Джонатан Ерліх
Джонатан Даріо «Йоні» Ерліх (івр. יונתן דאריו "יוני" ארליך; нар. 5 квітня 1977, Буенос Айрес, Аргентина) — колишній ізраїльський професійний тенісист. Протягом своєї кар'єри він в основному був спеціалістом у парному розряді, вигравши чоловічий парний титул на Відкритому чемпіонаті Австралії 2008 року з Енді Рамом. У липні 2008 року він досяг свого найвищого рейтингу в парному розряді під номером 5 у світі. Ерліх досяг 44 парних фіналів і виграв 22 (половину з них), переважно з партнером Енді Рамом; разом вони відомі в Ізраїлі як «Андіоні». Його рекорд Кубка Девіса в парному розряді станом на 2018 рік становив 22–12.
Джонатан Ерліх | |
---|---|
![]() | |
Громадянство | ![]() |
Дата народження | 5 квітня 1977[1] (48 років) ![]() |
Місце народження | Буенос-Айрес, Аргентина[1] ![]() |
Зріст | 178 см |
Вага | 78 кг |
Початок кар'єри | 1996 |
Завершення кар'єри | Вересень 2022 |
Робоча рука | права |
Бекхенд | одноручний |
Призові, USD | 2 810 794 |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 6-6 |
Титулів | 0 |
Найвища позиція | 292 (4 жовтня 1999) |
Мейджори | |
Вімблдон | К2р (1999) |
Парний розряд | |
Матчів в/п | 413-346 |
Титулів | 22 |
Найвища позиція | 5 (7 липня 2008) |
Мейджори | |
Австралія | П (2008) |
Ролан Гаррос | 3к (2004, 2007, 2008, 2014) |
Вімблдон | ПФ (2003, 2015) |
США | ЧФ (2005) |
Інші парні турніри | |
Мікст | |
Австралія | ПФ (2004) |
Ролан Гаррос | 1к (2004, 2005, 2006, 2007, 2008 ) |
Вімблдон | ЧФ (2011) |
США | 2к (2007) |
Завершив виступи |
Життєпис
ред.Джонатан Ерліх, який за національністю є євреєм[2][3], народився у Буенос-Айресі, Аргентина. Коли йому виповнився рік, він переїхав до Хайфи, Ізраїль, а зараз мешкає у Тель-Авіві та виступає на змаганнях як ізраїльтянин.
Ерліх почав займатися тенісом, коли йому було три роки, а свій перший турнір він зіграв у віці семи років[4]. Пізніше він пройшов навчання в Інституті Уінгейт, де познайомився з Енді Рамом, своїм майбутнім партнером у парному розряді. Він став професіоналом у 1996 році у віці 19 років.
Також Ерліх відомий як уболівальник футбольної команди «Маккабі» (Хайфа).
Кар'єра
ред.1996—2005
ред.Ерліх і Рам вперше змагалися в Королівському Клубі у червні 2001 року. У 2002 році в Індіанаполісі в одиночному розряді Ерліх переміг Адріана Войнею з Румунії з рахунком 6–2, 6–3, який був 64-им у світовому рейтингу.
Найкращим досягненням ізраїльського дуету був вихід до півфіналу чемпіонату Вімблдону у 2003 році. Вони перемогли Марка Ноулза та Деніела Нестора, але програли у півфіналі чинним чемпіонам Вімблдону Йонасу Бйоркману та Тодду Вудбріджу. Вони були першими ізраїльтянами, які пройшли до півфіналу турніру Великого Шолома.[5]
У вересні 2003 року вони виграли Відкритий чемпіонат Таїланду та у жовтні того ж року Гран-прі Ліона, перемігши у фіналі Жульєна Беннето та Ніколя Маха з рахунком 6–1, 6–3[5].
У 2004 році на Відкритому чемпіонаті Австралії Ерліх разом із Лізель Губер з Південної Африки дійшов до півфіналу змішаного парного турніру. У півфіналі їх обіграли Леандер Паес і Мартіна Навратілова[5].
У жовтні 2004 року Рам і Ерліх знову виграли Ліонський турнір. У фіналі вони перемогли Йонаса Бйоркмана і Радека Штепанека з рахунком 7–6, 6–2. Наступна перемога Ерліха та Рама на великому турнірі була в Роттердамі в лютому 2005 року. У фіналі вони перемогли чехів Сиріла Суха та Павла Візнера з рахунком 6–4, 4–6, 6–3. Рам і Ерліх пропустили Відкритий чемпіонат Франції в 2005 році через те, що батько Рама помер незадовго до початку турніру[5]. Вони зайняли 8-е місце в парному рейтингу наприкінці 2005 року і виступали запасними на Кубку Мастерс у Шанхаї.
2006—2010
ред.В березні 2006 року Ерліх і Рам завоювали титул чемпіонів Аделаїди, перемігши росіян Дмитра Турсунова та Ігоря Куніцина з рахунком 6–3, 6–2.
У серпні 2007 року на турнірі в Цинциннаті 1000 Мастерс, Ерліх і Рам у фіналі перемогли першу ракетку світу— братів Браянів з рахунком 4–6, 6–3, 13–11. У листопаді 2007 року в Китаї вони знову перемогли братів Брайанів на Кубку Мастерс з тенісу, 7–6, 2–6, 6–1. На Відкритому чемпіонаті США 2007 року вони з Рамом грали у парному розряді, але програли з рахунком 5–7, 6–7 Саймону Аспеліну та Джуліану Ноулу, які стали переможцями цього турніру.
У 2008 році Ерліх і Рам виграли свій перший турнір Великого Шолома на Відкритому чемпіонаті Австралії, перемігши Арно Клемана та Мікаеля Льодра з рахунком 7–5, 7–6.
З вересня 2008 року по травень 2009 року Ерліх відновлювався після операції на правому лікті і щоразу зазнавав невдач, у той час як Рам грав у парному розряді з іншими партнерами. У травні 2009 року вони з Рамом вперше зіграли разом на Відкритому чемпіонаті Ізраїлю ATP Challenger. Вони дійшли до фіналу турніру, де програли Джорджу Бастлу та Крісу Гуччоне з рахунком 6–3, 7–6. Після цього турніру Рам заявив, що збирається завершити сезон зі своїм тимчасовим партнером Максом Мирним, а потім продовжить грати з Ерліхом на постійній основі. Пізніше в тому ж місяці Ерліх виграв свій перший турнір ATP після повернення до гри з партнером Харелом Леві.
Ерліх був партнером Новака Джоковича на чемпіонаті Королівського Клубу у 2010 році, виборовши титул[6]. Для Джоковича це був єдиний парний титул у кар'єрі.
2021: 400 перемог у кар'єрі
ред.У травні 2021 року Ерліх із партнером Андрієм Василевським виграв свій 22-й титул у парному розряді на Відкритому чемпіонаті Белграда із всіх 44-ьох фіналів. Ця перемога залишилася передостанньою до відмітки в 400 перемог у кар'єрі[7].
2022: Завершення кар'єри
ред.У вересні 2022 року Ерліх оголосив про завершення кар'єри після участі у Відкритому чемпіонаті Тель-Авіву, де він мав грати у парі з Новаком Джоковичем[8]. Йому довелося відмовитися від гри через травму, таким чином Ерліх завершив свою професійну кар'єру.
Турніри
ред.Кубок Девіса
ред.В 2000 році та в 2002—2009 роках, граючи за збірну Ізраїлю на Кубку Девіса, Ерліх виграв 12 із своїх 16 матчів, включаючи перемоги Ізраїлю над Великою Британією у 2006 році, перемогу над Люксембургом у 2007 році, перемогу над Італією та Чилі у 2007 році (в яких він і Рам переміг золотих олімпійських медалістів Гонсалеса та Массу), а також перемогу над Росією 2009 року.
Ізраїль (посідає 8-е місце в турнірній таблиці Кубка Девіса з 5394 очками) грав проти Росії (переможницею у 2002 і 2006 роках і країна з найкращим рейтингом у турнірній таблиці Кубка Девіса з 27 897 очками) у чвертьфінальному матчі Кубка Девіса в липні 2009 року. На критих хардових кортах на Nokia Arena у Тель-Авіві. Ізраїль представляли Джонатан Ерліх, Енді Рам, Дуді Села та Харел Леві. Команда Росії складалась із Марата Сафіна, Ігоря Андрєєва, Ігоря Куніцина і Михайла Южного. У своєму інтерв'ю перед матчем Сафін сказав пресі: «З усією повагою, Ізраїлю пощастило потрапити до чвертьфіналу». Відповіддю ізраїльської команди була перемога над збірною Росії в кожному з перших трьох матчів, таким чином вони виграли нічию. Харел Леві, переміг найкращого гравця Росії Андрєєва з рахунком 6–4, 6–2, 4–6, 6–2 у стартовому матчі. Потім Дуді Села переміг російського Южного з рахунком 3–6, 6–1, 6–0, 7–5. Капітан ізраїльської команди Еяль Ран порівняв своїх гравців із двома винищувачами на корті, сказавши: «Склалось таке враження, ніби сьогодні на корті були два F-16, вони грали неймовірно добре». Матч відвідало 10 500 людей, що стало найбільшим натовпом за всю історію тенісного матчу, який проводився в Ізраїлі. Наступного дня Ерліх і Рам перемогли Сафіна та Куніцина з рахунком 6–3, 6–4, 6–7, 4–6, 6–4 перед галасливим натовпом із понад 10 000 людей. «Це те, чим я буду пишатися все своє життя»,— сказав Ерліх. Згодом він додав: «У кожного є мрії, але є такі, в здійснення яких ви не вірите, і перемога над Росією з рахунком 3:0 була саме такою… але ми це зробили». Навіть газета Saudi описала парний матч як «захоплюючу» перемогу. Еяля Рана несли на плечах по стадіону Тель-Авіва, а 10-тисячний натовп аплодував. Коли Ізраїль зіграв у нічию, зворотні одиночні змагання були «мертвими», і замість п'яти сетів було зіграно три, результати яких не мали великого значення. Ізраїль здобув перемогу над Росією з рахунком 4–1, коли Леві переміг Куніцина 6–4, 4–6, 7–6, а Села завершив кар'єру через травму зап'ястка під час гри проти Андрєєва з рахунком 3-4[9].
Олімпійські ігри
ред.Ерліх і Рам представляли Ізраїль на літніх Олімпійських іграх 2004 року в Афінах, Греції, і дійшли до чвертьфіналу. Вони також представляли Ізраїль на літніх Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні, Китаї.
Фінали турнірів ATP
ред.Парний розряд: 45 (22 титули, 23 поразки)
ред.
|
|
|
Результат | В-П | Дата | Турнір | Tier | Покриття | Партнер | Опоненти | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1–0 | Лип 2000 | Hall of Fame Open, США | International | Трава | Харел Леві | Кайл Спенсер Мітч Спренгелмеєр |
7–6(7–2), 7–5 |
Перемога | 2–0 | Вер 2003 | Thailand Open, Таїланд | International | Тверде (i) | Енді Рам | Ендрю Кратцманн Яркко Ніємінен |
6–3, 7–6(7–4) |
Перемога | 3–0 | Жов 2003 | Open Sud de France, Франція | International | Килим (i) | Енді Рам | Жульєн Беннето Ніколя Маю |
6–1, 6–3 |
Поразка | 3–1 | Січ 2004 | Maharashtra Open, Індія | International | Тверде | Енді Рам | Рафаель Надаль Томмі Робредо |
6–7(3–7), 6–4, 3–6 |
Поразка | 3–2 | Лют 2004 | Rotterdam Open, Нідерланди | Intl. Gold | Тверде (i) | Енді Рам | Пол Генлі Радек Штепанек |
7–5, 6–7(5–7), 5–7 |
Перемога | 4–2 | Жов 2004 | Grand Prix de Tennis de Lyon, Франція (2) | International | Килим (i) | Енді Рам | Йонас Бйоркман Радек Штепанек |
7–6(7–2), 6–2 |
Перемога | 5–2 | Лют 2005 | Rotterdam Open, Нідерланди (2) | Intl. Gold | Тверде (i) | Енді Рам | Цирил Сук Павел Візнер |
6–4, 4–6, 6–3 |
Перемога | 6–2 | Чер 2005 | Nottingham Open, Велика Британія | International | Трава | Енді Рам | Сімон Аспелін Тодд Перрі |
4–6, 6–3, 7–5 |
Поразка | 6–3 | Лип 2005 | Los Angeles Open, США | International | Тверде | Енді Рам | Рік Ліч Браян Макфі |
3–6, 4–6 |
Поразка | 6–4 | Сер 2005 | Мастерс Канада, Канада | Masters Series | Тверде | Енді Рам | Вейн Блек Кевін Ульєтт |
7–6(7–5), 3–6, 0–6 |
Поразка | 6–5 | Жов 2005 | Таїланд Open, Таїланд (2) | International | Тверде (i) | Енді Рам | Paul Hanley Леандер Паес |
6–5(7–5), 1–6, 2–6 |
Поразка | 6–6 | Жов 2005 | Vienna Open, Австрія | Intl. Gold | Тверде (i) | Енді Рам | Марк Ноулз (тенісист) Деніел Нестор |
3–5, 4–5(4–7) |
Перемога | 7–6 | Січ 2006 | Brisbane International, Австралія | International | Тверде | Енді Рам | Paul Hanley Кевін Ульєтт |
7–6(7–4), 7–6(12–10) |
Поразка | 7–7 | Лют 2006 | Rotterdam Open, Нідерланди (3) | Intl. Gold | Тверде (i) | Енді Рам | Paul Hanley Кевін Ульєтт |
6–7(4–7), 6–7(2–7) |
Поразка | 7–8 | Тра 2006 | Мастерс Рим, Італія | Masters Series | Ґрунт | Енді Рам | Марк Ноулз (тенісист) Деніел Нестор |
4–6, 7–5, [11–13] |
Перемога | 8–8 | Чер 2006 | Nottingham Open, UK (2) | International | Трава | Енді Рам | Ігор Куніцин Дмитро Турсунов |
6–3, 6–2 |
Перемога | 9–8 | Сер 2006 | Connecticut Open, США | International | Тверде | Енді Рам | Маріуш Фирстенберг Марцин Матковський |
6–3, 6–3 |
Перемога | 10–8 | Жов 2006 | Таїланд Open, Таїланд (3) | International | Тверде (i) | Енді Рам | Енді Маррей Джеймі Маррей |
6–2, 2–6, [10–4] |
Поразка | 10–9 | Бер 2007 | Las Vegas Open, США | International | Тверде | Енді Рам | Боб Браян Майк Браян |
6–7(6–8), 2–6 |
Поразка | 10–10 | Бер 2007 | Indian Wells Open, США | Masters Series | Тверде | Енді Рам | Мартін Дамм Леандер Паес |
4–6, 4–6 |
Поразка | 10–11 | Сер 2007 | Washington Open, США | International | Тверде | Енді Рам | Боб Браян Майк Браян |
6–7(5–7), 6–3, [7–10] |
Перемога | 11–11 | Сер 2007 | Мастерс Цинциннаті, США | Masters Series | Тверде | Енді Рам | Боб Браян Майк Браян |
4–6, 6–3, [13–11] |
Перемога | 12–11 | Січ 2008 | Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Австралія | Grand Slam | Тверде | Енді Рам | Арно Клеман Мікаель Льодра |
7–5, 7–6(7–4) |
Перемога | 13–11 | Бер 2008 | Indian Wells Masters, США | Masters Series | Тверде | Енді Рам | Деніел Нестор Ненад Зімоньїч |
6–4, 6–4 |
Поразка | 13–12 | Сер 2008 | Cincinnati Masters, США | Masters Series | Тверде | Енді Рам | Боб Браян Майк Браян |
6–4, 6–7(2–7), [7–10] |
Перемога | 14–12 | Чер 2010 | Queen's Club Championships, Велика Британія | 250 Series | Трава | Новак Джокович | Кароль Бек Давід Шкох |
7–6(8–6), 2–6, [10–3] |
Поразка | 14–13 | Жов 2010 | Таїланд Open, Таїланд (4) | 250 Series | Тверде (i) | Юрген Мельцер | Крістофер Кас Віктор Троїцький |
4–6, 4–6 |
Перемога | 15–13 | Чер 2011 | Eastbourne International, Велика Британія | 250 Series | Трава | Енді Рам | Григор Димитров Андреас Сеппі |
6–3, 6–3 |
Перемога | 16–13 | Сер 2011 | Winston-Salem Open, США | 250 Series | Тверде | Енді Рам | Крістофер Кас Александер Пея |
7–6(7–2), 6–4 |
Поразка | 16–14 | Січ 2012 | Chennai Open, Індія | 250 Series | Тверде | Енді Рам | Леандер Паес Янко Типсаревич |
4–6, 4–6 |
Перемога | 17–14 | Тра 2012 | Serbia Open, Сербія | 250 Series | Ґрунт | Енді Рам | Мартін Еммріх Андреас Сільєстрем |
4–6, 6–2, [10–6] |
Поразка | 17–15 | Чер 2013 | Halle Open, Німеччина | 250 Series | Трава | Даніеле Браччалі | Сантьяго Гонсалес Скотт Ліпскі |
2–6, 6–7(3–7) |
Поразка | 17–16 | Лип 2014 | Hall of Fame Tennis Championships, США (2) | 250 Series | Трава | Ражів Рам | Кріс Гуччоне Ллейтон Г'юїтт |
5–7, 4–6 |
Перемога | 18–16 | Жов 2015 | Shenzhen Open, КНР | 250 Series | Тверде | Колін Флемінг | Кріс Гуччоне Андре Са |
6–1, 6–7(3–7), [10–6] |
Поразка | 18–17 | Лют 2016 | Open 13, Франція | 250 Series | Тверде (i) | Колін Флемінг | Мате Павич Майкл Вінус |
2–6, 3–6 |
Поразка | 18–18 | Сер 2016 | Los Cabos Open, Мексика | 250 Series | Тверде | Кен Скупскі | Пурав Раджа Дівідж Шаран |
6–7(4–7), 6–7(3–7) |
Поразка | 18–19 | Січ 2017 | ATP Auckland Open, Нова Зеландія | 250 Series | Тверде | Скотт Ліпскі | Марцин Матковський Айсам-уль-Хак Куреші |
6–1, 2–6, [3–10] |
Перемога | 19–19 | Жов 2017 | Chengdu Open, КНР | 250 Series | Тверде | Айсам-уль-Хак Куреші | Маркус Даніелл Марсело Демолінер |
6–3, 7–6(7–3) |
Перемога | 20–19 | Лип 2018 | Hall of Fame Tennis Championships, США (3) | 250 Series | Трава | Артем Сітак | Марсело Аревало Мігель Ангел Реєс-Варела |
6–1, 6–2 |
Перемога | 21–19 | Чер 2019 | Antalya Open, Туреччина | 250 Series | Трава | Сітак Артем Юрійович | Іван Додіг Філіп Полашек |
6–3, 6–4 |
Поразка | 21–20 | Жов 2019 | Chengdu Open, КНР | 250 Series | Тверде | Фабріс Мартен | Нікола Чачиц Душан Лайович |
6–7(9–11), 6–3, [3–10] |
Поразка | 21–21 | Лют 2020 | Maharashtra Open, Індія | 250 Series | Тверде | Андрій Василевський | Андре Ґоранссон Крістофер Рунґкат |
2–6, 6–3, [8–10] |
Поразка | 21–22 | Лют 2021 | Open Sud de France, Франція | 250 Series | Тверде (i) | Andrei Vasilevski | Генрі Контінен Едуар Роже-Васслен |
2–6, 5–7 |
Перемога | 22–22 | Тра 2021 | Belgrade Open, Сербія | 250 Series | Ґрунт | Andrei Vasilevski | Андре Ґоранссон Рафаель Матос |
6–4, 6–1 |
Поразка | 22–23 | Вер 2021 | Almaty Open, Казахстан | 250 Series | Тверде (i) | Andrei Vasilevski | Santiago González Андрес Мольтені |
1–6, 2–6 |
Примітки
ред.- ↑ а б Association of Tennis Professionals website
- ↑ .:: Welcome To The Jewish Ledger ::. web.archive.org. 28 червня 2009. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 29 вересня 2011. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ SomethingIsraeli - Sport. web.archive.org. 16 липня 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ а б в г Welcome to Jews In Sports Online. www.jewsinsports.org. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Erlich gets back to winning ways. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Jonathon Erlich/Andrei Vasilevski Capture Belgrade Doubles Crown | ATP Tour | Tennis. ATP Tour. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Novak Djokovic to play doubles with player with which he won his lone doubles title. Tennis World USA (англ.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Levy and Sela win to stun Russia in Tel Aviv. Reuters (англ.). 11 липня 2009. Процитовано 26 грудня 2022.