Відкрити головне меню

Даніель Амокачі

(Перенаправлено з Деніел Амокачі)

Даніель Амокачі (англ. Daniel Amokachi, нар. 30 грудня 1972, Кадуна) — нігерійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Названий 18-им у списку найкращих африканських футболістів ХХ століття за версією IFFHS[1][2], а також найкращий африканський футболіст Бельгії 1992 та 1994 років.

Ф
Даніель Амокачі
Особові дані
Народження 30 грудня 1972(1972-12-30) (46 років)
  Кадуна, Нігерія
Зріст 182 см
Громадянство Flag of Nigeria.svg Нігерія
Позиція фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1990 Нігерія «Ранчерс Біз» ? (?)
1990–1994 Бельгія «Брюгге» 81 (35)
1994–1996 Англія «Евертон» 43 (10)
1996–1999 Туреччина «Бешикташ» 77 (19)
2002 США «Колорадо Репідс» 0 (0)
2005 Нігерія «Насавара Юнайтед» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1990–1999 Нігерія Нігерія 44 (13)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006 Нігерія «Насавара Юнайтед»
2007 Нігерія Нігерія (помічник)
2008 Нігерія «Еньїмба»
2008–2014 Нігерія Нігерія (помічник)
2014–2015 Нігерія Нігерія
2015 Нігерія «Іфеаньї Уба»
2016–? Фінляндія «Геркулес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Брюгге», «Евертон» та «Бешикташ», а також національну збірну Нігерії, у складі якої став дворазовим учасником чемпіонату світу, а також володарем Кубка африканських націй та олімпійським чемпіоном.

Клубна кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за команду «Ранчерс Біз» з рідного міста Кадуна, в якій провів один сезон і виграв з командою Західноафриканський клубний чемпіонат, отримавши нагороду найкращого молодого гравця того турніру[3]. Там його помітив тренер збірної Нігерії того часу Клеменс Вестергоф, який включив Амокачі до складу збірної для виступів на Кубку африканських націй 1990 року.

Незабаром після цього Амокачі отримав запрошення від бельгійського клубу «Брюгге». Відіграв за команду з Брюгге наступні чотири з половиною сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Брюгге», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 голу за гру першості (за 81 гру нігерієць забив 35 м'ячів). За цей час виборов титул чемпіона Бельгії та володаря національного Кубка, а також у дебютному розіграші Ліги чемпіонів УЄФА (після зміни на новий формат Кубка європейських чемпіонів УЄФА) забив перший м'яч в історії цього турніру на груповому етапі (у першій грі групового етапу проти московського ЦСКА)[4].

Успішно виступивши в складі національної збірної на чемпіонаті світу 1994 року, де Амокачі забив 2 голи, англійський «Евертон» виявив зацікавленість у футболісті і в підсумку придбав його у «Брюгге» за 3 000 000 £ (4 700 000 $). У 1995 році з «Евертоном» Амокачі вигравав Кубок Англії. Він забив 2 м'ячі в півфіналі проти «Тоттенгема», а у фіналі вийшов на заміну. Однак, Амокачі так і не зміг зайняти міцне місце в основному складі «Евертона», поступаючись місцем Данкану Фергюссону і Полу Райдауту, які були головними форвардами тієї команди (за винятком періоду, коли Фергюссон відбував 6 тижневе ув'язнення у в'язниці). Після сезону 1995/96 Амокачі був проданий в «Бешикташ» за 1,75 мільйона фунтів.

За стамбульський клуб Амокачі зіграв 77 ігор і забив 19 м'ячів, провівши в команді три роки своєї кар'єри гравця. Після завершення контракту з «Бешикташем» в 1999 році Амокачі був близький до підписання угоди з німецьким клубом «Мюнхен 1860». Однак, після медичного обстеження клуб відмовився від послуг нігерійця. З тієї ж причини Амокачі не зміг влаштуватися в англійському «Транмер Роверз» та французькому «Кретеї».

У 2002 році команда MLS «Колорадо Репідс» була зацікавлена в Амокачі, але зіграв за клуб лише один матч, після чого був відпущений через відсутність достатньої спортивної форми.

Виступи за збірнуРедагувати

1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії, поїхавши з командою на тогорічний Кубок африканських націй в Алжирі, де нігерійці дійшли до фіналу, в якому програли господарям (0:1).

На Кубку африканських націй 1994 року у Тунісі Амокачі з командою виступив ще краще, здобувши титул континентального чемпіона, а влітку того ж року поїхав на чемпіонат світу 1994 року у США, де забив у двох матчах групового етапу з Болгарією (3:0) та Грецією (2:0), допомігши своїй команді з першого місце вийти в плей-оф, де нігерійці в першому ж раунді поступились в додатковий час італійцям.

Наступного року зіграв на Кубку короля Фахда 1995 року (попереднику Кубка конфедерацій) у Саудівській Аравії, де також відзначився двома голами, спочатку на груповому етапі з японцями (3:0), а потім в грі за третє місце з Мексикою (1:1), де африканці програли в серії пенальті і не здобули медалей. Втім вже під час футбольного турніру на літніх Олімпійських іграх 1996 року Амокачі допоміг своїй збірній здобути медалі, забивши м'яч у ворота Аргентини у фінальному матчі (3:2), завдяки якому африканці стали олімпійськими чемпіонами.

Останнім великим турніром для Амокачі став чемпіонат світу 1998 року у Франції, де через травму коліна нападник провів лише одну гру групового етапу проти Болгарії (1:0), а збірну знову вилетіла на стадії 1/8 фіналу.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі, забивши 13 голів.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2006 року, очоливши тренерський штаб клубу «Насавара Юнайтед», де до того був гравцем.

У квітні 2007 року він вступив на посаду помічника тренера національної збірної Нігерії, втім незабаром покинув її аби очолити клуб «Еньїмба»[5]..

10 квітня 2008 року Амокачі знову повернувся до збірної, де став асистентом тренера Шайбу Амоду, а потім Стівена Кеші, після чого у 2014–2015 роках сам був головним тренером.

У 2015 році Амокачі керував нігерійським клубом «Іфеаньї Уба», втім пішов у відставку через п'ять тижнів на посаді[6].

У січні 2016 року він був призначений головним тренером нижчолігового фінського клубу «Геркулес»[7].

Титули і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Dove, Ed. The 50 Greatest African Players of All Time. Bleacher Report (en-US). Процитовано 14 May 2018. 
  2. IFFHS' Century Elections. www.rsssf.com. Процитовано 14 May 2018. 
  3. http://bahsidiger.blogspot.com.tr/2011/12/uzun-sortun-mucidi-daniel-amokachi.html
  4. uefa.com (13 September 2013). UEFA Champions League - News – UEFA.com. UEFA.com (en). Процитовано 14 May 2018. 
  5. Daniel Amokachi à la tête d`Enyimba sur News.abidjan.net[недоступне посилання з квітень 2019]
  6. Daniel Amokachi quits as FC IfeanyiUbah coach after five weeks. BBC Sport. 17 September 2015. Процитовано 25 September 2016. 
  7. Daniel Amokachi appointed JS Hercules manager | Goal.com. www.goal.com (en). Процитовано 14 May 2018. 

ПосиланняРедагувати