Вікіпедія

Джером Керн

американський композитор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Керн.

Дже́ром Де́від Керн (англ. Jerome David Kern; 27 січня 1885, Мангеттен, Нью-Йорк — 11 листопада 1945, Нью-Йорк) — американський композитор, автор понад 700 пісень та низки популярних оперет. Його кращі твори, зокрема оперета «Театр на плаву[en]» (англ. «Show Boat»), стали класикою американського джазу.

Джером Керн
англ. Jerome David Kern
Джером Керн у 1918-му
Джером Керн у 1918-му
Джером Керн у 1918-му
Основна інформація
Дата народження27 січня 1885(1885-01-27)[1][2][…]
Місце народженняМангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Дата смерті11 листопада 1945(1945-11-11)[1][2][…] (60 років)
Місце смертіНью-Йорк, Нью-Йорк, США
Причина смертігеморагічний інсульт
ПохованняФернкліффd[4]
Роки активностіз 1902
ГромадянствоСША
Професіїкомпозитор, автор пісень, кінокомпозитор, колекціонування монет, сценарист
ОсвітаSteinhardt School of Culture, Education, and Human Developmentd, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, New York College of Musicd і Barringer Academy of the Arts & Humanitiesd
Моваанглійська
Жанрипісня і мюзикл
Magnum opusMake Believe[d]
КолективиJerome David Kern and Dorothy Fieldsd
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури
ЗакладT.B. Harms & Co.d
Нагороди
ДітиBetty Kernd[5]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Джером Керн народився на острові Мангеттен (Нью-Йорк), у єврейській сім'ї емігрантів з Богемії[6]. За сімейною легендою, йому дали ім'я Джером на честь розташованого неподалік від помешкання Джером-парку. Батько Керна тримав конюшню[6], згодом став торгувати музичними інструментами та аксесуарами до них. Він хотів і сина долучити до бізнесу, однак Джером обрав інший шлях. Він проявив здібності до музики, і його мати, що була досвідченим фортепіанним виконавцем і вчителем, навчила його грі на фортепіано та органі[7].

У 1897 році сім'я перебралася до Ньюарка (штат Нью-Джерсі), де Керн відвідував Ньюаркську середню школу (яка у 1907 році стала Баррінгерською середньою школою — англ. Barringer High School). Він написав перші пісні для шкільного музичного концерту (менестрель-шоу) у 1901, а також для любительської музичної адаптації «Хатини дядька Тома», яка була поставлена у яхт-клубі Ньюарка в січні 1902[6]. Керн навесні 1902 року покинув середню школу до закінчення навчання, будучи на старшому курсі. Батько Керна і далі наполягав на тому, щоб його син працював з ним у бізнесі, а не займався композиторською діяльністю. Джерому, однак, не вдалося впоратися з одним із перших завдань: він повинен був придбати два піаніно для магазину, але замість цього він замовив 200[8]. Батько зрештою змирився. Згодом, у 1902 році Керн стає студентом Нью-Йоркського коледжу музики[en], вивчає фортепіано під керівництвом Олександра Ламберта та Паоло Галліко і гармонію у доктора Остіна Пірса[9]. Його першу композицію, фортепіанну п'єсу, що мала назву «At the Casino» було опубліковано того ж року.

У період з 1903 по 1905 рік він продовжував музичне навчання у приватних викладачів у Гейдельберзі (Німеччина) й повернувся до Нью-Йорка через Лондон[7][9]. Якийсь час Керн працював репетиційним піаністом в театрах Бродвею та як пісенний демонстратор[en] у музичному видавництві «Тін Пен Еллі». Створені ним у той час музичні номери для лондонських театрів мали успіх.

1910: одружився з Євою Ліл (англ. Eva Leale), у них народилась дочка. Незабаром Керн повертається до Нью-Йорка, працює театральним піаністом. Окремі пісні, написані Керном у 1910-х роках, стають популярними.

1915: Керн спізнюється на пароплав «Лузітанія», який мав доставити його до Лондона. Це рятує йому життя.

До кінця 1920-х років Керн стає відомим театральним композитором, на Бродвеї сцену побачили 16 його мюзиклів і шоу.

1925: Керн знайомиться з відомим лібретистом і продюсером Оскаром Гаммерштейном II[en]; з цього моменту розпочинається їхня багатолітня дружба та співробітництво.

 
Сцена з вистави «Театр на плаву» на Бродвеї (1928)

1927: Керн і Гаммерштейн створюють гордість американського мюзиклу, оперету «Театр на плаву» (англ. «Showboat»). Це був найкращий твір Керна, його постановки відбуваються і в наш час. «Пісня про Міссісіпі» (англ. «Ol' Man River») з цієї оперети стала народною, багато інших музичних номерів постійно виконуються кращими співаками США.

«Театр на плаву» було тричі екранізовано (востаннє — у 1951 році, з Кетрін Грейсон і Авою Гарднер).

Після грандіозного успіху «Театру на плаву» Керн укладає контракт з кінокомпанією Warner Bros. (1930) на створення звукових кіномюзиклів. Однак перший його фільм («Men of the Sky») був зустрінутий глядачами холодно і Керн знову повертається до театральної музики.

Новим успіхом стали мюзикли «Музика в ефірі» (англ. «Music in the Air», 1932) і «Роберта» (англ. «Roberta»), 1933). Перший є пам'ятним завдяки пісні «The Song Is You», а в другому звучить знаменитий «Smoke Gets In Your Eyes». «Роберту» було екранізовано у 1935 році, у фільмі головні ролі виконували Джинджер Роджерс та Фред Астер.

 
Джером Керн у 1934-му

Друга спроба звернення до музики для кіно відбувається у 1935 році й виявляється успішнішою. У 1936 році пісня Керна «The Way You Look Tonight» для фільму «Swing Time» (також за участю Джинджер Роджерс і Фреда Астера) отримала премію Оскара у номінації «за найкращу пісню». В цьому фільмі звучали й інші пісні Керна, серед них знаменита «A Fine Romance». Ще одного «Оскара» Керн отримав у воєнний 1941 рік за пісню «The Last Time I Saw Paris», вставлену у фільм «Lady Be Good» (хоч ця пісня була створена не для фільму).

Мюзикл «Very Warm for May[en]» (1939) успіху не мав, однак додав у золотий фонд американської пісні один із шедеврів Керна: «All the Things You Are[en]».

1939: після інфаркту Керн, за порадою лікарів, обмежується музикою для кіно як у меншій мірі виснажливим заняттям.

«Лебединою піснею» Керна стали два кіномюзикли 1944 року. Перший з них — «Дівчина з обкладинки» (англ. «Cover Girl») з Рітою Гейворт і Джином Келлі. Саме там прозвучала пісня «Long Ago (and Far Away)». Другим став «Не можу не співати» (англ. «Can't Help Singing») з Діною Дурбін.

5 листопада 1945 року в Нью-Йорку під час прогулянки наодинці Керн упав через втрату свідомості (як згодом вияснилось, причиною був інсульт). Документів у нього при собі не було, тому Керна поклали спочатку у безплатну лікарню на острові Велфер і лише через декілька днів, після того, як друзі його відшукали, перевели до іншого лікувального закладу. Оскар Гаммерштейн сидів біля Керна до останнього дня, однак композитор помер 11 листопада, так і не прийшовши до тями[10].

Керн похований на нью-йоркському цвинтарі Фернкліфф. В останню путь його проводжали всі знаменитості Голлівуду, некролог озвучив по радіо президент Гаррі Трумен.

Уже в наступному році кіностудія Metro-Goldwyn-Mayer випустила кіноверсію його життя «Поки пливуть хмари» (англ. «Till the Clouds Roll By»).

Творчість

ред.

1904—1911

ред.

У приведених нижче спектаклях і ревю раннього періоду Керну належать лише окремі номери.

  • Mr. Wix of Wickham (1904)
  • The Catch of the Season (1905)
  • The Earl and the Girl (1905)
  • The Rich Mr. Hoggenheimer (1906)
  • The Dairymaids (1907)
  • The Girls of Gottenberg (1908) — пісня «I Can't Say That You're The Only One»
  • Fluffy Ruffles (1908) — 8 з 10 пісень, у тому числі «Fluffly Ruffles»
  • Kitty Grey (1909) — пісні «If The Girl Wants You (Never Mind the Color of Her Eyes)» та «Just Good Friends»
  • King of Cadonia (1910)
  • La Belle Paree (1911)
  • Ziegfeld Follies of 1911 (1911) — пісня «I'm a Crazy Daffy-Dill (Daffydil)»

1912—1924

ред.

У цей період Керн уже пише музику переважно одноосібно.

  • The Girl from Montmartre (1912)
  • The «Mind-the-Paint» Girl (1912)
  • The Red Petticoat (1912)
  • Oh, I Say! (1913)
  • When Claudia Smiles (1914)
  • The Girl from Utah (1914) — п'ять пісень, разом «They Didn't Believe Me»
  • 90 in the Shade (1915)
  • Nobody Home (1915)
  • Cousin Lucy (1915)
  • Miss Information (1915)
  • Very Good Eddie (1915, відновлено у 1975)
  • Ziegfeld Follies of 1916 (1916) — «When the Lights Are Low», «My Lady of the Nile», «Ain't It Funny What a Difference Just a Few Drinks Make?»
  • Have a Heart (1917)
  • Love o' Mike (1917)
  • Oh, Boy! (1917)
  • Ziegfeld Follies of 1917 (1917) — «Because You Are Just You (Just Because You're You)»
  • Leave It to Jane (1917, відновлено у 1958)
  • Oh, Lady! Lady! (1918)
  • Toot-Toot! (1918)
  • Rock-a-Bye Baby (1918)
  • Head Over Heels (1918)
  • She's a Good Fellow (1919)
  • The Night Boat (1920)
  • Hitchy-Koo of 1920 (1920)
  • Sally (1920, відновлено у 1923, 1948)
  • Good Morning Dearie (1921)
  • The Cabaret Girl (London 1922)
  • The Bunch and Judy (1922)
  • Stepping Stones (1923)
  • Sitting Pretty (1924)
  • Dear Sir (1924)
 
Оригінальні ноти 1927 року до пісні «Ol' Man River» із «Show Boat»

1925—1945

ред.
  • Sunny (1925)
  • The City Chap (1925) переробка The Cabaret Girl
  • Criss Cross (1926)
  • Lucky (1927) — у співавторстві
  • «Театр на плаву» (Show Boat, 1927) — (2 пісні з 19 написані не Керном): постановка відновлювалась у 1932, 1946, 1954, 1961, 1966, 1976, 1983, 1994 роках
  • Sweet Adeline (1929)
  • The Cat and the Fiddle (1931) — у співавторстві
  • Music in the Air (1932, відновлена у 1951)
  • «Роберта» (Roberta, 1933)
  • Mamba's Daughters (1939, відновлена у 1940)
  • Very Warm for May (1939)

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118777084 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  6. ↑ а б в Slonimsky, Nicholas and Laura Kuhn (ed). Kern, Jerome (David)" [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.]. Baker's Biographical Dictionary of Musicians, Volume 3 (Schirmer Reference, New York, 2001), accessed May 10, 2010 (requires subscription)
  7. ↑ а б Byrnside, Ronald and Andrew Lamb «Kern, Jerome (David)» [Архівовано 31 травня 2020 у Wayback Machine.]. Grove Online, Oxford Music Online, accessed May 10, 2010 (потрібна підписка)
  8. ↑ Jerome Kern [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.] at GuidetoMusicalTheatre.com, accessed May 17, 2010
  9. ↑ а б «Kern, Jerome David». Who Was Who, accessed May 10, 2010 (requires subscription)
  10. ↑ «Jerome Kern Dies; Noted Composer, 60» [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.]. The New York Times, November 12, 1945

Література

ред.
  • Владимирская А. Р. Звездные часы оперетты. 2-е изд. испр. и доп. / А. Р. Владимирская. — Л.: Искусство, 1991. — 220 с. — ISBN 5-210-00257-8
  • Bloom, Ken and Vlastnik, Frank Broadway Musicals: The 101 Greatest Shows of all Time. — Black Dog & Leventhal Publishers, New York, 2004. — ISBN 1-57912-390-2
  • Smith C. Musical Comedy in America. — N. Y., 1950.

Посилання

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джером_Керн&oldid=41736015