Вікіпедія

Джейсон Дойл


Джейсон Кевін Дойл (англ. Jason Kevin Doyle; нар. 6 жовтня 1985 року в Ньюкаслі) — австралійський спідвеїст[1]. У 2017 році він став чемпіоном світу після перемоги на Гран-прі зі спідвею 2017 року[en][2].

Джейсон Дойл
Народився 6 жовтня 1985 (38 років)
Ньюкасл, Новий Південний Уельс
Країна  Австралія
Національність Австралієць
Діяльність Cпідвеїст
Історія кар'єри
 
Велика Британія
2005–2006 Isle of Wight Warriors[en]
2006–2007,
2010–2011		 Poole Pirates[en]
2008, 2012–
2013, 2018		 Somerset Rebels[en]
2011 Newport Wasps[en]
2011 Rye House Rockets[en]
2012, 2016–
2017, 2019		 Swindon Robins[en]
2013 Birmingham Brummies[en]
2014–2015 Leicester Lions[en]
2022–2024 Ipswich Witches[en]
 
Польща
2008, 2013 Rawicz[en]
2009–2010 Gniezno[en]
2011 Piła[en]
2014 Łódź[en]
2015, 2018–2019 Toruń[en]
2016–2017 ЗСК Зелена Гура
2020 Częstochowa[en]
2021–2022 Leszno[en]
2023 Krosno[en]
2024 Grudziądz[en]
 
Швеція
2009 Masarna[en]
2014 Vargarna[en]
2015, 2021 Dackarna[en]
2016–2019 Rospiggarna[en]
2022–2023 Indianerna[en]
 
Данія
2012–2013 Fjelsted[en]
2014–2015, 2024 Region Varde[en]
2016 Grindsted[en]
2019 Esbjerg[en]
 
Статистика Гран-прі зі спідвею
Гран-прі 69
Старти 53
Подіуми 16 (6-6-4)
Фіналіст 23 разів
Переможець 6 разів
 
Індивідуальні досягнення
2017 Чемпіон світу[en]
2015 Чемпіон Австралії[en]
2015 Чемпіон Південної Австралії[en]
2015, 2018 Чемпіон ліги Сполученого Королівства[en]
2014 Золотий шолом Пардубиці (Чехія)[en]
 
Командні досягнення
2022 Спідвей Націй 2022[en]
2008 Кубок Прем'єр-ліги[en]
2010, 2023 Кубок Еліт-ліги/Прем'єр-ліги[en]
2012 Кубок Прем'єр-ліги
2013 Парний чемпіонат Прем'єр-ліги[en]
2013 Прем'єр-ліга[en]
2016 Чемпіон Шведської Елітсерієн[en]
2017, 2019 Прем'єр-ліга SGB[en]
2022 Переможці парної Прем'єр-ліги[en]

Дойл входить до складу національної збірної Австралії зі спідвею[en], представляв свою країну на Кубку світу зі спідвею та входив до складу австралійської команди, яка виграла Спідвей Націй 2022[en].

Кар'єра ред.

Велика Британія та Європа ред.

Народжений в Ньюкаслі, Новий Південний Уельс, Дойл дебютував у британському спідвеї в березні 2005 року за команду Прем'єр-ліги[en] Isle of Wight Islanders[en]. У 2006 році Дойл виступав за «Isle of Wight», а згодом підписав контракт з командою Poole Pirates[en] під номером 8 і перейшов до Елітної ліги[en] з цією командою в 2007. Дойл перейшов до команди Прем'єр-ліги Somerset Rebels[en] у 2008 році після того, як йому не вдалося забезпечити місце в команді «Poole Pirates», хоча він все ще залишався активом «Poole Pirates»[3]. У сезоні 2008 року Дойл посів друге місце в парному чемпіонаті Прем'єр-ліги[en] разом з Емілем Крамером[en] і представляв Австралію[en] у тестових змаганнях спортсменів віком до 23 років. Він також виграв Кубок Прем'єр-ліги[en] з «Somerset»[4].

Дойл пропустив сезон 2009 року після того, як розірвав обертальну манжету[en] плеча, але повернувся в 2010 році для виступу за команду «Poole Pirates». У 2012 році Дойл привів «Somerset Rebels» до перемоги в Кубку ліги, а команді трохи не вистачило до перемоги в Прем'єр-лізі; вболівальники клубу визнали його Райдером року[5].

У Польщі представляв команду Kolejarz Rawicz[pl][джерело?]. У 2009 році підписав дворічний контракт із «TŻ Start Gniezno[pl]»[джерело?]. У 2011 році виступав за клуб Polonia Piła[pl], у 2013 році — знову за Kolejarz Rawicz, а у 2014 році — Orła Łódź[pl][джерело?].

У сезоні 2013 року Дойл підписав контракт з командою Birmingham Brummies[en], яка дійшла до фіналу плей-офф Елітної ліги, програвши Poole Pirates[en]. Він також привів «Somerset Rebels» до титулу Прем'єр-ліги[6] і в парному чемпіонаті Прем'єр-ліги[en] разом з Джошем Грайчонеком[en] під час сезону Прем'єр-ліги зі спідвею 2013 року[en][7].

У грудні 2013 року він підписав контракт з «Leicester Lions» на сезон 2014 року. Дойл порушив правила отримання дозволу на роботу, і йому спочатку було відмовлено у візі, яка дозволила б йому змагатися у Великій Британії в 2014 році[8]; ситуація була вирішена до початку сезону 2014 року, хоча йому було дозволено змагатися лише в одній лізі, тому «Somerset» звільнив його від зобов'язань[9][10]. Він залишився з «Lions» у 2015 році, а потім повернувся до клубу «Swindon Robins», який володів правами на контракт, для виступу в сезоні 2016 року.

У 2013 році Дойл виграв титул Майстра зі спідвею в Бокгорні, Німеччина. Дойл також брав участь у перегонах у Польщі та Швеції. В Швеції Дойл перейшов з «Vastervik» до «Daсkarna», а в Польщі він залишив «Lodz», щоб приєднатися до «Torun». У 2015 році він став переможцем чемпіонату чемпіонату Ліги спідвею Сполученого Королівства[en], і повторив це досягнення у 2018 році[11][12].

У 2016—2017 роках представляв «Фалубаз Зелена Гура» в польській лізі[13], а у 2018—2019 роках повернувся в «Torun»[14]. Покинув команду після вильоту до Першої ліги.

Дойл повернувся в «Swindon Robins» на сезон 2019 року, вигравши чемпіонат SGB Premiership і Кубок KO[15][16]. У 2022 році він підписав контракт з Ipswich Witches[en] на сезон SGB Premiership 2022[en] і виграв парні змагання Прем'єр-ліги та був найкращим гонщиком у лізі, фінішувавши на вершині середніх показників ліги[17].

У 2020 році виступав у чемпіонаті Польщі за Włókniarz Częstochowa[en], а з 2021 року виступав за Unia Leszno[en][18]. 18 червня 2021 року виграв Індивідуальний міжнародний чемпіонат Екстраліги[pl][19]. У тому ж сезоні він виграв чемпіонат Швеції з командою Dackarna[en]. 28 травня 2022 року зайнявши 3 місце під час Гран-прі Чехії в Празі, він піднявся на подіум турніру Гран-прі вперше з сезону 2020 року. У 2022 зі збірною Австралії він виграв золото змагань Спідвей націй 2022 року[en], але при цьому не брав участі в жодних перегонах фінального турніру[20].

Дойл залишився з «Ipswich» на чемпіонат SGB Premiership 2023[en], де допоміг клубу виграти Knockout Cup[en][21] і знову підписав контракт на сезон SGB Premiership 2024[en][22].

Австралія ред.

Бронзовий призер індивідуального чемпіонату Австралії серед юніорів[pl] (2006)[джерело?].

Дойлу трохи не вистачило для перемоги в його першому чемпіонату Австралії[en] коли він відстав лише на 2 очки від Кріса Холдера[en] протягом трьох раундів чемпіонату 2014 року[en]. У фіналі «А» останнього раунду на стадіоні Гіллман Спідвей[en] в Аделаїді, Дойл впав і був виключений з повторного заїзду, а Холдер фінішував другим і зміг виграти свою 5-ту національну корону. Дойл і Холдер мали 38 очок після перших двох раундів: Дойл виграв перший раунд на стадіоні Kurri Kurri[en] а Холдер — другий раунд на стадіоні Андера Парк Спідвей.

28 грудня 2014 року Дойл виграв Чемпіонат Південної Австралії[en] 2014/15 років на стадіоні Гіллмані, перемігши у фіналі Рохана Тангейта[en], Джастіна Седжмена[en] та Дакоту Норта[en]. Дойл став першим гонщиком з Нового Уельсу, який виграв титул чемпіона Південної Австралії з тих пір, як Об Лоусон[en] виграв чемпіонат «з 3 кіл» в 1949 році[23]. Перемога Дойла подовжила серію чемпіонату Південної Австралії без переможця з Південної Австралії до восьми.

10 січня 2015 року Дойл виграв фінальний раунд індивідуальний чемпіонат Австралії зі спідвею 2015[en] на Kurri Kurri, щоб стати чемпіоном Австралії[en][24].

Міжнародні змагання ред.

Дойл представляв збірну Австралії[en] на кубку світу зі спідвею, фінішувавши з командою 3-м у 2013[en] році в Чехії та в 2014[en] році в Польщі. Багато спостерігачів вважали, що він досяг майстерності у фіналі 2014 року на стадіоні «Полонія» в Бидгощі[en], вигравши чотири з шести своїх заїздів (включно з перемогою над чинним чемпіоном світу[en] Таєм Воффінденом) і з 13 балами став другим того вечора після триразового чемпіона світу з Данії[en] Нікі Педерсена, який набрав 17 балів.

Здобувши друге місце на змаганнях Гран-прі зі спідвею 20 вересня 2014 року в Лоніго, Італія, Дойл кваліфікувався для чемпіонату світу зі спідвею 2015 року[en], приєднавшись до інших членів австралійської команди — Кріса Холдера (чемпіон світу 2012 року[en]) та гонщика «Wild Card» Троя Бетчелора[en] в змаганнях Speedway Grand Prix. 2015 рік був для Дойла неоднозначним, він завершив серію на 5-му місці з найкращим 2-м результатом в передостанньому раунді Польщі III[en]. Він завершив рік, кваліфікувавшись до фіналу вдома в Австралії[en], але аварія в першому повороті з американцем Грегом Хенкоком призвела до короткого перебування в лікарні після травм шиї та грудей.

25 червня 2016 року Дойл виграв свій перший Гран-прі в Чехії[en] на стадіоні «Маркета» в Празі[25]. Після фінішу на 6-му місці в наступному раунді в Британії[en] він повернувся на подіум, посівши друге місце в Швеції[en], а потім виграв наступні три Гран-прі в Польщі II[en], Німеччині[en] та Скандинавії[en] і вийшов на 1-е місце, випереджаючи триразового чемпіона Грега Хенкока на 5 балів після 9 з 11 раундів[26]. Три перемоги поспіль в Гран-прі стали першим хет-триком з тих пір, як його колега, австралієць Джейсон Крамп виграв 3 Гран-прі поспіль, і Дойл був на шляху до перемоги в чемпіонаті 2016 року[en], але він зазнав аварії під час своєї першої спроби на 3-му раунді в Польщі, під час якого він вивихнув плече та зламав лікоть, поклавши край його надії на чемпіонство 2016 року. Його результат у Гран-прі 2017 року був взірцевим: єдиний випадок, коли він набрав однозначну кількість балів, був у Стокгольмі; він завоював титул 2017 року після перемоги на Гран-прі Австралії, втративши лише 2 очки за всю зустріч.

Дойл став чемпіоном світу в 2017 році, домінуючи в серії Гран-прі зі спідвею, незважаючи на те, що більшу частину сезону він виступав зі зламаною ногою, виграючи етапи в Чехії та Австралії[27].

У 2022 році Дойл посів 10-е місце на чемпіонаті світу зі спідвею, набравши 83 бали під час Гран-прі зі спідвею 2022 року[en]. Однак найяскравішим моментом його сезону стала перемога на Спідвеї Націй 2022 року[en] за команду Австралії з Джеком Холдером[en] і Максом Фріке[en][28][29]. Пізніше його обрали постійним гонщиком для Гран-прі зі спідвею 2023 року[en][30]. У 2023 році входив до складу збірної Австралії, яка посіла четверте місце у фіналі кубку світу зі спідвею 2023[en][31].

Основні досягнення ред.

Особистий чемпіонат світу ред.

Командний чемпіонат світу ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Bamford, Robert (2008). Methanol Press Speedway Yearbook 2008 (англ.). Methanol Press. ISBN 978-0-9553103-5-5.
  2. ↑ ULTIMATE RIDER INDEX, 1929-2022 (PDF). British Speedway (англ.). Процитовано 27 червня 2023.
  3. ↑ Doyle:I'm no Zorro (англ.). Bournemouth Daily Echo[en]. 2008. Процитовано 16 вересня 2008.
  4. ↑ Rebels party on after cup triumph (англ.). Burnham & Highbridge Weekly News. 2008. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 3 січня 2008.
  5. ↑ «Jason Doyle named Somerset Rebels Rider of the Year», Bridgwater Mercury, 7 November 2012. Retrieved 23 March 2014
  6. ↑ «Hunter duo create speedway history», Maitland Mercury[en], 1 November 2013. Retrieved 23 March 2014
  7. ↑ Somerset Rebels win Premier League pairs championship. Burnham on Sea (англ.). Процитовано 30 травня 2023.
  8. ↑ «Speedway: Leicester's Jason Doyle denied a work permit», Daily Star[en], 27 January 2014. Retrieved 23 March 2014
  9. ↑ «Speedway: Somerset Rebels without Jason Doyle for 2014», BBC, 5 February 2014. Retrieved 23 March 2014
  10. ↑ «Speedway: Leicester Lions rider Jason Doyle finally granted visa approval», Leicester Mercury, 22 March 2014. Retrieved 23 March 2014
  11. ↑ Elite League Riders' Championship. WWOS Backup. Процитовано 9 June 2023.
  12. ↑ SPEEDWAY LIVE: Elite League Riders Championship. Swindon Advertiser (англ.). Процитовано 9 June 2023.
  13. ↑ To już oficjalne – Jason Doyle w Falubazie Zielona Góra! (пол.), 16 грудня 2015
  14. ↑ Koniec spekulacji – Jason Doyle oficjalnie w Get Well! (пол.), 3 листопада 2017
  15. ↑ Jason Doyle announces his return to Robins (англ.). 11 January 2019.
  16. ↑ «Result: Thursday October 17», speedwaygb.co.uk, 17 October 2019. Retrieved 18 October 2019
  17. ↑ Witches win Premiership Pairs. British Speedway (англ.). Процитовано 5 November 2022.
  18. ↑ Żużel. Lew stał się Bykiem, czyli Jason Doyle w Unii Leszno (пол.), 13 листопада 2020
  19. ↑ Zmarzlik zdetronizowany. Doyle wygrał PGE IMME w Toruniu (пол.), 18 червня 2021
  20. ↑ [1], Wirtualna Polska Media, "Finał SON w Vojens – Wynik i Relacja na żywo - Speedway of Nations - 30.07.2022" 
  21. ↑ Doyle back for Witches. British Speedway. Процитовано 1 December 2022.
  22. ↑ Doyle returns to Witches. British Speedway (англ.). Процитовано 23 November 2023.
  23. ↑ Doyle Wins SA Solo Title
  24. ↑ Hartshorn, Michael (2015) «Jason Doyle claims Aussie title as Hunter riders dominate final round at Kurri Kurri Speedway», Maitland Mercury[en], 10 January 2015. Retrieved 10 January 2015
  25. ↑ Czech Republic Grand Prix Result (англ.). SGP.
  26. ↑ Speedway Grand Prix
  27. ↑ «Australia's Jason Doyle wins FIM Speedway Grand Prix», Fox Sports, 29 October 2017. Retrieved 18 December 2017
  28. ↑ Aussies win 2022 FIM Speedway of Nations. MC News (англ.). Процитовано 5 October 2022.
  29. ↑ Awesome Aussies. Speedway Star pages 3-10 (англ.). 6 August 2022.
  30. ↑ 2022 Speedway Grand Prix results. FIM (англ.). Процитовано 5 October 2022.
  31. ↑ POLAND WIN SPEEDWAY WORLD CUP AHEAD OF GREAT BRITAIN AS MACIEJ JANOWSKI BEATS ROBERT LAMBERT IN DECISIVE HEAT 20. Eurosport (англ.). Процитовано 31 July 2023.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джейсон_Дойл&oldid=42240711