Відкрити головне меню

Іван Леонтійович Шура-Бура (* 1891, м.Борзна, тепер Чернігівська область — † 23 листопада 1921, містечко Базар, Базарська волость, Овруцький повіт, Волинська губернія) — підполковник Армії УНР.

Іван Леонтійович Шура-Бура
10 УНР 30-03-1920 Пiдполковник.svg Підполковник
Підполковник Армії УНР Іван Шура-Бура.jpg
Загальна інформація
Народження 1891(1891)
м.Борзна, Чернігівська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія, тепер Чернігівська область, Україна Україна
Смерть 23 листопада 1921(1921-11-23)
с. Базар, Овруцький повіт, Волинська губернія, тепер Народицький район, Житомирська область, Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19181921
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ Українська Народна Республіка Сухопутні війська
Війни / битви

Перша світова війна
Антигетьманське повстання
Радянсько-українська війна

Командування
командир Синьої батареї у складі 3-ї Залізної дивізії
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Хрест Симона Петлюри

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у м. Борзна Чернігівської губернії. Закінчив чотирикласне міське училище в м. Борзна та навчальну команду «вольноопределяющихся». Останнє звання у російській армії — підпоручик артилерії[1]. У 1917 р. перебував у німецькому полоні.

У січні 1918 р. одним із перших вступив до 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії. Згодом — командир кулеметної сотні 7-го Українського полку 2-ї Української (Синьожупанної) дивізії військ Центральної Ради.

Після ліквідації дивізії у травні 1918 р. повернувся у Борзну. Брав активну участь у протигетьманському повстанні. У грудні 1918 р. виїхав до Києва, де вступив до 1-го Синьожупанного полку військ Директорії. Був командиром кулеметної сотні 1-го (згодом — 7-го) Синього полку 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР. З липня 1919 р. — командир Синьої батареї у складі 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу: командир 5-ї кулеметної сотні 3-го кінного полку Дієвої армії УНР. У 1920 р. служив у 3-й гарматній бригаді 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

Учасник Другого Зимового походу в тому числі бою під Малими Міньками.

В полон потрапив 16 листопада 1921. Розстріляний червоними під Базаром 23 листопада 1921 року.

Реабілітований 25 березня 1998 р.

Вшанування пам'ятіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. по іншим даним — прапорщик артилерії

ДжерелаРедагувати

  • Тинченко Я.. Офіцерський Армії Української Народної Республіки. 1917—1921 c.501
  • Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., т. 1, арк. 42 — 42 зв.
  • За державність. Матеріяли до історії Війська Українського. — Каліш, 1932. — Збірник 3. — Стор. 216 А.
  • Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. — Нью-Йорк, 1982. — Т. 2. — С. 131, 200.