Джон Френсіс Келлі (англ. John Francis Kelly; нар. 11 травня 1950(19500511), Бостон, Массачусетс) — американський генерал у відставці, колишній глава Південного командування США (20122016). З 20 січня по 31 липня 2017 р. — міністр внутрішньої безпеки США. З 31 липня 2017 р. по 2 січня 2019 р. — глава апарату Білого дому.

Джон Келлі
John Kelly
Джон Келлі John Kelly
28-й Глава апарату Білого дому
31 липня 2017 — 2 січня 2019
Президент Дональд Трамп
Попередник Райнс Прібус
Наступник Мік Малвейні (в.о.)
5-й Міністр внутрішньої безпеки США
20 січня 2017 — 31 липня 2017
Президент Дональд Трамп
Попередник Джей Джонсон
Наступник Елейн Дюк (в.о.)
Народився 11 травня 1950(1950-05-11) (70 років)
Бостон, Массачусетс, США
Громадянство США США
Освіта Університет Массачусетса в Бостоні
Джорджтаунський університет
Національний університет оборони
Політична партія незалежний
Нагороди
медаль за видатну службу в Збройних силах медаль за відмінну службу в Збройних силах Медаль за похвальну службу Нашивка за участь у бойових діях Нагорода за видатну єдність частини Kuwait Liberation Medal Легіон Заслуг (Легіонер) (США)

БіографіяРедагувати

З 1970 р. Келлі робив кар'єру в армії. У 1976 р. він закінчив Університет Массачусетса в Бостоні. Він служив у морській піхоті і у 2003 р. на посаді заступника командира 1-ї дивізії морської піхоти Джеймса Меттіса увійшов до Іраку, де відповідав за організацію просування полкових бойових груп через іракські позиції. Після взяття Багдада його відправили на північ у складі групи спецпризначення «Тріполі» для полону старших офіцерів іракської армії. З 2008 по 2009 рр. 1-й експедиційний корпус морської піхоти, яким він командував, діяв в іракських провінціях Анбар і Найнава. Він завершив військову службу у 2016 р. в званні генерала.

З 2011 по 2012 рр. Келлі працював старшим військовим радником міністра оборони Леона Панетти. У 2012 р. очолив Південне командування США.[1] У січні 2017 р. Трамп призначив його міністром внутрішньої безпеки.

Обидва сини Келлі також служили в морській піхоті. У 2010 р. один з них, Роберт, загинув в Афганістані.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати