Державний музей тайванської літератури

Державний музей тайванської літератури [2] (Кит.國立台灣文學館; піньїнь Guólì Táiwān Wénxuéguǎn) — музей, розташований у місті Тайнані, на півдні Тайваню. Музей досліджує, каталогізує, зберігає літературну спадщину, виставляє пов'язані з літературою експонати, організовує тематичні виставки, присвячені класичній традиції та сучасній літературі. У рамках своєї багатомовної та багатоетнічної спрямованості він містить велику колекцію місцевих творів тайванською, японською, загальновживаною китайською та класичною китайською мовами, а також мовами корінних народів Тайваню.

Державний музей тайванської літератури
Зображення
Дата створення / заснування 17 жовтня 2003
Країна Flag of the Republic of China.svg Республіка Китай[1]
Адміністративна одиниця West Central Districtd
Місце розташування West Central Districtd
Кількість відвідувачів за рік 150 000 осіб
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Офіційний сайт
CMNS: Державний музей тайванської літератури у Вікісховищі

Координати: 22°59′31″ пн. ш. 120°12′16″ сх. д. / 22.99200000002777955° пн. ш. 120.20460000002778145° сх. д. / 22.99200000002777955; 120.20460000002778145

Експонати всередині музею
Музей був урядовим будинком колишньої префектури Тайнань за часів японського правління.

Музей покликаний заповнити помітну прогалину у вивченні тайванської літератури як в історичній, так і в літературознавчій сфері академічних досліджень, а також у сфері перекладу. Тайнань був обраний як культурна столиця та «історичне місто», з урахуванням його статусу адміністративного центру Тайваню, який він мав до кінця XIX століття, а також його тривалої історії як місця, де люди мешкали задовго до голландського правління цим регіоном у XVII столітті [2].

ІсторіяРедагувати

Музей розташований у будівлі, спорудженій 1916 року японським архітектором Мацуносуке Моріямою (森山松之助) в період японського правління на Тайвані. До 1945 року у ньому розташовувалася японська адміністрація префектури Тайнаня. Авіація США застосувала напалм під час одного з бомбардувань міста, внаслідок пожежі постраждав дах будівлі та деякі приміщення. Після закінчення Другої світової війни будинок був відновлений і перейшов у підпорядкування військових Гоміньдану (Департамент постачання ВПС), а з 1969 до 1997 у ньому знаходилася міська адміністрація [3].

ПриміткиРедагувати

  1. GeoNames — 2005.
  2. а б Тайванська панорама. taipanorama.tw. Процитовано 11 червня 2022. 
  3. The Future of Taiwan Literature: An Interview with Shuo-bin Su (Part 2). The Taiwan Gazette (амер.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 11 червня 2022.