Відкрити головне меню

Гайоз Іванович Джеджелава (29 грудня 1914 (11 січня 1915), Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія — 16 березня 2005) — радянський футболіст, правий крайній нападник. Заслужений майстер спорту (1946).

Ф
Гайоз Джеджелава
Особові дані
Народження 11 січня 1915(1915-01-11)
  Тифліс, Російська імперія
Смерть 16 березня 2005(2005-03-16) (90 років)
  Тбілісі, Грузія
Зріст 164 см
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg збірна СРСР з футболу
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1935–1937  «Локомотив» (Тбілісі)  ? (?)
1937–1948  «Динамо» (Тбілісі) 136 (59)
1941  «Динамо» (Тбілісі) 8 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1950–1951  ВПС (Москва)
1956–1957  «Динамо» (Тбілісі)
1956  Грузинська РСР
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

БіографіяРедагувати

Виступав у тбіліських командах паровозного депо, «Локомотив» і «Динамо». Яскравий футболіст довоєнного радянського футболу. На високому рівні володів технікою дриблінга, точним і потужним ударом, мав високу стартову швидкість.

За «Динамо» у чемпіонаті СРСР зіграв 144 матчі, забив 61 м'яч. Зробив три хет-трики: 12 травня 1939 у грі з «Динамо» (Москва)[1], 8 травня 1940 р. у матчі проти ленінградського «Динамо» (найшвидший хет-трик для футболіста)[2] і 6 липня 1948 року в матчі з московськими «торпедівцями»[3].

Влітку 1937 року, збірна Басконії провела в СРСР дев'ять матчів. Гайоз Джеджелава грав проти басків у складі збірної Грузії. Матч відбувся 30 липня у Тбілісі і завершився перемогою гостей з рахунком 3:1 (забивали Лангара (2), Алонсо — Пайчадзе).

У 1950 році прийняв пропозицію від Василя Сталіна очолити команду Військово-повітряних сил Московського воєнного округу. Разом з ним до Москви поїхав і молодший брат Спартак[4][5]. По паперам Джеджелава очолював і хокейну команду клуба, але фактично нею керував Всеволод Бобров. Потім був старшим тренером «Динамо» (Тбілісі), збірної Грузинської РСР, тренером тбіліських «Локомотива» і «Спартака». Працював інженером-механіком, директором заводу будматеріалів.

НагородиРедагувати

ДосягненняРедагувати

ГравцяРедагувати

Входить до символічної збірної радянського футболу 30-х років (версія тижневика «Футбол-хоккей»):

Воротар: Анатолій Акимов.

Захисники: Олександр Старостін, Василь Соколов.

Півзахисники: Станіслав Леута, Андрій Старостін, Віктор Федоров.

Нападники: Гайоз Джеджелава, Михайло Якушин, Володимир Степанов, Василь Павлов, Сергій Ільїн.

ТренераРедагувати

Спартакіада народів СРСР: 2-е місце (1956 — зі збірною Грузинської РСР)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати