Джордж Уолд
| Джордж Волд | |
|---|---|
| George Wald | |
 | |
| Народився | 18 листопада 1906 Нью-Йорк |
| Помер | 12 квітня 1997 (90 років) Кембридж |
| Поховання | Woods Hole Village Cemeteryd[1] |
| Країна |  США |
| Діяльність | біолог, нейронауковець, лікар, біохімік, хімік, фізіолог, дослідник |
| Alma mater | Колумбійський університет |
| Галузь | нейронаука фізіологія, медицина |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[2] AAAS[2] |
| Відомий завдяки: | дослідження перетворення родопсину в сітківці |
| У шлюбі з | Френсіс Кінґслі Рут Габбард |
| Нагороди | Премія Румфорда (1959) Нобелівська премія з фізіології або медицини (1967) |
 Джордж Уолд у Вікісховищі | |
Джордж Уолд,[3][4][5] Джордж Волд,[6][7][8] Георг Валд[9] (нар. 18 листопада 1906, Нью-Йорк — пом.12 квітня 1997, Кембридж, Массачусетс, США) — вчений у галузі фізіології та медицини. Лауреат Нобелівської премії (за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними та хімічними візуальними процесами ока, 1967) разом з Рагнаром Гранітом і Голденом Гартлайном.
Життєпис
ред.Батько Джорджа Волда народився в українському селі поблизу Перемишля (тепер Польща). Джордж народився в Нью-Йорку, ступінь бакалавра здобув у Нью-Йоркському університеті 1927 року. Ступінь доктора здобув у Колумбійському університеті за праці з зоології 1932 року[10]. Дослідницьку діяльність почав у лабораторії Отто Варбурга в Берліні. Але 1934 року через загрозу нацистського переслідування повернувся до США й оселився у Гарварді, де розкрився його талант. З 1934 року викладав біологію в Гарвардському університеті, де у 1948–1980 рр. був професором.
У 1959 отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за ідентифікацію біохімічної основи зору.
Основні праці Джорджа Волда присвячено біохімії, фізіології та еволюції зору, питанням кольорового зору у людини, проблемам виникнення життя й біологічної еволюції. Джордж Волд виявив у рецепторах сітківки ока (паличках і колбочках) вітаміни А й А2 й з'ясував їхню роль в утворенні зорових пігментів.
Примітки
ред.- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б NNDB — 2002.
- ↑ Лозова Г. І., Серебровська К. Б. Вивчення фотосенсибілізуючої активності хлорофіл-білково-ліпоїдних комплексів (коацерватів) // Український біохімічний журнал. Випуск 1, 1967 рік.
- ↑ Душейко А. А., Великий М. М. Про біологічну роль вітаміну А. // Український біохімічний журнал. Випуск 42 (4), 1970 рік.
- ↑ Абліцов В. Вчені України — лауреати міжнародних премій і нагород / Віталій Абліцов. — К. : Академперіодика, 2011. — 192 с. ISBN 978-966-360-180-9
- ↑ Фатула М. І., Фатула Ю. М. Нобелівська премія в галузі фізіології та медицини [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина», випуск 34, 2008 рік. С. 203.
- ↑ Приклад мужності і солідарності. «Омський процес» проти Мустафи Джемілєва. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
- ↑ Волд (Wald), Джордж // Біологія: науково-методичний журнал. — 2010. — № 6. — C. 38-39. — Нобелівські лауреати.
- ↑ Абліцов В. Г. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- ↑ Життєпис Джорджа Волда на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
ред.- Абліцов В. Г. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
ред.- Нобелівська лекція Джорджа Волда [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.).
- Некролог Джорджа Волда [Архівовано 27 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті Національної академії наук США.
- John E. Dowling, «George Wald, 1906–1997: A Biographical Memoir [Архівовано 18 лютого 2011 у Wayback Machine.]» in Biographical Memoirs, Washington, D.C.: The National Academy Press (National Academy of Sciences), Volume 78, 298:317.