASPERINI] (Italian) . US Città di Palermo. 16 вересня 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 19 липня 2017.
  9. ↑ Palermo announce Sannino return. Football Italia. 12 березня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 19 липня 2017.
  10. ↑ Comunicato Stampa A.C.ChievoVerona [Архівовано 2013-07-04 у Wayback Machine.] Chievoverona.it
  11. ↑ Comunicato ufficiale: Giuseppe Sannino sollevato dall'incarico [Архівовано 2013-11-12 у Wayback Machine.] Chievocalcio.tv, 12 novembre 2013
  12. ↑ Ultimo posto galeotto: il Chievo esonera ufficialmente Sannino [Архівовано 24 вересня 2018 у Wayback Machine.] Goal.com
  13. ↑ Smith, Frank (18 грудня 2013). Watford confirm the appointment of Giuseppe Sannino as head coach. Watford Observer. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 19 липня 2017.
  14. ↑ Matthews, Anthony (15 березня 2014). Watford make it a record-breaking six consecutive home games without conceding with Barnsley win. Watford Observer. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 19 липня 2017.
  15. ↑ OFFICIAL: Beppe Sannino Resigns [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.] Watfordfc.com, 31 agosto 2014
  16. ↑ Sannino vince e si dimette dal Watford [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] Varesenews.it, 31 ago 2014
  17. ↑ Maurizio Pellegrino sollevato dall'incarico, Giuseppe Sannino è il nuovo allenatore del Catania (Italian) . Calcio Catania. 14 вересня 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 19 липня 2017.
  18. ↑ Giuseppe Sannino rassegna le dimissioni, Maurizio Pellegrino alla guida della prima squadra (Italian) . Calcio Catania. 19 грудня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2017.
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 23 вересня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Official: Sannino out, Castori in at Carpi | Football Italia. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2018.
  21. ↑ Salernitana, Sannino si è dimesso: decisiva la frase infelice rivolta ai tifosi (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 19 липня 2017.
  22. ↑ Giuseppe Sannino è il nuovo allenatore della Triestina. 28 giugno 2017.
  23. ↑ Giuseppe Sannino si dimette da allenatore della Triestina. 14 febbraio 2018.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джузеппе_Санніно&oldid=40432103