Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Деніел Маклайз, іноді пишуть Деніел Макліз (англ. Daniel Maclise 25 січня 180625 квітня 1870) — ірландський художник-портретист, представник вікторіанського академізму, майстер історичного жанру, книжковий ілюстратор.

Деніел Маклайз
Daniel Maclise
При народженніДеніел Маклайз
Народження25 січня 1806(1806-01-25)[1][2][…]
Корк, Манстер, Сполучене Королівство[4]
Смерть25 квітня 1870(1870-04-25)[1][2][…] (64 роки) або 26 квітня 1870(1870-04-26)[5] (64 роки)
 Челсі, Кенсінгтон і Челсі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
(пневмонія)
ПохованняКенсал-Грін[5]
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Жанрісторичний живопис і портрет
НавчанняКоркський технологічний інститутd
Діяльністьхудожник, рисувальник, літограф, графік, ілюстратор
Напрямокпрерафаеліти
ЧленКоролівська академія мистецтв і Шведська королівська академія вільних мистецтв
ТвориThe Death of Nelsond
Брати, сестриJoseph Maclised[6]
Роботи в колекціїОклендська галерея мистецтвd, Тейт, Національна галерея Вікторії, Австралійський національний морський музей, Галерея мистецтв Вокера, Національна портретна галерея (Лондон), Національна галерея, Національна галерея Ірландії, Національна бібліотека Уельсу, Chazen Museum of Artd, Національний музей образотворчого мистецтва[7], Смітсонівський музей американського мистецтва[8], Єльський центр британського мистецтваd, Princeton University Art Museumd, Government Art Collectiond, Музей Вікторії та Альберта, Манчестерська художня галереяd, Laing Art Galleryd, Національний музей Кардіффа, Brighton Museum & Art Galleryd, Королівська академія мистецтв, Guildhall Art Galleryd, Bury Art Museumd, Salford Museum and Art Galleryd, Wolverhampton Art Galleryd, Художня галерея Лідса, The New Art Gallery Walsalld, Harris Museumd, The Tullied, The Atkinsond і Charles Dickens Museumd

CMNS: Деніел Маклайз у Вікісховищі

Ранні роки

ред.

Мав надзвичайно просте походження, його батько Олександр був чоботарем, а в молоді роки простим солдатом[9]. Мати була з незаможної родини і виховувалась у монастирському прихистку. У місті Корк, де вони побралися, на той час перебував полк, де служив Олександр. В родині було семеро дітей, Деніен був другою дитиною подружжя[9].

Хлопець мав початкову освіту, але наполегливо читав сам і мав потяг до іншого життя, уособленого у дворянській культурі. Батько не розумів прагнень сина і влаштував того у банк Невенхема, де син працював два роки. Серед перших малюнків сина — полкова тематика, коні, гармати, замальовки солдат тощо. Найвдаліші з власних малюнків підліток продавав, чим підтримував родину[9].

В місті Корк, де мешкала батьківська родина, була художня школа, заснована 1822 року. Хлопець продовжував потайки малювати. Книжкову крамницю 1925 року відвідав уславлений письменник Вальтер Скотт. Юнак побачив його і потайки замалював його портрет, пізніше перероблений у літографію.

Після цього Деніел Маклайз несподівано уславився як малювальник і мав чимало замов на малюнкові портрети. Ще в роки перебування у Корку пан Сайнтилл, що прознав про здібності Деніела, дозволив йому користуватись власною бібліотекою. Все це сприяло широким поглядам підлітка і той відрізнявся увагою до матеріальної складової побуту. Картини доби його зрілості ряснітимуть від зображень меблів, інтер'єрів, історичного одягу, дітей і дорослих, рослин. Митець наче насолоджувався цим матеріальним статком, котрого був вимушено позбавлений у незаможній родині.

Він трохи провчився в художній школі міста Корк, але мріяв про столичний Лондон. Надані йому гроші сприяли здійсненню мрії і 18 липня 1827 року він прибув у Лондон. Серед перших значущих малюнків початківця портрет письменника Вальтера Скотта та лондонського актора Чарльза Джона Кіда. Деніел Маклайз вигідно пристроїв малюнки для переведення у літографії і отримав перші значні кошти. 1828 року його прийняли до художньої школи при Королівській академії[9].

Декілька його оригінальних малюнків (портрети) передадуть у Британський музей.

Навчання у академії

ред.

Деніел Маклайз успішно навчався у академії, про що свідчать численні академічні нагороди. В системі навчання переважали копії з картин художників-попередників. Серед копійних творів Деніела — копії з картин Гвідо Рені, авторитетного в академіях світу. Серед самостійних композицій цього періоду — картина на академічний сюжет «Геракл на перетині шляхів», за котру йому присудили золоту медаль.

Деніел Маклайз не припиняв створювати малюнкові портрети, котрі почали друкувати у виданні «Фрейзер». Зросли його технічна майстерність, він міг працювати і як карикатурист, і як солодкавий академічний художник, що замальовує елегантних аристократів і багатіїв, ідеалізуючи і прикрашаючи їх у малюнках.

1830 року на отримані кошти він відвідав Париж, подивився виставки у музеї Лувр та декотрих інших галереях. Грошей було мало і він з приятелем планував відвідати південь Франції пішки, а якщо вдасться, то і Іспанію. У заваді стала його хвороба і він вимушено повернувся у Лондон.

До 1830 року належить і його знайомство із письменником Чарльзом Діккенсом, приятелювати з котрим він буде роками.

Тематика його картин

ред.
 
«Вдале полювання єгера», 1838 рік.

Реалістичні, літературні і академічні тенденції тісно переплітались у його творчості. Так, він створив декілька картин зі сценами популярних тоді театральних вистав, серед котрих «Гамлет» шанованого у аристократів Шекспіра. Звернувся художник і до історичного живопису, трактуючи сюжети у побутовій інтерпретації («Король Генріх VIII і Анна Болейн», 1836 р., «Друкар Кекстон показує королю Едварду IV та його родині перший друкований аркуш», 1851 р.). Серед творів митця — ефектна релігійна композиція «Жервоприношення Ноя» (до 1853 р.), незвична для британців 19 століття (бо релігійний живопис в Британії занепав), що нагадує барокові композиції італійців 17 століття.

Навчатися у академії і не створити алегорію було неможливо. Зробив їх і Деніел Маклайз, це «Алегорія Юстиції» та «Алегорія лицарства». Його «Алегорія лицарства» просто перенасичена цитатами з картин італійських майстрів доби відродження з їх красунями в розкішних сукнях та молодиками у блискучих обладунках — при малозрозумілому сюжеті. Картина прикрасила Палату лордів Парламента.

Через наявність історичних картин у спадку художника його зближують з прерафаелітами. Але твори Деніела Маклайза помітно відрізняються від хворобливого і депресивного мистецтва більшості прерафаелітів.

Звертався митець і до побутового жанру. В цій царині він забував про штучні настанови академізму і ставав доволі реалістичним майстром з чудовою, соковитою, бадьорою художньою технікою, притаманною тільки найкращим митцям 19 століття («Вдале полювання єгера», 1838 рік.)

Стінописи у парламенті

ред.
 
« Героїчна смерть адмірала Нельсона при Трафальгарі», центр композиції.

Низку британських художників 1857 року залучили до декорування Палати лордів у Парламенті. Серед них були Росетті, Хант, Міллес та Деніел Маклайз.

Останній виконав два стінописи на теми нещодавньої британської історії — «Зустріч Веллингтона та Блюхера при Ватерлоо» та « Героїчна смерть адмірала Нельсона при Трафальгарі». Деніел Маклайз ризикнув використати фарби на рідкому склі, сподіваючись, що вони будуть довготривалими. Надії не справдились, бо стінописи перебувають у напівпоруйнованому стані…

Художник книги

ред.

Він не розлучався з книгами все життя. Частка його малюнків і портретів була переведена у літографії і розійшлася помітним накладом. Серед його творів — низка фронтиспісів до видань Чарльза Діккенса.

Стан з рідними

ред.

Митець важко вибивався у стан людей, фінансово забезпечених. Тому ніколи не був одруженим. Його домашні справи вела неодружена сестра, що присвятила художнику власне життя. Але його батьки і сестра померли раніше. У художника був депресивний період.

Він помер від запалення легень у квітні 1870 року.

Неповний перелік творів

ред.
  • «Хеловін або Свято всіх святих», 1833 р.
  • «Фавн спостерігає за танком фей», 1834 р.
  • «Циганка ворожка», 1836 р.
  • «Король Генріх VIII і Анна Болейн», 1836 р.
  • «Циганський табір», 1837 р.
  • «Вдале полювання Єгера», 1838 р.
  • «Портрет Чарльза Дікенса», 1839 р.
  • Сцена з вистави «Гамлет», 1842 р.
  • «Походження арфи», 1842 р.
  • "Сцена з вистави «Ундіна», 1843 р., Віндзорський замок
  • «Портарет Катерини Хогарт», 1847 р.
  • «Портрет Вільяма Гаррісона Ейнсворта», 1849 р.
  • «Норманське завоювання Ірландії»
  • «Друкар Кекстон показує королю Едварду IV та його родині перший друкований аркуш», 1851 р.
  • «Жервоприношення Ноя», до 1853 р.
  • «Пара закоханих шотландців», 1863 р.
  • «Суд Вільяма Воллеса»

Галерея обраних творів (побутовий жанр)

ред.
 
«Жервоприношення Ноя», до 1853 р.

Портрети роботи художника

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Деніел Маклайз

Примітки

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Daniel Maclise
  3. а б Benezit Dictionary of ArtistsOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. SavoyB: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088doi:10.1515/AKL
  5. а б Find a Grave — 1996.
  6. The Stuttgart Database of Scientific Illustrators 1450–1950
  7. https://www.bellasartes.gob.ar/
  8. Smithsonian American Art Museum person/institution ID
  9. а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 27 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)