Едуард Булвер-Літтон

Едуард Джордж Булвер-Літтон (25 травня 1803 — 18 грудня 1873) — англійський письменник і політик, автор романтичних, містичних і фантастичних творів.

Едуард Булвер-Літтон
англ. Edward Bulwer-Lytton, 1. Baron Lytton
Edward George Earle Lytton Bulwer Lytton, 1st Baron Lytton by Henry William Pickersgill.jpg
Ім'я при народженні англ. Edward George Earle Lytton Bulwer-Lytton
Псевдо Owen Meredith і Pisistratus Caxton
Народився 25 травня 1803(1803-05-25)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство[1][4][5]
Помер 18 січня 1873(1873-01-18)[1][2][…] (69 років)
Торкі, Торбей, Девон, Англія, Сполучене Королівство[4][5][1]
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна Flag of the United Kingdom (1-2).svg Сполучене Королівство
Діяльність драматург, письменник, політик, прозаїк-романіст, поет, літературний критик, письменник наукової фантастики, прозаїк
Галузь creative and professional writingd[6] і політика[6]
Alma mater Триніті-коледж (Кембридж) і Трініті Холd
Знання мов англійська[2][6]
Членство масонство і Розенкрейцери
Жанр історичний роман і література жахів
Magnum opus Пелам, Godolphind, The Last Days of Pompeiid, Rienzid, Вріл[d], Ernest Maltraversd, Paul Cliffordd, Leila: or The Siege of Granadad, Eugene Aramd, The Last of the Baronsd, The Lady of Lyonsd, Not So Bad as We Seem, or, Many Sides to a Character: A Comedy in Five Actsd, Richelieud і Moneyd
Титул барон і Baron Lyttond
Посада Secretary of State for the Coloniesd, Член 19-го парламенту Сполученого Королівства[d][7][8], Член 18-го парламенту Сполученого Королівства[d][9][8], Член 17-го парламенту Сполученого Королівства[d][9][8], Член 16-го парламенту Сполученого Королівства[d][9][8], Член 13-го парламенту Сполученого Королівства[d][9][8], Член 12-го парламенту Сполученого Королівства[d][9][8], Член 11-го парламенту Сполученого Королівства[d][9][8], член Палати лордів[d][7] і Член 10-го парламенту Сполученого Королівства[d][8]
Партія Віги
Батько William Earle Bulwerd[10]
Мати Elizabeth Barbara Lyttond[10]
Брати, сестри Henry Bulwer, 1st Baron Dalling and Bulwerd[10] і William Earle Lytton Bulwerd[10]
У шлюбі з Rosina Bulwer Lyttond[10]
Діти Robert Bulwer-Lytton, 1st Earl of Lyttond[10][11] і Emily Bulwer-Lyttond[12][10]
Автограф Bulwer Signature.png
IMDb ID 0120272

ЖиттєписРедагувати

Син генерала Вільяма Булвера, народився в Норфолку. Мав двох старших братів, Вільяма Ерла та Генрі. Отримав під керівництвом своєї матері, Елізабет Барбари Літтон, відмінну домашню освіту. Його батько помер, а мати переїхала до Лондона, коли йому було чотири роки.

Вступив до Кембриджського університету, вперше звернув на себе увагу поемою «Sculpture», за яку був удостоєний премії. В серпні 1827 року одружився з Розіною Дойл Вілер, відомою ірландською красунею та письменницею. В шлюбі мали двоє дітей: Емілі та Роберта. Останній став генерал-губернатором Індії. Булвер-Літтон не був щасливий в сімейному житті: він розлучився зі Розіною в 1833 році. Згодом вона виставила його в дуже похмурих тонах у скандальному романі «Клевербі» (1839). Їхні стосунки ще багато років були ворожими, Булвер-Літтон навіть домігся, щоб Розіну відправили до психлікарні, звідки вона потім вийшла, написавши мемуари «Отруєне життя» (1880).

У 1831 році був обраний в члени нижньої палати і приєднався до партії вігів; хоча в парламенті особливо видатної ролі не грав, але був деякий час гарячим прихильником ідей цієї партії і проводив їх у своїх творах.

Згодом в його поглядах стався переворот, і в 1852—1859 роках він перебував у лавах торі; в 1858—1859 роках навіть займав пост статс-секретаря колоній в консервативному міністерстві. У 1866 році Булвер-Літтон, маючи вже титул барона Літтон, вступив у верхню палату. Англійське товариство розенкрейцерів, засноване в 1867 році, оголосило Бульвер-Літтона своїм «великим покровителем», хоча він був проти таких почестей.

Бульвер-Літтон тривалий час страждав від хвороби вуха, і останні два-три роки проживав у Торкі, де піклувався про свою здоров'я. Після операції в нього розвинувся гнійник, який і став причиною смерті 18 січня 1873 року. Всупереч бажанню Бульвер-Літтона, був удостоєний поховання у Вестмінстерському абатстві.

ТворчістьРедагувати

Літературна кар'єра Бульвер-Літтона розпочалася в 1820 році з публікації збірки віршів і тривала більшу частину XIX століття. Він писав у різних жанрах, включаючи історичну фантастику, містерію, романтику, окультизм і наукову фантастику. Іноді публікувався анонімно[13].

Широкому загалу письменника відкрив роман «Фолкленд» (1827), який мав помірний успіх[14]. Але в 1828 році вийшов «Пелам», який привернув увагу чутками, що Бульвер-Літтон описав там відомих громадських діячів[15][14].

Під слави Бульвер-Літтона відбувся з публікацією романів «Англія та англійці»[16] й «Годолфін» (1833). Далі пішли «Рейнські паломники» (1834), «Останні дні Помпеїв» (1834), «Рієнці», «Останній з римських трибунів про Кола ді Рієнцо» (1835)[17], «Ернест Мальтраверс; або Елевсинія» (1837), «Аліса; або Таємниці» (1838), «Лейла; або Облога Гранади» (1838) і «Гарольд, останній із саксів» (1848)[18]. Також він писав романи про надприродне: «Привиди та мисливці; або Дім і мозок» (1859), і «Дивна історія» (1862), який вплинув на «Дракулу» Брема Стокера[19].

Добре знаний і його пізній роман «Прийдешня раса» (1871), один з перших творів наукової фантастики, де розповідалося про цивілізацію надлюдей, що живе під поверхнею Землі. Книга популяризувала теорію Порожнистої Землі і, можливо, надихнула нацистську містику[20].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г A. Wa. Lytton, Edward George Earle Lytton, Bulwer-Lytton, 1st Baron // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 27. — P. 185–186.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #11866493X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. а б в Czech National Authority Database
  7. а б The London Gazette — 1866. — вип. 23137. — С. 3984.
  8. а б в г д е ж и The History of Parliament
  9. а б в г д е Hansard 1803–2005
  10. а б в г д е ж Kindred Britain
  11. Бульвер, граф Литтон, Эдуард // Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 42.
  12. Lundy D. R. The Peerage
  13. Drabble, Margaret (2000). The Oxford Companion to English Literature (вид. sixth). Oxford; New York: Oxford University Press. с. 147. ISBN 0198662440. 
  14. а б Lytton, Edward George Earle Lytton, Bulwer-Lytton, 1st Baron. 1911 Encyclopædia Britannica. Volume 17. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  15. Drabble, Margaret (2000). The Oxford Companion to English Literature (вид. sixth). Oxford; New York: Oxford University Press. с. 147. ISBN 0198662440. 
  16. Lord Beaconsfield's correspondence with his sister, 1832-1852. Library of Congress. letter dated June 29, 1833. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. 
  17. Drabble, Margaret (2000). The Oxford Companion to English Literature (вид. sixth). Oxford; New York: Oxford University Press. с. 147. ISBN 0198662440. 
  18. Harris, Judith (2007). Pompeii Awakened: A Story of Rediscovery. I.B. Tauris. с. 166. ISBN 978-1845112417. 
  19. Bulwer-Lytton, Edward (2007). The Coming Race. Wesleyan University Press. ISBN 978-0819567352. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 17 червня 2022 — через Google Books. 
  20. Nicholas Goodrick-Clarke (2004). The Occult Roots Of Nazism. I.B. Tauris. ISBN 1860649734.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)

ПосиланняРедагувати

  • Булвер-Літгон Едуард Джордж // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 201. — ISBN 966-692-578-8.