Відкрити головне меню


Джомолхарі (Jomolhari, ཇོ་མོ་ལྷ་རི кит. 绰 莫拉 日 峰) (7315 м) — гірський масив на кордоні Бутану і Тибету, в складі Великого Гімалайського хребта. Джомолхарі вважається священною горою. Її також називають «нареченою Канченджанга». З тибетської сторони (на півночі) гора примикає до повіту Ядонго, а з бутанського боку (на півдні) — до дзонгхагу Паро. З північної сторони на 2700 м нижче гори знаходиться плоскогір'я. З цієї гори стікає річка Паро Чу (на південь) і Амо Чу на півночі.

Джомолхарі
ཇོ་མོ་ལྷ་རི
Джомолхарі з південного сходу
Джомолхарі з південного сходу

27°49′27″ пн. ш. 89°16′12″ сх. д. / 27.82416666669477934° пн. ш. 89.27000000002777824° сх. д. / 27.82416666669477934; 89.27000000002777824Координати: 27°49′27″ пн. ш. 89°16′12″ сх. д. / 27.82416666669477934° пн. ш. 89.27000000002777824° сх. д. / 27.82416666669477934; 89.27000000002777824
Країна Бутан Бутан, Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Регіон Шігадзе[d]
Система Гімалаї
Тип гора
Висота 7315 м
Висота відносна 2086 м
Список
Перше сходження травень 1937 р.
Ідентифікатори і посилання
Peakbagger.com 10657
Peakware 43
GeoNames, Global Geosites 1252607
Джомолхарі. Карта розташування: Бутан
Джомолхарі
Джомолхарі
Джомолхарі (Бутан)
Джомолхарі у Вікісховищі?

Висотою гори офіційно вважається 7314 м, однак є сумніви в точності цього виміру, і справжню висоту гори оцінюють також близько 7000 м. За даними SRTM висота вершини 7090 м, з урахуванням поправки[1] дійсна висота гори близько 7120 м.

Зміст

Релігійне значенняРедагувати

У тибетському буддизмі Джомолхарі вважається священною горою і місцем проживання однієї із сестер Церінгма[2] (jo mo tshe ring mched lnga) — жіночого божества-захисниці (Jomo) Тибету і Бутану, Падмасамбхава зв'язав її клятвою берегти буддійську віру.

З бутанського боку є «храм Джомолхарі», до якого можна дійти від військового поста Тхангтхангкха з півдня, храм знаходиться на висоті 4150 м. Сюди приходять численні паломники. Недалеко від храму знаходяться печери, в яких медитували Міларепа і Лорепа. У годині ходьби від храму на висоті 4450 м лежить озеро Ценінгма, в якому живуть духи.[3]

На Тибеті раз на рік організовується проща з Пхарі-дзонга на святе озеро Джомо Лхаранг на висоті 5100 м на північ від гори.

Історія сходженьРедагувати

Хоча гора дуже помітна і чудово проглядається з боку стародавнього торговельного шляху з Індії через Сіккім в Тибет по долині пагр, спроб сходження зафіксовано дуже небагато. Причиною є заборона на сходження зі сторони бутанської влади і закритість регіону в Тибеті. Перше сходження зробила британська експедиція з п'яти чоловік в травні 1937 року (зійшли — Фредді Спенсер Чапман і Шерпа Пасанг Лама), вони піднімалися з бутанського боку з південного сходу.

У 1970 році по тому ж шляху 24 квітня піднімалася індійсько-бутанська військова експедиція на чолі з полковником Нарендра Кумаром. При цьому зникли двоє учасників, як з'ясувалося пізніше, вони загинули. Версії їх загибелі широко коментувалися.[4]

У 1996 році японо-китайська експедиція зайшла з тибетської сторони, але штурмувала пік з півдня.

У 2004 на гору взошла британская группа[5], а в 2006 году — группа из Словении.[6][7]

ТранскрипціїРедагувати

  • Jomolhari
  • Jomolari
  • Jumolhari
  • Chomolhari

У художній літературіРедагувати

Згадується у романі Майн Ріда "Повзуни по скелях" під назвою "Чомо-Ларі" (англ. Chumulari)[8].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Dorjee Lhatoo. Expeditions and Notes — Ascent of Chomolhari // The Himalayan Journal. — 2000. — Vol. 56. — P. 149–154.
  • Thinley. Lopon Kunzang // KMT Research Group. Seeds of Faith: A Comprehensive Guide to the Sacred Places of Bhutan. — 2008. — Vol. 1.

ПриміткиРедагувати

  1. Дані SRTM по вершинах систематично занижені на 10-50 м (залежно від крутизни вершини)
  2. Lopon Kunzang Thinley. — 2008. — Р. 200
  3. Lopon Kunzang Thinley. — 2008. — Р. 200–202
  4. The Himalayan Journal. — 2000. — Vol. 56. / Expeditions and Notes — Ascent of Chomolhari by Dorjee Lhatoo. — Р.149-154. — An account of the second ascent of the mountain from Bhutan in 1970, by a joint Bhutanese-Indian expedition
  5. Chomolhari climbing report. Roger Payne. 2004. Архів оригіналу за 2012-05-02. Процитовано 2009-03-26. 
  6. Chomolhari 2006. Climb and More. Архів оригіналу за 2008-10-11. Процитовано 2009-03-26. 
  7. Piolet d'Or - 2006: Ascents, comments of the climbers. Mountain.RU. Процитовано 2009-03-26. 
  8. Томас Майн Рид Ползуны по скалам или Хижина, затерянная в Гималаях / (Пер. с англ. Е. Бируковой, З. Бобырь, Н. Аверьяновой, Р. Миллер-Будницкой). — Собрание сочинений в 12-ти томах.. — Минск.: "Велев", 1994. — С. 179.

ГалереяРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати