Відкрити головне меню

Джордж Річард Гілсдон (англ. George Richard Hilsdon, 10 серпня 1885, Лондон10 вересня 1941, Лестер) — англійський футболіст, найбільш відомий як перший з дев'яти футболістів, який забив за «Челсі» понад сто голів.

Ф
Джордж Гілсдон
George Hilsdon.jpg
Особові дані
Повне ім'я Джордж Річард Хілсдон
Народження 10 серпня 1885(1885-08-10)
  Лондон, Англія Англія
Смерть 10 вересня 1941(1941-09-10) (56 років)
  Лестер, Англія Англія
Прізвисько Гармата Гатлінга
(англ. Gatling Gun)
Громадянство Flag of England.svg Англія
Позиція Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1904—1906
1906—1912
1912—1915
Англія «Вест Хем Юнайтед»
Англія «Челсі»
Англія «Вест Хем Юнайтед»
16 (7)
150 (99)
69 (24)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1907—1909 Англія Англія 8 (14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

БіографіяРедагувати

Футбольна кар'єраРедагувати

«Вест Хем Юнайтед»Редагувати

Молодий Гілсдон розпочав свою футбольну кар'єру у «Вест Гем Юнайтед» в 1904 році у 18 років. Забивши перший гол за «Вест Гем» вже в дебютному матчі, в наступних шести іграх в Західній лізі юний гравець відзначився ще трьома м'ячами. Проте відразу ж закріпитися в першій команді йому завадила травма. За півтора року у Вест Гемі він провів 16 матчів і забив 7 м'ячів.

Схильність юного форварда до травм не завадила першому менеджеру «Челсі» Джекі Робертсону розгледіти в ньому задатки чудового бомбардира. Хоча у «Вест Хемі» Хілсдон частіше грав на позиції інсайда, а не центрфорварда, Робертсон не сумнівався — місце Джоржджа на вістрі атаки. А менеджер «Вест Гем Юнайтед» Сід Кінг, ймовірно, не бачив у Джорджі великої перспективи. У червні 1906 року керівник Молотобійців відпустив Гілсдона в «Челсі» по вільному трансферу.

«Челсі»Редагувати

Джордж змусив Кінга пошкодувати про своє рішення вже в дебютному матчі за Пенсіонерів, які виступали тоді у другому дивізіоні футбольної ліги. 1 вересня 1906 року Гілсдон вперше вийшов на поле у ​​футболці «Челсі» і забив у ворота «Глоссоп Норт-Енд» п'ять м'ячів, чим допоміг своїй команді перемогти суперника з рахунком 9:2. Після цього приголомшливого дебюту Джордж отримав своє прізвисько — «Гармата Гатлінга» (англ. Gatling Gun). Це було зумовлене тим, що Джордж мав дивовижний по силі удар, у якого була ще й непередбачувана траєкторія польоту м'яча. Отримавши м'яч і побачивши перед собою ворота, Гілсдон вкрай рідко замислювався над тим, що робити далі — він відразу бив по воротах, і воротарям, які потрапляли під такий обстріл, навряд чи можна було позаздрити.

« Він здорово контролює м'яч, чудово розуміє обов'язки центрфорварда, але головне — це його удар, який не береться »

— DailyMail

.

Гармата Гатлінга забив у ворота суперників «Челсі» 86 голів за перші три роки в команді і зіграв 106 матчів. Перші 27 з них він забив у другому дивізіоні, чим допоміг Пенсіонерам вперше пробитися в еліту англійського футболу. У першому дивізіоні форвард теж продовжив свою серію, забивши 26 м'ячів. Також, в тому ж сезоні він забив шість м'ячів у матчі Кубка Англії проти «Ворксоп Таун», що досі є клубним рекордом за кількістю голів, забитих одним гравцем в одному матчі.

Однак яскрава зірка Гілсдона почала згасати досить скоро. Повторювати успіхи своїх перших трьох років в Челсі йому заважали травми і алкоголь. До 1912 року Джордж довів кількість своїх голів за Пенсіонерів до 108-ми в 164 матчах і став першим гравцем Челсі, який забив сотню м'ячів, але в останні сезони страждав алкоголізмом і був схильний до травм. Тому форвард був швидше тягарем, ніж головною ударною силою для команди. У результаті цього клуб відпустив Гармату, і Джордж повернувся у «Вест Гем Юнайтед».

«Вест Гем Юнайтед»Редагувати

У новій старій команді Гілсдон, який у свої 27 років був серед Молотобойців справжнім ветераном, каші не псував. Він встиг забити 24 м'ячі за «Вест Гем» (17 з них припали на перший сезон після повернення), поки його футбольну кар'єру не перервала Перша Світова війна.

Завершення кар'єриРедагувати

На війну Джордж не рвався, навіть навпаки. Коли за ним прийшли люди у військовій формі, він ховався в курнику. Але його знайшли і відправили на Західний фронт, де він дивом вижив після газової атаки під французьким Аррасом.

Після війни Гілсдон — алкоголік зі спаленими іпритом легенями — встиг трохи пограти за «Чатем Таун» (14 голів у 6-ти матчах), після чого остаточно повісив бутси на цвях.

ЗбірнаРедагувати

Джордж зіграв свій перший міжнародний матч 15 лютого 1907 року, в якому збірна Англії переграла збірну Ірландії з мінімальним рахунком, але Джордж так і не забив. Бліда гра Гілсдона була доповнена травмою ноги, і в підсумку наступного виклику в національну команду форварда Челсі довелося чекати більше року. Цього разу він свій шанс не упустив. У тренувальній грі Південь — Північ (4:4) він забив всі чотири голи за жителів півдня, а потім двома м'ячами допоміг збірній Англії здолати збірну Ірландії 3:1. Всього Гілсдон провів 8 матчів за збірну, в яких забив 14 м'ячів.

СтарістьРедагувати

Після завершення кар'єри Джордж заробляв собі на життя самими різними способами, деколи законними, часом не зовсім. Зокрема, Джордж обходив кілька іст-ендських пабів, влаштовуючи різні конкурси, лотереї, в яких розігрувалася, наприклад, коробка цукерок. За дивовижним збігом обставин, приз кожен раз діставався його дружині.

Таким ось чином чудовий бомбардир дотягнув до 56-ти років, поки не помер у притулку для бездомних у Лестері. На його похороні були присутні чотири особи. Пам'ятник було ставити нікому, тому місце поховання Джорджа Гілсдона не відоме.

ВшануванняРедагувати

У 1912 році над Північною терасою стадіону Стемфорд Брідж був встановлений флюгер футболіста з фігуркою. Чи то він спочатку був встановлений на честь першого з дев'яти футболістів, що забили за Челсі сотню голів, чи то вболівальники самі стали називати футболіста на флюгері Джорджем, але тепер ніхто не сумнівається, що таким чином увічнили Джорджа Гілсдона — легендарного форварда Пенсіонерів, не зважаючи на те, що футболіст одягнутий у воротарську кепку. Нині цей флюгер підноситься над Східною трибуною — під час реконструкції стадіону в середині дев'яностих він був загублений і знайдений вже в епоху Абрамовича, після чого його поставили на нове місце. Надгробок на могилі Хілсдона встановлено не було, тому місце поховання з часом загубилося, а флюгер залишився і досі нагадує уболівальникам Челсі про одну з перших легенд клубу.

Також, за результатами голосування на офіційному сайті «Челсі», Джордж Гілсдон увійшов до списку Легенд клубу[1].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати