Відкрити головне меню

Джафар Паша Мустафа ібн Абдул Рахман аль-Аскарі (араб. جعفر العسكري‎; 15 вересня 1885 — 30 жовтня 1936) — іракський державний і політичний діяч, перший міністр оборони країни[1], двічі обіймав посаду міністра закордонних справ, а також двічі очолював уряд Іраку.

Джафар аль-Аскарі
араб. جعفر العسكري
Джафар аль-Аскарі
Прапор
3-й Прем'єр-міністр Іраку
22 листопада 1923 — 2 серпня 1924 року
Монарх: Фейсал I
Попередник: Абд аль-Мухсін ас-Саадун
Наступник: Ясін аль-Хашимі
Прапор
6-й Прем'єр-міністр Іраку
21 листопада 1926 — 11 січня 1928 року
Попередник: Абд аль-Мухсін ас-Саадун
Наступник: Абд аль-Мухсін ас-Саадун
Прапор
Міністр оборони Іраку
16 жовтня 1920 — 18 листопада 1922 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: ?
23 березня — 15 грудня 1930 року
Попередник: ?
Наступник: ?
17 травня 1935 — 30 жовтня 1936 року
Попередник: Рашід Ходжак
Наступник: ?
Прапор
5-й Міністр закордонних справ Іраку
21 листопада 1926 — 18 січня 1928 року
Попередник: Абд аль-Мухсін ас-Саадун
Наступник: Ібрагім Наджі ас-Сувейді
Прапор
11-й Міністр закордонних справ Іраку
19 жовтня 1931 — 3 листопада 1932 року
Попередник: Абдулла Бей ал-Дамлуджі
Наступник: Абдул Кадир Рашид
 
Партія: Сухопутні війська Іраку
Освіта: Османський військовий коледж[d]
Народження: 15 вересня 1885(1885-09-15)
Багдад
Смерть: 30 жовтня 1936(1936-10-30) (51 рік)
Багдад
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Нагороди:
Орден Святого Михайла і Святого Георгія

Медіафайли у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині офіцера османської армії. 1901 року закінчив військове училище в Багдаді, а 1904 року закінчив військовий коледж у Стамбулі й отримав звання другого лейтенанта. У 1910-1912 роках підвищував свою кваліфікацію в Німеччині. Після початку Першої Балканської війни був відкликаний та призначений на посаду командира роти. Після поранення у жовтні 1912 року був переведений до штабу 10-го корпусу. Командувачем корпусу на той момент був Енвер-паша. Після завершення Балканських війн працював інструктором у військовій академії в Алеппо і склав іспити в академії Генерального штабу.

Під час Першої світової війни служив офіцером в османській армії, поки 1916 року не потрапив у полон до британців. Йому вдалось утекти з полону, після чого приєднався до Великого арабського повстання 1916 року[2], очоливши арабську армію. Брав участь у затвердженні еміра Фейсала на сирійському й іракському троні. В 1919 року останній призначив Джафара військовим губернатором Алеппо. Він став одним з перших членів нового іракського уряду під британським мандатом[3]. У 1923 й 1924 роках обіймав посаду дипломатичного посланця в Лондоні.

За часів першого прем'єрства (1923) займався скликанням Установчих зборів і затвердженням британсько-іракського договору (1924). В уряді Ясіна аль-Хашимі Джафар аль-Аскарі зайняв пост міністра оборони. У жовтні 1936 року офіцери на чолі з генералом Бакром Сідкі за підтримки лідера націоналістів Хікмета Сулеймана здійснили військовий переворот, під час якого аль-Аскарі був убитий[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Inactive Askari Street — Hala Fattah Архівовано 18 June 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine. (англ.)
  2. Turkish Officers in North African Front (Libya) during WW1 (англ.)
  3. The Askari Family[недоступне посилання з квітень 2019] (англ.)
  4. HISTORY OF IRAQ (1936—1945)(англ.)