Паро (дзонгхаг)
Паро (дзонґ-ке སྤ་རོ་རྫོང་ཁག་, Вайлі Spa-ro rdzong-khag) — дзонгхаг у Бутані, відноситься до Західного дзонгдею. Адміністративний центр — Паро.
Паро | |||
---|---|---|---|
སྤ་རོ་རྫོང་ཁག་ | |||
| |||
Адм. центр | Паро | ||
Країна | Бутан | ||
Офіційна мова | дзонг-ке | ||
Населення | |||
- повне | 23 051 | ||
- густота | 17,9 осіб/км² | ||
Площа | |||
- повна | 1285,5 км² | ||
Часовий пояс | +6 | ||
Вебсайт | paro.gov.bt | ||
ISO 3166-2 | BT-11 | ||
| |||
|
Історія ред.
До появи буддизму в Бутані була поширена релігія Бон. Згідно з легендою, древній тибетський святий приїхав в долину Паро зі жменею їжі (па) із пшеничного борошна (дро). З тих пір ця родюча долина стала називатися Падро, в розмовній мові і написанні — Паро.
Нащадок лами Пхаджо Другом (англ. Lam Phajo Drugom), якого звали Пха Друнг Друнг (англ. Pha Drung Drung), після того, як підпорядкував демона, що жив в місцевості, яка нагадувала купу скарбів, побудував в цьому місці монастир. У 1646 році Шабдрунг Нгванг Намґ'ял перетворив цей монастир в дзонг, який назвали Рінпунг (буквально перекладається як «купа скарбів»). З тих пір цей дзонг був законодавчим, судовим, виконавчим і релігійним центром долини Паро.
У долині побудовано безліч різних монастирів: К'їчу-лакханг (заснував Сронцангамбо), Такцанг-лакханг (заснував десі Г'ялце Тензін Рабджі, Дунце-лакханг, Друкг'ял-дзонг (заснував Шабдрунг) та інші. Вважається, що така велика кількість монастирів сприяє досягненню людьми Валового національного щастя.
У різний час Паро надавали честь своєю присутністю такі святі, як Падмасамбхава, Пхаджо Другом, Шабдрунг Нгванг Намґ'ял, Йудрунг Дорджі Пєл, лама Нгаванг Чодже, Тангтонг Г'ялпо та інші.
Географія ред.
Дзонгхаг Паро розташований у північно-західній частині країни на висоті 2250 метрів над рівнем моря і займає площу 1258,5 км². Він відноситься до Західного дзонгдею Бутану. Діапазони температури від 14 до 26 °С влітку і від −5 до +14 °С взимку.
62 % дзонгхага займають ліси, а решта території — орні землі, які підходять для землеробства і садівництва.
На території району частково знаходиться Національний парк Джігме Дорджі. Наприклад, село Шінгкарап знаходиться на території цього парку.
Населення ред.
Паро вважається найгустонаселенішим дзонгхагом королівства. У зв'язку з розвитком регіону, помірним кліматом, достатком землі та наявністю єдиного в країні аеропорту, багато громадян Бутану прагнуть переселитися з інших регіонів в Паро.
В дзонгхазі налічувалось 2413 домашніх господарств на 21 000 чоловік (згідно з переписом 2002 року).
Традиційна сімейна структура поступово стає гнучкішою. Раніше чоловік був незаперечним главою сім'ї, але зараз жінки поступово займають рівноправне становище з чоловіками. При тому, що чоловік традиційно переїжджає жити в сім'ю дружини, батьки менше впливають на вибір дітей в питанні вибору чоловіка. Як дружина, так і чоловік можуть розлучитися або пред'явити свої права. Поступово починає завойовувати популярність нове для традиційного укладу гасло «Маленька родина — щаслива сім'я».
Адміністративний поділ ред.
Адміністративним центром дзонгхага є місто Паро. Старовинний дзонг Рінпунг в Паро є адміністративним, духовним і культурним центром управління та розвитку дзонгхага.
До складу дзонгхага входять 10 гевогів:
Економіка ред.
Дзонгхаг пов'язаний шосейною дорогою з Пхунчолінгом і Тхімпху. Наявність хорошої дороги сприяє розвитку торгівлі з дзонгхагами Чукха і Тхімпху. Крім того, є можливість експортувати товари в Індію і Бангладеш, чим користуються багато фермерів. Наприклад, в ці країни експортують яблука, вирощені в дзонгхазі.
У місті Паро знаходиться міжнародний аеропорт Паро, який є повітряними воротами країни, що дуже сприятливо позначається на економіці дзонгхага.
Посилання ред.
- Офіційний сайт дзонгхагу Паро (англ.)
- Political Map of Bhutan [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.]. (англ.)
- ANNUAL DZONGKHAG STATISTICS (PDF) (англ.) . Dzongkhag Administration. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2012.