Деуремідевір
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Деуремідевір (англ. Deuremidevir), відомий також як VV116 — синтетичний експериментальний нуклеозидний противірусний препарат. Він застосовується перорально у вигляді таблеток, до складу яких входить гідробромід цієї сполуки.[1]
Систематична назва (IUPAC) | |
[(2R,3R,4R,5R)-5-(4-amino-5-deuteriopyrrolo[2,1-f][1,2,4]triazin-7-yl)-5-cyano-3,4-bis(2-methylpropanoyloxy)oxolan-2-yl]methyl 2-methylpropanoate | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | |
PubChem | |
Хімічні дані | |
Формула | C24H30N5O7 |
Мол. маса | 502,546 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | НД |
Метаболізм | НД |
Період напіврозпаду | НД |
Виділення | НД |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | |
Лег. статус |
? (US) |
Шляхи введення | перорально |
З хімічної точки зору препарат є дейтерованим триізобутиратом GS-441524, активного метаболіту ремдесивіру. Деуремідевір вперше був описаний у препринті в листопаді 2020 року командою, до складу якої входили працівники Уханьського інституту вірусології та компанії «Vigonvita».[2] У 2022 році завершились клічні дослідження ІІІ фази деуремідевіру.[3] Попередні результати окремого клінічного дослідження ІІІ фази, проведеного в КНР з жовтня 2022 року по січень 2023 року, показали, що деуремідевір може скоротити тривалість симптомів COVID-19 у негоспіталізованих дорослих із перебігом легкого та середнього ступеня тяжкості порівняно з плацебо.[4] У січні 2023 року компанія «Junshi», яка займається маркетингом препарату, отримала умовне схвалення від Національного управління медичної продукції Китаю.[5][6]
У листопаді 2023 року у відповідь на мутації вірусу та зміну характеристик інфекції ВООЗ скоригувала свої рекомендації щодо лікування. Серед інших змін було рекомендовано не використовувати деуремідевір, за винятком клінічних досліджень.[7]
Примітки
ред.- ↑ Zhu KW (вересень 2023). Deuremidevir and Simnotrelvir-Ritonavir for the Treatment of COVID-19. ACS Pharmacology & Translational Science. 6 (9): 1306—1309. doi:10.1021/acsptsci.3c00134. PMC 10496140. PMID 37705591. (англ.)
- ↑ Yin W, Luan X, Li Z, Xie Y, Zhou Z, Liu J, Gao M, Wang X, Zhou F, Wang Q, Wang Q (листопад 2020). Structural basis for repurpose and design of nucleoside drugs for treating COVID-19. bioRxiv. doi:10.1101/2020.11.01.363812. (англ.)
- ↑ Cao Z, Gao W, Bao H, Feng H, Mei S, Chen P, Gao Y, Cui Z, Zhang Q, Meng X, Gui H, Wang W, Jiang Y, Song Z, Shi Y, Sun J, Zhang Y, Xie Q, Xu Y, Ning G, Gao Y, Zhao R (лютий 2023). VV116 versus Nirmatrelvir-Ritonavir for Oral Treatment of Covid-19. The New England Journal of Medicine. 388 (5): 406—417. doi:10.1056/NEJMoa2208822. PMC 9812289. PMID 36577095. (англ.)
- ↑ Fan X, Dai X, Ling Y, Wu L, Tang L, Peng C, Huang C, Liu H, Lu H, Shen X, Zhang W, Wang F, Li G, Li M, Huang Y, Zhang H, Li M, Ren F, Li Y, Liu C, Zhou Z, Sun W, Yi Y, Zhou D, Gao H, Pan Q, Liu H, Zhao J, Ding Z, Ma Y, Li W, Wang Q, Wang X, Bai Y, Jiang X, Ma J, Xie B, Zhang K, Li L (лютий 2024). Oral VV116 versus placebo in patients with mild-to-moderate COVID-19 in China: a multicentre, double-blind, phase 3, randomised controlled study. The Lancet. Infectious Diseases. 24 (2): 129—139. doi:10.1016/S1473-3099(23)00577-7. PMID 38006892. (англ.)
- ↑ Devarasetti H (30 січня 2023). China's NMPA conditionally approves two oral drugs for Covid-19. Pharmaceutical Technology (англ.). Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Liu W, Zhang M, Hu C, Song H, Mei Y, Liu Y, Zhang Q (листопад 2023). Remdesivir Derivative VV116 Is a Potential Broad-Spectrum Inhibitor of Both Human and Animal Coronaviruses. Viruses. 15 (12): 2295. doi:10.3390/v15122295. PMC 10748125. PMID 38140536.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.) - ↑ WHO updates its guidance on treatments for COVID-19. BMJ (Press release). 9 листопада 2023. (англ.)