Джон МакКлой (англ. John McCloy; нар. 3 січня 1876, Брюстер — пом. 24 травня 1945, Ліонія) — американський військовослужбовець, лейтенант-командер ВМС США. Учасник Боксерського повстання та окупації Веракруса. Один з 19 військовослужбовців США — двічі кавалерів Медалі Пошани, удостоєний найвищої відзнаки за проявлений героїзм на полі бою та один із чотирнадцяти, хто отримав медаль Пошани за дві різні події.

Джон МакКлой
Ім'я при народженні John McCloy
Народження 3 січня 1876(1876-01-03)
Сполучені Штати Америки Брюстер, Нью-Йорк
Смерть 24 травня 1945(1945-05-24) (69 років)
США Ліонія, Нью-Джерсі
інфаркт міокарда
Поховання США Арлінгтонський національний цвинтар
Країна США США
Приналежність Військово-морські сили США ВМС США
Роки служби 18981928
Звання лейтенант-командер
Формування «Ньюарк»
«Керлю»
Війни / битви Боксерське повстання
Американська окупація Веракруса
Перша світова війна
Нагороди
Військово-морський хрест (США)
Військово-морський хрест (США)
Медаль Семпсона (США) Медаль «За іспанську кампанію» (США)
Медаль Філіппінської кампанії Медаль Китайської кампанії
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Хрест за особливі заслуги (Нью-Йорк)

Біографія ред.

Джон МакКлой народився 3 січня 1876 року в Брюстері, штат Нью-Йорк, у родині Джеймса Макклоя та Софії Бітті. Коли йому було 15 років він влаштувався до торгового флоту, і 7 березня 1898 року був зарахований до ВМС США. Проходив службу на крейсері «Коламбія» у Вест-Індії під час Іспансько-американської війни.

Потім Макклой був переведений на крейсер «Ньюарк», на якому служив на Філіппінах у 1900 році, згодом брав участь в експедиційній операції американських збройних сил у Китаї за часи Боксерського повстання. Свою першу медаль Пошани він отримав «за видатну поведінку перед обличчям ворога в боях 13, 20, 21 і 22 червня 1900 року, перебуваючи в складі експедиції з надання союзницької допомоги у Китаї».

30 липня 1903 року став боцманом, а 30 липня 1909 року був підвищений до старшого боцмана. Друга медаль Пошани була вручена Джону МакКлою «за видатну поведінку в бою і надзвичайний героїзм, проявлені при захопленні Веракруса 22 квітня 1914 року». Після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну, 1 липня 1917 року йому було присвоєно звання енсіна. 1 липня 1918 року він був підвищений до тимчасового лейтенанта.

Відразу після Першої світової війни, з січня 1919 року по листопад 1920 року, МакКлой служив першим командиром тральщика «Керлю». Найбільш значущою службою «Керлю» під час командування МакКлоя було очищення мінних загороджень у Північному морі. За цю роботу Макклой був відзначений Військово-морським хрестом. 3 серпня 1920 року отримав звання лейтенанта.

У листопаді 1923 року його призначили командувати тральщиком «Ларк», що базувався в Глостері, штат Массачусетс, а згодом він був переведений на есмінець-тендер «Доббін». Він вийшов у відставку лейтенантом 15 жовтня 1928 року, а 23 лютого 1942 року був підвищений у званні до лейтенант-командера.

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.