Денізлі

Денізлі; тур. Denizli
	Основні дані
	37°46′23″ пн. ш. 29°05′16″ сх. д. / 37.77306° пн. ш. 29.08778° сх. д.
Країна	Туреччина
Регіон	Денізлі
Столиця для	Денізлі і Beylik of Lâdikd
Площа	798,75 км²
Населення	577 000 (2013)
Висота НРМ	354 м
Міста-побратими	Бурса, Туреччина; Токат, Туреччина; Алмело, Нідерланди; Самара, Росія; Павлодар, Казахстан; Родос, Греція; Бецдорф, Німеччина; Могилів, Білорусь;
Часовий пояс	UTC+3
Номери автомобілів	20
GeoNames	317109
Поштові індекси	20 000
	Міська влада
Вебсайт	www.denizli.gov.tr
	Мапа
	Денізлі Денізлі (Туреччина)
	Денізлі у Вікісховищі

Денізлі́ (тур. Denizli) — промислове місто в південно-західній частині Туреччини в Егейському регіоні країни. Розташоване в східному кінці долини річки Великий Мендерес.

ІсторіяРедагувати

В античні часи це було грецьке містечко Аттуда (грец. Αττούδα), поруч із яким були розташовані міста Єраполіс і Лаодікея.

Історія Денізлі пов'язана також з античним містом Лаодікея, заснованим у 261—245 рр. до н. е. царем Селевкідів Антіохом II. Назву місто отримало на честь дружини царя Лаодіки. У 7 столітті н. е. місто було зруйновано потужним землетрусом і перенесено на територію, де нині розташоване місто Денізлі. Із початку 11 ст. ця місцевість неодноразово була завойована турками і знову поверталася до володінь Візантії.

У 1077 місто було захоплене турками, які почали називати його «Ладиком» (про це свідчать записи сельджуків та судові документи).

Ібн Батута відвідавши місто, назвав його «Тунгузлу» і зазначив, що «в ньому сім мечетей для дотримання молитов щоп'ятниці, воно має чудові сади, нескінченні потоки та дзюркотливі джерела. Більшість ремісників — грецькі жінки, бо в ньому багато греків, які належать мусульманам і сплачують податки султану, включаючи джизію та інші податки»^[1].

Шерафеттін Земді подає назви «Тенгузлуг» і «Тонгузлуг». Слово «тенгіз» староанатолійско-тюркською мовою означає «море». Із часом назва міста набула форми Денізлі.

У 1207 Денізлі увійшло до володінь сельджуків, а незабаром Карасунґуром тут було збудовано першу фортецю. На початку 13 століття в Денізлі було побудовано багато мечетей, фонтанів, крамниць тощо.

У 1391 Йилдирим Баєзіт приєднав Денізлі до османських територій. У 1429 місто остаточно увійшло до османських володінь.

У 17 столітті турецький мандрівник Евлія Челебі відвідав Денізлі і залишив такий опис міста: «Турки називають місто Денізлі (що турецькою означає мати вдосталь джерел води, як море), оскільки навколо є кілька річок і озер. Розташоване воно за чотири дні шляху від моря. Його фортеця має квадратну форму і побудована на рівній поверхні. Воно не має ровів. Його площа — 470 кроків. Воно має чотири брами. Це: малярські ворота на півночі, брама майстрів сідел на сході, ворота нової мечеті на півдні та ворота виноградника на заході. У фортеці є п'ятдесят озброєних вартових, які наглядають за крамницею. Головне місто знаходиться за межами фортеці з 44 районами 3600 будинками. У місті 57 малих і великих мечетей і районних маджідів, 7 медресе, 7 дитячих шкіл, 6 лазень та 17 осередків дервішів. Оскільки всі живуть на виноградниках, вищі класи і звичайні люди не уникають один одного».^{[джерело?]}

Місто сьогодніРедагувати

У Денізлі мешкає близько 577 000 осіб (перепис населення 2013 року). Місто Денізлі є столицею провінції Денізлі.

В останні кілька десятиліть у Денізлі спостерігається зростання економічного розвитку, в основному завдяки текстильному виробництву та експорту. Тому найпоширенішими символами провінції Денізлі є текстильна промисловість.

КліматРедагувати

Північна частина провінції належить до Егейського регіону, а південна — до Середземноморського. Середньорічна температура в провінції — 15,8° C. Зими тут м'які та дощові.

У місті Денізлі влітку спекотна погода, а взимку іноді може бути дуже холодно зі снігом у горах та в деякі роки — в окремих районах міста. Навесні та восени тепло і волого.

ТуризмРедагувати

Денізлі приваблює туристів гарячими джерелами Памуккале та курортними готелями з термальною водою червоного кольору Карахайит, що розташовані за 5 кілометрів на північ від Памуккале. Неподалік також розташовані термальні води Сарайкьой, Аккьой (Гьолемезлі) і Булдані (Єніджекент).