День обду́рених (фр. journée des dupes) — один із листопадових днів (10-е, 11-е або 12-е) 1630 року, який знатні вороги кардинала Рішельє на чолі з королевою-матір'ю Марією Медічі почали зі святкування його довгоочікуваного повалення, а закінчили в темницях або опалі.

«День обдурених» змусив Марію Медічі остаточно покинути межі Франції. Після 12 років вигнання вона померла в Кельні майже в бідності

Завдавши рішучих ударів по гугенотах на чолі з Анрі де Роган[ru] і посадивши на мантуанський престол свого ставленика Шарля де Невера, могутній кардинал Рішельє почав переговори з німецькою Протестантською унією з метою укладення з ними союзу проти Габсбургів у Тридцятирічній війні.

Майбутній альянс із протестантами переполошив «партію святош» — затятих католиків-придворних на чолі з Марією Медічі, яка в Люксембурзькому палаці публічно зажадала від Людовика XIII зробити вибір між нею і кардиналом. Її підтримав молодший син і тодішній спадкоємець престолу Гастон Орлеанський[ru], що розраховував завдяки опалі Першого міністра зміцнити власні позиції.

Падіння кардинала вважалося справою вирішеною, його вороги святкували перемогу в Люксембурзькому палаці, а сам Рішельє збирався їхати в село. На його місце пророкували радника королеви Мішеля де Марійяка. Тим часом король несподівано зустрівся з кардиналом і запевнив його в непорушності своєї підтримки.

Марійяка заарештували і перепровадили в замок Шатоден, де він незабаром помер; його брата маршала де Марійяка стратили; королеву-матір вислали в Комп'єнський палац, звідки вона втекла в Іспанські Нідерланди; а Гастон Орлеанський продовжив плести інтриги при дворі Карла IV Лотаринзького. Поет Ботрю, один із фаворитів кардинала, тоді вигукнув: «Воістину то був день дурнів!»

У мистецтвіРедагувати

Події «дня обдурених» відбито в п'єсі Бульвер-Літтона «Рішельє, або Змова» і в романі Перуца «Перукар Тюрлюпен».

ЛітератураРедагувати

  • Pierre Chevallier, «La véritable journée des Dupes (11 novembre 1630). Etude critique des journées des 10 et 11 novembre 1630 d'après les dépêches diplomatiques», dans Mémoires de la Société académique de l'Aube, t.CVIII, 1974—1977, 63 p.
  • Georges Mongrédien, 10 novembre 1630 — La Journée des Dupes, coll. Trente Journées qui ont fait la France, .R.F., Gallimard: Paris, 1961.
  • Jean-Christian Petitfils, Louis XIII, Perrin, Paris, 2008, pp. 510—543.
  • Edouard Fournier, «La Journée des Dupes» [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] par Louis de Rouvroy, duc de Saint-Simon, dans Variétés historiques et littéraires, Tome IX, 1859.

ПосиланняРедагувати