Джамшид Амузеґар

	Джамшид Амузеґар; перс. جمشید آموزگار‎
Прапор	70-й Прем'єр-міністр Ірану
7 серпня 1977 — 27 серпня 1978 року
Попередник:	Амір-Аббас Говейда
Наступник:	Джафар Шариф-Емамі
Народження:	25 червня 1923; Тегеран, Іран
Смерть:	27 вересня 2016 (93 роки) або 28 вересня 2016 (93 роки); Монтґомері, Мериленд, США
Країна:	Іран
Релігія:	шиїти
Освіта:	Корнелльський університет, Інженерний коледж університету Корнеллаd і Тегеранський університет
Партія:	Rastakhiz Partyd
	Медіафайли у Вікісховищі

Джамшід Амузеґар (перс. جمشید آموزگار‎; 25 червня 1923 — 27 вересня 2016) — іранський економіст, державний і політичний діяч, міністр внутрішніх справ, міністр фінансів, прем'єр-міністр країни у 1977—1978 роках.

Життєпис

Народився в Тегерані^[3]. Він закінчив Тегеранський університет^[3]. Докторський ступінь здобув у Корнелльському університеті^[3].

Свою політичну кар'єру розпочав на посаді заступника міністра охорони здоров'я. В кабінеті Мансура займав пости міністра праці, а потім — міністра охорони здоров'я. В кабінеті Говейди був міністром фінансів. Від 1965 до 1974 року був головою на кількох чергових засіданнях ОПЕК^[4]. 1974 року був призначений на посаду міністра внутрішніх справ.

21 грудня 1975 року під час засідання ОПЕК його взяв у заручники венесуельський терорист Карлос Шакал. Останній був готовий стратити політика, але не зробив цього. Амузеґар був звільнений разом з іншими заручниками за кілька днів.

7 серпня 1977 року Амузеґар був призначений на пост прем'єр-міністра^[5]. Однак він швидко втратив популярність, оскільки намагався вповільнити економічну кризу, вживаючи необхідних заходів, але таких, що спричинили збільшення безробіття й падіння прибутків у приватному секторі економіки. Він відклав виконання багатьох коштовних проектів, але не зміг побороти зростання інфляції й цін^[6].

Примітки

↑ ^а ^б Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Munzinger Personen
d:Track:Q107343683
↑ ^а ^б ^в Kadivar, Darius (20 травня 2012). Shah Names New Cabinet with Jamshid Amouzegar as PM (1977). The Iranian. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2018.
↑ 162th Ordinary Meeting (PDF). OPEC. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2010. Процитовано 18 квітня 2018.
↑ Nikazmerad, Nicholas M. (1980). A Chronological Survey of the Iranian Revolution. Iranian Studies. 13 (1/4): 327—368. doi:10.1080/00210868008701575.
↑ Алієв С.М. Історія Ірану. XX століття. — Ин-т востоковедения РАН, 2004. — 434 с.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=170675491_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-1] а ^б Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q107343683">Munzinger_Personen<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107343683]]</div>-2] Munzinger Personen
d:Track:Q107343683

[kadivar12-3] а ^б ^в Kadivar, Darius (20 травня 2012). Shah Names New Cabinet with Jamshid Amouzegar as PM (1977). The Iranian. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2018.

[op162-4] 162th Ordinary Meeting (PDF). OPEC. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2010. Процитовано 18 квітня 2018.

[nik80-5] Nikazmerad, Nicholas M. (1980). A Chronological Survey of the Iranian Revolution. Iranian Studies. 13 (1/4): 327—368. doi:10.1080/00210868008701575.

[6] Алієв С.М. Історія Ірану. XX століття. — Ин-т востоковедения РАН, 2004. — 434 с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]