Відкрити головне меню

Державний історико-культурний заповідник «Межибіж»

Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» — замковий ансамбль ХIV — ХVI століття. Створено у 2001 році на базі комплексу пам'яток фортеці у смт Меджибіж. У відреставрованих залах представлена експозиція, що висвітлює теми з історії, етнографії, іконо малярства. У 2008 році в каретному корпусі замку було відкрито Музей Голодомору, який створений художником та скульптором Миколою Мазуром.

Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» Pictogram infobox palace.png
Меджибіж замок.JPG
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адреса Меджибіж, вул. Замкова, 1
Відкрито 2004
Директор Погорілець Олег Григорович

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перший музей у Меджибізькому замку був створений при повітовій школі, яку створив у своєму маєтку-замку князь Адам Єжи Чарторийський, 10 жовтня 1819 р.[1]

Реставраційні роботи у замку розпочалися 1965 року. У березні 1971 р. в одному з відреставрованих приміщень замку було відкрито першу експозицію краєзнавчого музею: історія краю дожовтневого (по 1917 р.) та радянського періодів. У 1975 р. Меджибізький музей-фортеця стає відділом обласного краєзнавчого музею, очолив його М. Й. Ягодзінський.

У зв'язку з тим, що приміщення обласного краєзнавчого музею опинилося в аварійному стані, музей перестав функціонувати, то історико-краєзнавчу експозицію в Меджибізькому замку було ліквідовано, а в залах розмістили фондосховище Хмельницького обласного краєзнавчого музею.

Восени 1982 р. у чотирьох залах північно-західного корпусу була відкрита нова експозиція: кераміка, художнє скло, одяг, вишивка і ткацтво, іконопис.[2]

У 1985 р. почалися архітектурно-археологічні дослідження Меджибізької фортеці експедицією від інституту АН УРСР та інституту «Укрпроектреставрація».

В січні 1997 р. був створений Меджибізький регіональний історико-етнографічний музей-фортеця, директором якого призначена Г. К. Медведчук, а згодом, в березні 1999 р. — М. В. Пінчак

В липні 2001 р. згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 878 «Про затвердження списку історичних населених місць України», смт. Меджибіж визнано історичним населеним місцем та визначено пам'ятки, що пов'язані із містечком — замок, палац, церква XVI ст.

27 грудня 2001 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка зафіксувала погодження з пропозицією Хмельницької обласної державної адміністрації, підтриманою Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики, Міністерством культури і мистецтв про оголошення замкового ансамблю смт Меджибіж Державним історико-культурним заповідником «Межибіж» з віднесенням його до сфери управління Хмельницької обласної державної адміністрації.[3]

19 листопада 2003 р. видається наказ управління культури Хмельницької обласної державної адміністрації № 147 "Про ліквідацію Меджибізького регіонального історико-етнографічного музею-фортеці та заходів щодо забезпечення діяльності Державного історико-культурного заповідника «Межибіж». 20 січня 2004 р. почав діяти Державний історико-культурний заповідник «Межибіж», директором якого був призначений В. Г. Микитюк.

В січні 2004 року було створено Державний історико-культурний заповідник «Межибіж». Розпочались ремонтно-реставраційні роботи на території замку.

МузеїРедагувати

У лютому 2006 року музей закрили на ремонт, а вже в вересні того ж року до святкування 860-річчя Меджибожа та 35-річчя музею відкрили 6 відреставрованих залів з новими виставками.

4 жовтня 2008 р. на території фортеці був відкритий Музей пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років на Хмельниччині, створений Народним художником України М. І. Мазуром.[2]

Друга музейна експозиція будується на основі наявних фондів, які заповідник частково отримав від краєзнавчого музею як залишок після реорганізації у 2001 р., частково поповнював впродовж 15 наступних років.

ДиректориРедагувати

  • Олег Погорілець (2009 — дотепер)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Западенко І. Перший музей у Меджибізькій фортеці. Спроба реконструкції до 200-річчя [Електронний ресурс] / Ігор Западенко // Academia.edu. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.academia.edu/38112579.
  2. а б Западенко І. Меджибізька фортеця в культурному ландшафті. До 45-річчя музею і 15-річчя Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» // Музей і соціум: шляхи взаєморозуміння Матеріали круглого столу до 30-річчя Хмельницького обласного художнього музею 18 травня 2016 року.
  3. Про Державний історико-культурний заповідник «Межибіж»: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1759 // Офіц. вісн. України. — 2001. — № 52. — С.127.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Меджибіж: історія та сучасність: Бібліогр. покажч. / Упр. культури, туризму і курортів Хмельниц. облдержадмін.; Хмельниц. ОУНБ ім. М.Островського. — Хмельницький, 2009. — 28 с.
  • Слободянюк Т. Сага про фортецю, або довга дорога до заповідника // Поділ. вісті. — 2005. — 7 лип.
  • Трембіцький А. М. ДІКЗ «Межибіж»: десять років поступу. Історія, матеріали і документи. / А. М. Трембіцький. — Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2012. — 390 с.
  • Хоптяр Ю. А. Олег Григорович Погорілець // Освіта, наука і культура на Поділлі. — 2011. — Т. 17. — С. 307—313.