Вікіпедія

Джеймс Карен

американський актор

Джеймс Карен (англ. James Karen) уроджений Джейкоб Карнофскі (англ. Jacob Karnofsky, 28 листопада 1923, Вілкс-Барре, Пенсільванія, США — 23 жовтня 2018, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський характерний актор. Грав у театрі на Бродвеї, знімався в кіно та на телебаченні.

Джеймс Карен
англ. James Karen
Дата народження28 листопада 1923(1923-11-28)[1][2]
Місце народженняВілкс-Барре, Пенсільванія
Дата смерті23 жовтня 2018(2018-10-23)[3] (94 роки)
Місце смертіЛос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство США
Alma materNeighborhood Playhouse School of the Theatred і James M. Coughlin High Schoold
Професіякіноактор, актор театру, телеактор, актор, актор озвучування
IMDbID 0439170
CMNS: Джеймс Карен у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карен.

Серед найбільш значущих робіт — ролі у Полтергейст, Повернення живих мерців, Прибульці з Марса, і В гонитві за щастям[4].

Джеймс Карен також був відомий за роль Еліота Рендольфа в телевізійному серіалі Восьми достатньо. Він також з'явився в рекламі мережі супермаркетів «Pathmark», за який отримав прізвисько «містер Pathmark»[5]. Він був номінований на премію Сатурн за роль у Повернення живих мерців в 1985 році[6].

Ранні роки

ред.

Джеймс Карен, названий при народженні Якоб Карнофскі, народився у Вілкс-Барре, у північно-східній Пенсільванії, в родині єврейських іммігрантів російського походження. Мати — Мей (уроджена Фрід), батько — Джозеф Х. Карнофскі, торговець. Племінник Морріса Карновського. Конгресмен Деніел Дж. Флуд (англ. Daniel J. Flood), який сам був актором-аматором трагічного жанру запропонував Карену, тоді ще молодій людині, стати актором і запросив його до «Малого театру Вілкс-Барре». Він також відвідував театральну школу «Neighborhood Playhouse School of the Theatre» в Нью-Йорку[7].

Кар'єра

ред.

Першим фільмом про який Карен пам'ятав, що бачив, був «Пароплав Білл-молодший» (1928 р.) Бастера Кітона. Пізніше він став дуже хорошим другом Кітону. В його кар'єрі стався великий прорив, коли йому було запропоновано замінити Карла Молдена в оригінальній бродвейській постановці вистави «Трамвай „Бажання“».

На телебаченні він зіграв доктора Берка в американській телевізійній мильній опері «Як обертається світ» і був оригінальним Лінкольном Тайлером в інший мильній опері «Всі мої діти». Але він, мабуть, найбільше відомий за постійну роль в телесеріалі «Вісім достатньо». Джеймс Карен також добре відомий на Східному узбережжі як представник мережі супермаркетів «Pathmark» на телебаченні та радіо протягом 20 років[8].

Джеймс Карен з'явився в епізоді ситуаційної комедії «The Kallikaks» у 1977 році на телеканалі NBC, і грав Ерла Сілберта в мінісеріалі 1979 року «Сліпі амбіції» (англ. Blind Ambition). Десять років по тому він з'явився в епізоді телесеріалу «Золоті дівчатка». Він також відомий по ролі злого магната Натана Лассітера, який знищив місто Волнат-Гров у фіналі телевізійного серіалу "Маленький будиночок у преріях[9]. Джеймс Карен — член Акторській студії. Його помітні кінороботи: «Китайський синдром», «Полтергейст», «Повернення живих мерців» і «Волл-стріт» Олівера Стоуна.

В останні роки Джеймс Карен отримав визнання за роль Мартіна Фрома у фільмі 2006 року «В гонитві за щастям».

Особисте життя

ред.

Він був одружений зі Сьюзен Рід, колишньою актрисою й виконавицею народних пісень[10]. Вони розлучилися в 1967 році, а в 1986 році він одружився з Альбою Франческою, яка знімалася з ним в «Hardbodies 2». Джеймс Карен виховав одну дитину та двох онуків.

Джеймс Карен пішов з життя на 95-му році життя 23 жовтня 2018 року в Лос-Анджелесі[11].

Вибрана фільмографія

ред.

Нагороди

ред.

Джеймс Карен був номінований на премію «Сатурн» за кращу чоловічу роль за гру у фільмі «Повернення живих мерців» в 1985 році. За свій внесок в кіноіндустрію фільмів жахів, Карен отримав почесну премію «Сатурн» в 1998 році. Він був номінований на «Fangoria Chainsaw Awards» за кращу чоловічу роль другого плану за роль у «Ненародженим дитині» в 1991 році.

Примітки

ред.
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ James Karen, Actor in 'Poltergeist' and So Much More, Dies at 94
  4. ↑ A Memorable Evening with Unforgettable Actor James Karen. NYFA.edu. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  5. ↑ Mr. Pathmark and Life Lessons. Nicholas Nigro.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  6. ↑ Awards for James Karen. IMDb.com. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  7. ↑ James Karen Biography (1923-). Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  8. ↑ James Karen at Film Forum. UnPaidFilmCritic.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  9. ↑ James Karen by G»ilbert Gottfried. Sound Cloud.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2015.(англ.)
  10. ↑ 2010 January to June. Dead Rock Stars Club. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  11. ↑ У Лос-Анджелесі помер актор Джеймс Карен. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.

Додаткова література

ред.
  • Voisin, Scott, Character Kings: hollywood's Familiar Faces Discuss the Art & Business of Acting. BearManor Media, 2009. ISBN 978-1-59393-342-5. (англ.)
  • Psychotronic Video Magazine, 1997 no.24 «James Karen» (англ.)
  • Filmfax Magazine, December 2010 no. 125 «Frankenstein Meets The Space Monster» (англ.)

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про актора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Карен&oldid=42650348