Джон Вінтроп (англ. Winthrop; 12 січня 1588 — 26 березня 1649) — теолог-конгрегаціоналіст, вчений, релігійний і політичний діяч. Член Лондонського королівського товариства.

Джон Вінтроп
англ. Winthrop
Народився12 січня 1588(1588-01-12)
Ґротон Манор
Суффолк
Англія
Помер26 березня 1649(1649-03-26) (61 рік)
Бостон
ПохованняKing's Chapel Burying Groundd
Країна Королівство Англія
Діяльністьполітик, богослов, письменник, адвокат, правник
Alma materКембріджський університет
Знання мованглійська[1]
Magnum opusA Model of Christian Charityd
Суспільний станрабовласник[d][2]
ПосадаГубернатор Массачусетсу
Конфесіякальвінізм
БатькоАдам Вінтроп
МатиАнна Вінтроп
Брати, сестриLucy Winthropd[3]
У шлюбі зMargaret Tyndal Winthropd[3], Martha Rainsboroughd[3], Mary Forthd[3] і Thomasine Cloptond[3]
ДітиДжон Вінтроп (молодший) (1605—1676) — англійський державний діяч, губернатор Колонії Коннектикут.
Автограф

Життєпис

ред.

Джон Вінтроп народився в Англії, у містечку Ґротон Манор графстві Суффолк, в сім'ї землевласників Адама та Анни Вінтроп. Коли дядько Джона Вінтропа переїхав до Ірландії, сім'я Вінтропів теж переселилася в Ірландію.

Після закінчення Кембріджського університету Вінтроп присвятив себе юридичній практиці в рідному графстві. За своїми релігійним поглядам Вінтроп належав до пуритан, брав участь у діяльності парламентської опозиції.

 
Пам'ятник Вінтропу в Бостоні

У 1618 році Вінтроп успадковував батьківський маєток. До цього часу він вже втретє одружився (дві його перші дружини померли). Почавши самостійне життя, Джон успішно практикував як суддя у себе в графстві, а з 1627 року в Лондоні. Як пуританин значно більш ревний, ніж батько, і як юрист Джон не міг змиритися з існуючими порядками (уряд проводив активну політику підпорядкування суддів своєї влади). Ще у 1624 році Вінтроп входить до числа подавачів петиції, в якій доводилася «необхідність реформ» і наводився список пороків, що панували в усіх областях державного життя (казнокрадство, судова тяганина, довільне оподаткування…). Джон підтримував дружні стосунки з деякими членами парламенту, пуританськими опозиціонерами.

Незважаючи на всі зусилля, в умовах загальної кризи господарки, справи Джона Вінтропа стали занепадати. У нього з'явилися борги. Він змушений був до того ж розділити маєток з трьома дорослими синами. Навесні 1629 року король розпустив парламент, Джон позбувся місця в суді.

Фінансове становище, яке сильно похитнулося, змушувало його шукати радикальний вихід, і його було знайдено у 1629 році, коли Вінтроп з кількома іншими підприємцями вирішив вирушити до Нової Англії. Детально викладаючи свої аргументи на користь цього ризикованого наміру, Вінтроп спирався не тільки на економічні, але й на релігійні аргументи. У 1630 році на чолі експедиції переселенців він перетнув Атлантичний океан, в пошуках місця для «граду на пагорбі», нового досконалого суспільства, що може служити прикладом для решти людства. На новому місці він незабаром був обраний губернатором колонії Массачусетс.

 
Будівля в Бостоні, названа ім'ям Джона Вінтропа

Однак Новий Світ розкрив Джона Вінтропа не тільки як талановитого лідера, але і як чудового хіміка і вченого. Він проводив ряд експериментів з метою отримання солі з морської води методом випарювання. Джон Вінтроп був з перших засновників металургійного заводу в штаті Массачусетс у 1633 році.

Вінтроп також виявляв інтерес до медицини і успішно займався лікуванням. Під час свого перебування у Новому Світі Джон Вінтроп вів листування з ученими Англії.

Під час відвідання Англії у 1661—1663 роках Вінтроп був обраний членом Лондонського Королівського Товариства. Він також привіз з Нового Світу багато незвичайних рослин, які не могли не зацікавити короля Карла II. Королю так сподобалося одна з дивовижних рослин, що він навіть наказав зробити з її листя подушку. Надалі Джон Вінтроп спеціально привозив з Нового Світу молочай для його величності .

У наукові інтереси Вінтропа також входила астрологія. Він мав телескоп, і коли жив у Гартфорді в 1664 році, спостерігав за зірками. Вінтроп стверджував, що бачив, або думав, що бачив, п'ятий супутник Юпітера. Він повідомив про своє відкриття королівському товариству, але до нього там поставилися скептично. Тільки у вересні 1892 року Едвард Барнард підтвердив існування супутника.

Вшанування пам'яті

ред.

На честь Джона Вінтропа названі міста в США — Вінтроп, штат Массачусетс, та в окрузі Кеннебек, штат Мен. Також на його честь названий Вінтроп-гаус в Гарвардському університеті. Його ім'ям названі сквери в Бостоні і Кембриджі, а також одна з висотних будівель Бостона. У Бостоні Вінтропу встановлено пам'ятник[4]. У Новому Лондоні існує чимало місць, які носять ім'я Джона Вінтропа. Його ім'ям названа школа, яка розташована в тому місці, де колись стояв його будинок. Також у Новому Лондоні встановлено пам'ятник Джону Вінтропу.

Джерела

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Harvard & the Legacy of Slavery — 2022.
  3. а б в г д Kindred Britain
  4. Time to Reunite Church and State [Архівовано 20 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

ред.