Вікіпедія

Державна служба України з безпеки на транспорті

(Перенаправлено з Державна автотранспортна служба України)
Не плутати з патрульною поліцією — органом державної влади в Україні, який забезпечує громадську безпеку, охорону прав і свобод людини та безпеку дорожнього руху.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) — центральний орган виконавчої влади України, утворений 10 вересня 2014 р. Постановою Кабінету Міністрів № 442 шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті. Цій же Службі було підпорядковано Державну спеціальну службу транспорту[5].

Державна служба України з безпеки на транспорті
(Укртрансбезпека; ДСБТ)
Державна служба України з безпеки на транспорті
Загальна інформація
КраїнаУкраїна Україна
Дата створення10 вересня 2014
Попередні відомстваДержавна інспекція України з безпеки на наземному транспорті
Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті
Державна спеціальна служба транспорту
Керівництво діяльністю здійснюєМіністерство інфраструктури України
Штаб-квартирам. Київ, просп. Берестейський, 14
50°26′58″ пн. ш. 30°28′52″ сх. д. / 50.44944° пн. ш. 30.48111° сх. д. / 50.44944; 30.48111
Річний бюджет348 000 300 ₴[1]
ГоловаЄвген Зборовський
(з 3 листопада 2021)[2]
Перший Заступник ГоловиЮрій Марценишин
(з 28 січня 2022)[3]
Заступник ГоловиМикита Лагунін
(з 6 травня 2020)[4]
dsbt.gov.ua
Мапа

Укртрансбезпека реалізує державну політику у сфері безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному та залізничному. Діяльність цього органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра інфраструктури.

Історія

ред.

Державна автотранспортна служба України — колишній центральний орган виконавчої влади України, утворений 9 грудня 2010 року[6] шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.

З 7 квітня 2011 служба була реорганізована у Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, діяльність якої координувалася Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція України входила до системи органів виконавчої влади і забезпечувала реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

З 12 березня 2014 головою інспекції був Черненко Валерій Михайлович[7].

10 вересня 2014 р. було прийнято Постанову Кабміну № 442, якою скасовано Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті. її правонаступник — Державна служба України з безпеки на транспорті[8].

Статус

ред.

Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті було затверджене 11 лютого 2015  р.[9]

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Укртрансбезпеку очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра інфраструктури[10].

Пріоритетним завданням Служби в умовах війни називають інженерно-воєнно-саперне прикриття та захист громадян на транспортних вузлах[11].

Основні компетенції:

  • Видача дозволів на міжнародні автомобільні перевезення
  • Безпека на транспорті
  • Міжнародне співробітництво
  • Забезпечення транспортних засобів пристроями контролю робочого часу (тахографів)
  • Державний контроль суб'єктів господарювання (контроль ліцензійних умов)
  • Внутрішні пасажирські перевезення (влаштування конкурсів з перевезення пасажирів).

Діяльність

ред.

Повноцінно Служба запрацювала у квітні 2016 року[12].

Символіка Укртрансбезпеки була затверджена Указом Президента 2 липня 2016 року[13].

14 червня 2016 року при Укртрансбезпеці запрацювала громадська рада[14].

2016 рік у діяльності Служби був присвячений, перш за все, відновленню габаритно-вагового контролю[15].

Список керівників ДСБТ

ред.
№ з/п ПІБ керівника Дата призначення Дата звільнення
1 Горбаха Микола Миколайович 14 травня 2015[16] 27 січня 2016[17]
2 Ноняк Михайло Васильович 20 квітня 2016[18] 25 вересня 2019[19]
3 Погорілий Олександр Вікторович 20 листопада 2019[20] 1 липня 2020[21]
4 Прокопчук Єгор Олександрович 25 вересня 2020[22] 15 вересня 2021[23]
5 Зборовський Євген Сергійович 3 листопада 2021[24]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/101/f520903n175.xlsx
  2. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-2021-р#Text Про призначення Зборовського Є. С. Головою Державної служби України з безпеки на транспорті] [Архівовано 3 листопада 2021 у zakon.rada.gov.ua] КМУ (3 листопада 2021)
  3. ↑ Кабінет Міністрів України. 26 січня 2022 https://sud.ua/ru/news/ukraine/227362-kabmin-skhvaliv-nizku-kadrovikh-rishen-spisok-b5445c. Архів призначення Марценишин Ю. І. заступником Голови Державної служби України з безпеки на транспорті оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. ↑ Про призначення Лагуніна М. С. заступником Голови Державної служби України з безпеки на транспорті. Кабінет Міністрів України. 6 травня 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
  5. ↑ Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Кабінет Міністрів України; Постанова, Схема від 10.09.2014 № 442. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 23 березня 2015.
  6. ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
  7. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2014 року № 188-р «Про призначення Черненка В.М. Головою Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті».
  8. ↑ Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Кабінет Міністрів України; Постанова, Схема від 10.09.2014 № 442. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 23 березня 2015.
  9. ↑ Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 серпня 2022.
  10. ↑ Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті: Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 11.02.2015 № 103. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 23 березня 2015.
  11. ↑ Пріоритетні завдання нової служби з безпеки на транспорті — інженерно-воєнно-саперне прикриття та захист громадян на транспортних вузлах / ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВА ІНФРАСТРУКТУРИ, 10.10.2014 | 12:06. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
  12. ↑ Укртрансбезпека розпочала перевірку перевізників / Міністерство інфраструктури України, 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  13. ↑ Указ Президента України № 286/2016 від 2 липня 2016 року «Про символіку Державної служби України з безпеки на транспорті» Архівовано 04.07.2016
  14. ↑ При Державній службі України з безпеки на транспорті запрацювала Громадська Рада / ВГО «Громадський комітет транспортної безпеки», 14 червня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  15. ↑ Поблічний звіт Голови Державної служби України з безпеки на транспорті Михайла Ноняка по основних показниках діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті за 2016 рік. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  16. ↑ Про призначення Горбахи М. М. Головою Державної служби України з безпеки на транспорті: Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 14.05.2015 № 470-р
  17. ↑ Про звільнення Горбахи М. М. з посади Голови Державної служби України з безпеки на транспорті: Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 27.01.2016 № 38-р. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  18. ↑ Про призначення Ноняка М.В. Головою Державної служби України з безпеки на транспорті: Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 20.04.2016 № 295-р
  19. ↑ Про звільнення Ноняка М. В. з посади Голови Державної служби України з безпеки на транспорті [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Кабінет Міністрів України (25 вересня 2019)
  20. ↑ Про призначення Погорілого О. В. Головою Державної служби України з безпеки на транспорті. Кабінет Міністрів України. 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 2 грудня 2019.
  21. ↑ Про звільнення Погорілого О. В. з посади Голови Державної служби України з безпеки на транспорті [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] Кабінет Міністрів України (1 липня 2020)
  22. ↑ Про призначення Прокопчука Є. О. Головою Державної служби України з безпеки на транспорті [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] КМУ (20 листопада 2019)
  23. ↑ Д. ШМИГАЛЬ, Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ (13 вересня 2021). Про звільнення Прокопчука Є. О. з посади Голови Державної служби України з безпеки на транспорті. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zvilnennya-prokopchuka-ye-o-z-a1080r (українська) . Процитовано 13 вересня 2021.
  24. ↑ Шмигаль, Денис (3 листопада 2021). Про призначення Зборовського Є.С. Головою Державної служби України з безпеки на транспорті. Верховна Рада України (ua) . Процитовано 19 серпня 2022.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Державна_служба_України_з_безпеки_на_транспорті&oldid=42920552