Держава Кадамба (ಕದಂಬರು; 345—540 роки) — держава у південній Індії зі столицею в Халсі (сучасне Банавасі), яка прийшла на зміну державі Паллавів. Керувалася правителями з титулром дхармамагараджа. Була знищена імперією Чалук'я.

Держава Кадамба
Династія Паллавів Flag
345 – 540 Чалук'я Flag
Держава Кадамба: історичні кордони на карті
Держава Кадамба: історичні кордони на карті
держава Кадамба
Столиця Банавасі
Мови Каннада
санскрит
Релігії Шиваїзм
джайнізм
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 345
 - Повалення 540
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Держава Кадамба

Історія

ред.

Засновником держави виступив брахман на ім'я Маюрашарман, який за деякими відомостями походив з племені кадамбів. За іншою версією — Кадамба є назвою якоїсь місцини. Спочатку Маюрашарман та його наступники були васалами Паллавів й мали невеличке князівство. Їм було доручено захищати кордони від Вакатаків. Втім війни були здебільшого невдалими. Лише після занепаду останніх у Кадамбів з'явилася можливість розширювати володіння на північ.

Першим визначним володарем цієї династії став Какуштха-варман, який у 430-х роках зумів суттєво розширити свої володіння. Ймовірно в цей час прийнято титул дхармамахараджа, яке перейнято від Сатаваханів. Втім найбільшого успіху досяг Раві-варман, який переніс столицю до Халсі, завдав остаточного удару по Вакатакам, переміг війська Гангів та Паллавів. В результаті держава розширилася до річки Нармада (на північ) й охоплювала територію сучасного Карнатака.

Після смерті останнього у 519 році внаслідок боротьби за трон Кадамби підупали. Цією обставиною скористалися Чалук'ї, чиї правителі Пулакешин I та Пулакешин II завдали поразки Камамбам, з півдня атакували Ганги, які захопили південну частину держави. У 540 році державу Кадамба було знищено.

Деякі гілки династії правили в окремих частинах південного Індостану до кінця XIII ст., перебуваючи у васалах Західних Чалук'їв, Чола, Хойсалів.

Адміністрація

ред.

В державному устрої наслідували Сатаваханам й Вакатакам. Адміністративний устрій поділявся на мандали (провінції), які складалися з вішаясів (районів)

Разом з тим за Кадамбів державна служба набула чіткості та стрункості. найважливішими були посади прадхана (першого міністра), маневергада (намісника держави), від'яврідхасів (старійшин), сарвакар'якарта (головний секретар).

Культура

ред.

Кадамби стали першими володарями за яких мова каннада стал другою офіційною (поряд із санскритом). Двір Кадамбів залучав численних поетів, художників, скульпторів, які здебільшого творили в релігійному напрямку.

 
храм Мадхукешвара

Вони багато уваги приділяли розбудові храмів. При цьому покровительствували індуїзму та джайнізму. Архітектурний стиль часів Кадамбів знаходився під впливом Паллавів. Особливістю є наявність шікари (піраміди, що східчасто збільшується, без особливих прикрас, лише на самому верху). Яскравим представником цього є храм Мадхукешвара. Стиль Кадамби в свою чергу вплинув на пізніші архітектури Чалук'я та Хойсалів.

Джерела

ред.
  • Chopra P.N., Ravindran T.K., Subrahmanian N. (2003), History of South India (Ancient, Medieval and Modern), Part 1, Chand publications, New Delhi ISBN 81-219-0153-7