Державна Рада Російської імперії

Держа́вна ра́да Росі́йської імпе́рії (рос. Государственный совет Российской империи) — найвищий законодорадчий орган Російської імперії, що діяв в 1810—1917.

Державна Рада Російської імперії
Зображення
Дата створення / заснування 1810
Держава Flag of Russia.svg Російська імперія
Час/дата припинення існування 1917
CMNS: Державна Рада Російської імперії у Вікісховищі
Малий герб Російської імперії (1883 р.)

Про створення Державної ради було оголошено маніфестом «Утворення Державної ради» імператора Олександра I, виданим 1 (13) січня 1810 року. Попередником Державної ради була Неодмінна рада (рос. Непременный совет), що була заснована 30 березня (11 квітня) 1801 року і яка неофіційно також називалася Державною радою, тому дату заснування останнього інколи відносять до 1801 року.

Державна рада розглядала внесені міністрами законопроекти до їх затвердження імператором, кошториси та штати державних установ та ін.

Від 1906 існувала паралельно з Державною думою; половина складу Державної ради обиралася, половина призначалася.

Повноваження і структураРедагувати

Державна рада розглядала наступне:

  • нові закони або законодавчі пропозиції, пропозиції змін у вже прийняті закони;
  • питання внутрішнього управління, які вимагали скасування, обмеження, доповнення або роз'яснення вже діючих законів;
  • питання внутрішньої та зовнішньої політики у надзвичайних обставинах;
  • щорічний кошторис загальних державних приходів та витрат (з 1862 р. — державних доходів та витрат);
  • звіти Державного контролю за виконанням доходів та витрат (з 1836 р.);
  • надзвичайні фінансові заходи та ін.

Державна рада складалася із загальних зборів, Державної канцелярії, департаментів та постійних комісій. Окрім того, при раді діяли різні тимчасові спеціальні наради, комітети, комісії.

Очільники Державної РадиРедагувати

У 1810—1906 рокахРедагувати

  1. Граф Микола Румянцев (1810—1812)
  2. Князь Микола Салтиков (1812—1816)
  3. Найсвітліший князь Петро Лопухін (1816—1827)
  4. Князь Віктор Кочубей (1827—1834)
  5. Граф Микола Новосильцев (1834—1838)
  6. Князь Іларіон Васильчиков (1838—1847)
  7. Граф Василь Левашов (1847—1848)
  8. Найсвітліший князь Олександр Чернишов (1848—1856)
  9. Князь Олексій Орлов (1856—1861)
  10. Граф Дмитро Блудов (1862—1864)
  11. Князь Павло Гагарін (1864—1865)
  12. Великий князь Костянтин Романов (1865—1881)
  13. Великий князь Михайло Романов (1881—1905)
  14. Граф Дмитро Сольський (1905—1906)

У 1906—1917 рокахРедагувати

  1. Едуард Фріш (1906—1907)
  2. Михайло Акімов (1907—1914)
  3. Іван Голубєв (т.в.о. 1914—1915)
  4. Анатолій Куломзін (1915—1916)
  5. Іван Щегловітов (1917)

ЛітератураРедагувати

  • Большой энциклопедический словарь. — М. : Астрель, 2005. — С. 284.
  • Шилов Д. Н., Кузьмин Ю. А. Члены Государственного совета Российской империи 1801—1906: Биобиблиографический справочник. — Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2007.