Джоані Соммерс
Джоані Соммерс (уроджена Джоан Дрост, нар. 24 лютого 1941)[1] — американська співачка й акторка. У кар'єрі співачки вона зосередилася на джазі, стандартній та популярній музиці. Соммерс відома як «Голос шістдесятих» і пов'язують з першокласними аранжувальниками, авторами пісень і продюсерами, її популярність тісно пов'язана з її найбільшим, але найбільш нехарактерним хітом «Johnny Get Angry»[2].
| Джоані Соммерс | |
|---|---|
| англ. Joanie Sommers | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 лютого 1941 (83 роки) |
| Місце народження | Баффало, Нью-Йорк, США |
| Роки активності | 1959–1970-ті, 1980-ті |
| Громадянство | США |
| Професії | співачка, акторка |
| Освіта | Venice High Schoold |
| Інструменти | вокал[d] |
| Мова | англійська |
| Жанр | популярна музика |
Кар'єра ред.
Народилась у Баффало, штат Нью-Йорк, США[1], Соммерс почав співати в церкві, щоб впоратися з «важким дитинством». У 1951 році, у віці 10 років, вона з'явилася у телевізійній програмі Баффало, з піснею «Your Cheating Heart» Генка Вільямса, вигравши конкурс талантів аматорів. Усю свою юність вона жила з батьком і двома братами в Північній Тонаванді, Нью-Йорк, відвідувала там школу до 14 років.
У 1955 році її родина переїхала до Венеса, штат Каліфорнія[1], де вона здобула відзнаку як вокалістка зі своїм шкільним оркестром у «Venice High», а також у коледжі міста Санта-Моніка.
До неї прийшов успіх, коли друг відвів її до Deauville Country Club (нині Braemar Country Club) у Санта-Моніці, де вона співала з групою Томмі Олівера. Він організував демозапис та представив його Warner Brothers, після чого Соммерс підписала контракт з лейблом[3][4].
Warner спочатку використала її вокальні дані у пісні «Am I Blue» на спеціальній платівці 1959 року «Behind Closed Doors at a Recording Session»[5] і на одній стороні синглу «Kookie's Love Song» з Еддом Бірнсом[6]. Співпраця з Бірнсом принесла їй невелику роль у детективному телесеріалі «Сансет-Стріп, 77», у якому Бірнс зіграв роль Джеральда Ллойда Кукі Куксона III[1]. Крім того, вона співала у піснях Бірнса «I Don't Dig You» і «Hot Rod Rock», які з'явилися в одному з його альбомів[7].
Одночасно Олівер підтримав Соммерс, залучивши її до виступів з оркестром у каліфорнійських залах Hollywood Palladium і The Chalet at Lake Arrowhead[8].
Її дебютний сингл 1960 року «One Boy» (з мюзиклу «Прощавай, Берді») три місяці знаходився у чартах, досягнувши 54 позиції в «Billboard» Top 100. Композиції «One Boy» та «I'll Never Be Free» стали переможцями «Billboard» Spotlight. Вона виступила у Left Bank Club у Нью-Йорку, Crescendo в Голлівуді, Freddie's у Міннеаполісі та The Cloister у Чикаго, а також виступи на «Шоу Джека Пара» та спеціальному випуску Боббі Даріна[9][10].
На початку 1960 року Warner випустив перший альбом Соммерс «Positively the Most»[11] без популярного синглу «One Boy». Пізніше того ж року Warner випустив сингл «Ruby-Duby-Du» з вокальною версією інструментальної партії Tobin Mathews & Co. із фільму «Ключовий свідок»[12]. Запис не потрапив у чарти.
У 1962 році сингл Соммерс «Johnny Get Angry», випущений Warner Bros. досяг 7 місця у Billboard Hot 100. Від вершини чарту його віддаляли такі хіти: «Roses Are Red (My Love)» Боббі Вінтона, «I Can't Stop Loving You» Рея Чарльза та «Sealed With A Kiss» Браяна Гайленда. Того ж року пісня Соммерса «When the Boys Get Together» посіла 94 місце в чартах[13].
В інтерв'ю 2001 року Соммерс прокоментувала спадок свого найвеличнішого хіта: «Двадцять альбомів з одними з найвидатніших імен джазу, але я назавжди пов'язана з „Johnny Get Angry“»[14].
Її композиція 1965 року у жанрі північний соул «Don't Pity Me» стала хітом у Великій Британії, часто потрапляючи в топсписки[15]. Платівка зі швидкістю 45 обертів на хвилину регулярно переходить до колекціонерів за ціною понад 500 доларів США за копію[16].
Протягом 1960-х Соммерс з'являвся на телебаченні як співачка та учасниця ігрових шоу, серед них «Everybody's Talking», «Hollywood Squares», «You Don't Say» і «Match Game», а також як акторка у телепроєктах «Where the Action Is» Діка Кларка, «Hullabaloo» та інших[17].
22 січня 1963 році вона з'явилася у «Програмі Джека Бенні», де заспівала «I'll Never Stop Loving You»; іншим гостем був актор Пітер Лорре[18].
Серед її акторських робіт — «Everything's Ducky» (1961) з Міккі Руні та «Швидкомобіль» Джека Арнольда (1964), у якому вона співала «If You Love Him»[19][20]. В останньому епізоді «Дикого Дикого Заходу» під назвою «Ніч магнатів» (11 квітня 1969 року) вона заспівала «Dreams, Dreams of a Lady's Love»[21].
Соммерс виконала джингли «Now It's Pepsi, For Those Who Think Young» (на мелодію «Makin' Whoopee») і «Come Alive! You're in the Pepsi Generation» для радіо та телебачення. Її стали називати «Дівчиною Пепсі»[22][23]. Багато років потому вона заспівала джингл «Now You See It, Now You Don't» для реклами Diet Pepsi[14].
Соммерс озвучила кілька анімаційних персонажів, зокрема у «У м'ятному Чу-Чу», який відклали, хоча й випустили музику; у «Мишці на „Мейфлавері“», виробництва Rankin/Bass, озвучила Прісциллу Маллінс (1968); у «До нашої ери: Перший день подяки» (1973) озвучила Товстуна та Милу Курочку[24].
На початку 1970-х Соммерс пішла з шоу-бізнесу, щоб зосередитися на сімейному житті[1]. У 1980-х вона знову почала з'являтися на публіці, зокрема двічі в сатиричній програмі на радіостанції Санта-Моніки KCRW.
У 2001 році Соммерс заспівала дві пісні в альбомі Ейба Моста, «I Love You Much Too Much». Вона виконала заголовний трек і «Bei Mir Bist du Schoen».
У 2004 році альбом «Johnny Got Angry», випущений тільки для Японії, складався з усіх оригінальних мелодій, написаних другом Соммерс й актором озвучення Віллом Раяном[25].
Особисте життя ред.
Соммерс була одружена з театральним агентом Джеррі Штайнером з 1961 року до його раптової смерті у 1972 році. У пари народилося троє дітей — Керолін, Ненсі та Джейсон[26].
Дискографія ред.
Сингли ред.
| Дата випуску | Назва Обидві сторони альбом, за виключенням, коли вказано інше |
Лейбл | Позиція в чартах | Альбом | |
|---|---|---|---|---|---|
| USBillboard Hot 100 | US Billboard AC | ||||
| 1959 | «Kookie's Love Song» With Edd Byrnes & The Mary Kaye Trio b/w Sing-along version by Edd Byrnes |
Warner Bros. 5114 | — | — | - |
| 1960 | «One Boy» b/w «I'll Never Be Free» (Non-album track) |
Warner Bros. 5157 | 54 | — | Johnny Get Angry |
| «Be My Love» b/w «Why Don't You Do Right (Get Me Some Money Too)» |
Warner Bros. 5177 | — | — | - | |
| «Ruby-Duby-Du» b/w «Bob White (Whatcha Gonna Swing Tonight?)» |
Warner Bros. 5183 | — | — | ||
| 1961 | «I Don't Want To Walk Without You» b/w «Seems Like Long, Long Ago» |
Warner Bros. 5201 | — | — | Johnny Get Angry |
| «The Piano Boy» b/w «Serenade Of The Bells» (Non-album track) |
Warner Bros. 5226 | — | — | ||
| «Makin' Whoopee» b/w «What's Wrong With Me» |
Warner Bros. 5241 | — | — | - | |
| 1962 | «Johnny Get Angry» b/w «Theme from A Summer Place» |
Warner Bros. 5275 | 7 | — | Johnny Get Angry |
| «When The Boys Get Together» b/w «Passing Strangers» |
Warner Bros. 5308 | 94 | — | - | |
| «Goodbye Joey» b/w «Bobby's Hobbies» |
Warner Bros. 5324 | — | — | ||
| 1963 | «Since Randy Moved Away» b/w «Memories, Memories» (Non-album track) |
Warner Bros. 5339 | — | — | Johnny Get Angry |
| «A Little Bit Of Everything» b/w «Henny Penny» |
Warner Bros. 5350 | — | — | - | |
| «One Boy» b/w «June Is Bustin' Out All Over» |
Warner Bros. 5361 | — | — | Johnny Get Angry | |
| «Little Girl Bad» b/w «Wishing Well» |
Warner Bros. 5374 | 132 | — | - | |
| «Big Man» b/w «Goodbye Summer» |
Warner Bros. 5390 | — | — | ||
| 1964 | «I'd Be So Good For You» b/w «I'm Gonna Know He's Mine» |
Warner Bros. 5437 | — | — | |
| «If You Love Him» b/w «I Think I'm Gonna Cry Now» |
Warner Bros. 5454 | — | — | ||
| 1965 | «Don't Pity Me» b/w «My Block» |
Warner Bros. 5629 | — | — | |
| 1966 | «Never Throw Your Dreams Away» b/w «You've Got Possibilities» |
Columbia 43567 | — | — | |
| «Alfie» b/w «You Take What Comes Along» (from Come Alive!) |
Columbia 43731 | — | 9 | ||
| «It Doesn't Matter Anymore» b/w «Take A Broken Heart» |
Columbia 43950 | — | — | ||
| 1967 | «Trains and Boats and Planes» b/w «Yesterday's Morning» |
Capitol 5936 | — | — | |
| 1968 | «Talk Until Daylight» b/w «The Great Divide» |
Warner Bros. 7251 | — | 29 | |
| 1969 | «Little Girl From Greenwood, Georgia» b/w «Step Inside Love» |
Happy Tiger 522 | — | — | |
| 1970 | «The Sunshine After The Rain» b/w «Tell Him» |
Happy Tiger 537 | — | — | |
| 1978 | «The Peppermint Choo Choo» b/w «The Peppermint Engineer»[27] |
Peppermint Choo Choo 302> ABC 12323 |
— | — | |
Альбоми ред.
- 1960: Positively the Most! Warner Bros. W1346
- 1961: The «Voice» of the 60's Warner Bros. W1412
- 1962: Look Out! It's Joanie Sommers (with Bobby Troup and Shelly Manne)
- 1962: For Those Who Think Young Warner Bros. W1436
- 1962: Johnny Get Angry Warner Bros. W1470
- 1962: Let's Talk About Love Warner Bros W1474
- 1963: Sommers' Seasons Warner Bros. WS1504
- 1964: Softly, the Brazilian Sound Warner Bros. WS1575
- 1965: Come Alive! Columbia CS 9295
- 1966: On the Flip Side — Original Cast Album (w/ Rick Nelson, cuts 2, 4 and 8) Decca 4824
- 1982: Dream Discovery Records DS-887
- 1988: Tangerine HiBrite PCB-203
- 1992: A Fine Romance HiBrite HTCP-10
- 1995: Hits and Rareties Marginal MAR-001
- 2000: Here, There and Everywhere! Absord ABCJ 313
- 2000: Johnny Got Angry Absord ABCJ 314
- 2001: I Love You Much Too Much Camard (not numbered)
- 2005: Sings Bossa Nova Absord ABCJ 339
- 2011: Complete Warner Bros. Singles Real Gone Music
- 2013: Come Alive The Complete Columbia Recordings Real Gone Music
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Joanie Sommers Biography, Songs, & Albums. AllMusic. Процитовано 11 жовтня 2021.
- ↑ Jazz Columns: Joanie Sommers: Her Generation – By Christopher Loudon — Jazz Articles. Jazztimes.com. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ New Faces: Sommers Is Icumen On. Content.time.com. 15 грудня 1961. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Billboard, July 11, 1960, p. 34
- ↑ Billboard, December 7, 1959, p. 40
- ↑ Billboard, October 19, 1959, p. 45
- ↑ Seida, Linda (24 лютого 1941). Joanie Sommers. AllMusic. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Warner Bros. W1474 album Let's Talk About Love liner notes.
- ↑ Billboard, May 30, 1960, p. 28
- ↑ Warner Bros. W1412 album The «Voice» of the 60's, liner notes
- ↑ Billboard February 22, 1960, p. 34
- ↑ Billboard, November 14, 1960, p. 17
- ↑ Joanie Sommers Songs (Top Songs / Chart Singles Discography). Musicvf.com. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ а б AWN.com...Will Ryan...Nine And A Half Questions with Joanie Sommers. Awn.com. Процитовано 13 вересня 2017.
- ↑ Rocklist.net...Steve Parker...Northern Soul 500. Rocklistmusic.co.uk. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Vinyl records LP price guide – record collector. Popsike.com. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Most Popular Movies and TV Shows With Joanie Sommers. IMDb.
- ↑ Jack Benny Show. № Season 13 (1962-1963). 22 січня 1963.
- ↑ Joanie Sommers. IMDb.
- ↑ American Film Institute Catalog: Feature Films 1961—1970, page 621 (University of California Press, 1997). ISBN 0-520-20970-2
- ↑ "The Wild Wild West" The Night of the Tycoons (TV Episode 1969). IMDb.com.
- ↑ Joanie Sommers. Jpop.com. 24 лютого 1941. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Sponsor, Volume 18, Part 3, page 19, article «Pepsi Sponsors All-Out Campaign» (Sponsor Publications, 1964).
- ↑ Nine And A Half Questions with Joanie Sommers | AWN | Animation World Network. Awn.com. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Johnny Got Angry. Sabob.com. Процитовано 27 березня 2012.
- ↑ Columbia CS 9295 album Come Alive! liner notes
- ↑ Joanie Sommers. Soulfulkindamusic.net. 24 лютого 1941. Процитовано 27 березня 2012.