Сент-Луїс Джиммі Оден
Сент-Лу́їс Джи́ммі О́ден (англ. St. Louis Jimmy Oden), справжнє ім'я Джеймс Берк О́ден (англ. James Burke Oden; 26 червня 1903, Нашвілл, Теннессі – 30 грудня 1977, Чикаго, Іллінойс) — американський блюзовий співак і автор пісень.
| Сент-Луїс Джиммі Оден | |
|---|---|
 | |
| Ернест «Літтл Сон Джо» Лоуларс, Біг Білл Брунзі, Лестер Мелроуз, Рузвельт Сайкс, Сент-Луїс Джиммі Оден. Зпереду сидить: Вошборд Сем, 1940-ві | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Джеймс Берк Оден |
| Дата народження | 26 червня 1903 |
| Місце народження | Нашвілл, Теннессі |
| Дата смерті | 30 грудня 1977 (74 роки) |
| Місце смерті | Чикаго, Іллінойс |
| Причина смерті | Бронхопневмонія |
| Поховання | Рествейл |
| Громадянство | США |
| Професія | співак, автор пісень |
| Інструменти | вокал |
| Жанри | блюз |
| Псевдоніми | Сент-Луїс Джиммі |
| Лейбл | Bluebird, Duke, J.O.B., Bluesville, Parrot |
Біографія
ред.Народився 26 червня 1903 року в Нашвіллі, штат Теннессі. Співав у дитинстві і самостійно навчився грати на фортепіано. Близько 1917 року він пішов з дому, аби вирушити до Сент-Луїса, штат Міссурі, де фортепіанний стиль блюзу був дуже популярним. Там він почав виступати як вокаліст в дуеті з піаністом Рузвельтом Сайксом. В 1933 році, після десятиріччя виступів у Сент-Луїсі, разом з Сайксом вирішив переїхати до Чикаго.
В Чикаго отримав прізвисько «Сент-Луїс Джиммі». У той час, коли Чикаго став його новим домом, почав гастролювати з гуртом блюзових музикантів по всій країні. Сент-Луїс Джиммі зробив велику кількість записів, а його найвідомішою піснею стала «Goin' Down Slow», що вийшла 1941 році на лейблі Bluebird Records. Написав декілька пісень, дві з яких, «Take the Bitter with the Sweet» і «Soon Forgotten», записав його друг Мадді Вотерс.
В 1948 році записав «Florida Hurricane» на Aristocrat Records, у супроводі піаніста Санніленда Сліма і гітариста Мадді Вотерса. В 1949 році Оден співпрацював з Джо Брауном, і разом вони заснували невеликий лейбл звукозапису J.O.B. Records. Оден залишив J.O.B. до кінця року, а лейбл проіснував до 1974 року. Після серйозного ДТП, що сталося в 1957 році (на той час коли він працював з Едді Бойдом), присвятив себе написанню матеріалу для інших виконавців, зокрема Мадді Вотерса, Гауліна Вульфа («What a Woman!») і Джона Лі Гукера. Тривалий час Джиммі мешкав у будинку Мадді Вотерса до 1960 року. В 1960 році записав альбом Goin' Down Slow на Bluesville Records (дочірньому лейблі Prestige) і співав на сесії 23 серпня 1960 року в Нью-Йорку разом з Робертом Локвудом-молодшим і Отісом Спенном для Candid Records (виданий на альбомі Walking the Blues після смерті Спенна у 1972 році на Barnaby). 9 липня 1963 року виступив разом Дж. Б. Ленором і Саннілендом Слімом у клубі «Nina's Lounge» в Чикаго, де співав «Brown Skin Woman» і «My Dear Old Mother» (записи цього концерту вийшли у 2003 році під назвою Live In '63).
Помер 30 грудня 1977 року від бронхопневмонії у віці 74 років в Чикаго (Іллінойс). Похований на кладовищі Рествейл в Алсіпі (Іллінойс) поблизу Чикаго.
У 2002 році його пісня «Goin' Down Slow» (1941, Bluebird) була включена до Зали слави блюзу.
Дискографія
ред.Альбоми
ред.- Goin' Down Slow (1961, Bluesville)
Сингли
ред.- «Monkey Face Blues»/«Going Down Slow» (Bluebird, 1941)
- «Drinkin' Woman»/«Why Work» (Duke, 1953)
- «Going Down Slow»/«Murder in the First Degree» (Parrot, 1956) з Red Saunders Band
Альбом у співпраці
ред.- Walking the Blues — Отіс Спенн з Сент-Луїсом Джиммі і Робертом Локвудом-молодшим (1972, Barnaby)
Література
ред.- Eric S. LeBlanc and Bob Eagle. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara : Praeger, 2013. — 598 p. — ISBN 978-0-313-34423-7.