Вікіпедія

Денні Гей

(Перенаправлено з Денні Хей)

Денні Гей (англ. Danny Hay, нар. 15 травня 1975, Окленд) — новозеландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб збірної Нової Зеландії.

Ф
Денні Гей
Особисті дані
Народження 15 травня 1975(1975-05-15) (49 років)
  Окленд, Нова Зеландія
Зріст 191 см
Громадянство  Нова Зеландія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995 Нова Зеландія «Вайтакере Юнайтед»  ? (?)
1996–1998 Нова Зеландія «Сентрал Юнайтед»  ? (?)
1998–1999 Австралія «Перт Глорі» 24 (1)
1999–2002 Англія «Лідс Юнайтед» 4 (0)
2002–2004 Англія «Волсолл» 45 (0)
2004–2006 Австралія «Нью-Зіленд Найтс» 16 (1)
2006 Австралія «Перт Глорі» 3 (0)
2006–2009 Нова Зеландія «Вайтакере Юнайтед» 33 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996–2007 Нова Зеландія Нова Зеландія 31 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015–2018 Нова Зеландія Нова Зеландія U-17
2017–2019 Нова Зеландія «Істерн Сабарбс»
2019– Нова Зеландія Нова Зеландія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Лідс Юнайтед», а також національну збірну Нової Зеландії.

Клубна кар'єра

ред.

Свою кар'єру футболіста розпочав у команді «Вайтакере Юнайтед», з якою став чемпіоном Нової Зеландії в 1995 році[1]. У 1996 році перейшов до «Сентрал Юнайтед», з яким вийшов у серію плей-оф однак у півфіналі клуб поступився його колишньому клубу «Вайтакере Юнайтед».

У 1997 році Денні перебрався в Австралію у клуб «Перт Глорі» за який відіграв за 2 сезони 42 гри і забив 2 голи у австралійській Національній футбольній лізі[2]. При цьому у 1998 та 1999 роках Гей був визнаний найкращим гравцем клубу.

Влітку 1999 року Гей перейшов в «Лідс Юнайтед», ставши першим новозеландцем, який отримав контракт клубу англійської Прем'єр-ліги[3]. Втім у сезоні 1999/00 Денні виступав у чемпіонаті резервістів[4]. В результаті Гей дебютував у основному складі тільки 13 вересня 2000 року в матчі Ліги чемпіонів проти «Барселони», вийшовши на заміну на 89 хвилині замість Лукаса Радебе.[5]. Завдяки цьому Гей став лише другим новозеландцем після легендарного Вінтона Руфера, що зіграв у найпрестижнішому європейському турнірі. В Прем'єр-лізі дебютував 30 вересня 2000 року в матчі проти «Тоттенгем Готспур»[6][7]. Втім через травми Денні не зумів закріпитись в команді[8] і всього за клуб провів 4 гри в АПЛ і по одній грі в Лізі чемпіонів і Кубку ліги, тому у травні 2002 року покинув команду по завершенню контракту[8].

Сезон 2002/03 Гей провів у складі «Волсолла»[9] в Першому дивізіоні (другий щабель англійського футболу), провівши у складі команди за півтора роки 45 матчів у чемпіонаті[8][10].

На початку 2004 року Гей повернувся в Нову Зеландію, де взяв участь в останньому сезоні австралійської Національної футбольної ліги[11] у складі клубу «Футбол Кінгз»[12]. Пізніше клуб був переформований в «Нью-Зіленд Найтс» для участі в А-лізі, а Гей був призначений першим капітаном клубу[13]. Перший сезон для клубу закінчився невдало і Денні перебрався в австралійський клуб «Перт Глорі»[14], однак у його складі закріпитись не зміг.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Вайтакере Юнайтед», за яку виступав протягом 2006—2009 років і був капітаном. За цей час ставав чемпіоном країни[15] і двічі переможцем Ліги чемпіонів ОФК.

Виступи за збірну

ред.

29 вересня 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нової Зеландії в товариській грі проти Оману під час турне збірної по Оману, Саудівській Аравії, Катару та Лівану[16].

Перший гол за збірну Гей забив у матчі проти Фіджі в півфіналі Кубка націй ОФК 1998 року в Австралії[17]. Цей гол став єдиним у матчі і допоміг новозеландцям вийти до фіналу проти Австралії, обігравши яку новозеландці стали чемпіонами Океанії.

Згодом у складі збірної був учасником Кубка конфедерацій 2003 року у Франції. Денні зіграв у двох із трьох матчах — проти Колумбії та Франції, але його команда програла всі три гри і не вийшла з групи.

У 2006 році Гей був призначений капітаном збірної Нової Зеландії, але вже наступного року вирішив завершити кар'єру у збірній. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 31 матч, забивши 2 голи[18].

Кар'єра тренера

ред.

Розпочав тренерську кар'єру тренуючи команду коледжу в Окленді, з якою вигравав національний чемпіонат середніх шкіл у 2011,[19] 2014[20] та 2016[21] роках.

Був головним тренером юнацької збірної Нової Зеландії до 17 років з якою виграв юнацький чемпіонат ОФК 2017 року[22], а також керував командою на юнацьких чемпіонатах світу 2015 та 2017 років[23], на першому з яких дійшов до 1/8 фіналу[24], але другого разу не зумів повторити успіх, не вийшовши з групи.

Паралельно з 2017 року Гей тренував «Істерн Сабарбс»[25], з яким став чемпіоном Нової Зеландії у сезоні 2018/19[26].

26 серпня 2019 року був призначений головним тренером збірної Нової Зеландії[27], ставши лише другою в історії людиною, що був і капітаном і головним тренером цієї збірної. До цього це вдавалось лише Рікі Герберту[28]. У першій грі Гея Нова Зеландія програла 1:3 у товариському матчі проти Ірландії[29].

Титули і досягнення

ред.

Як гравця

ред.

Як тренера

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ New Zealand 1995. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 9 квітня 2018.
  2. ↑ Hay, Danny [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ Soccer: Hay hits the English Premier League. NZ Herald (новозел. англ.). 30 червня 2000. ISSN 1170-0777. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.
  4. ↑ Leeds United F.C. History. www.ozwhitelufc.net.au. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 6 листопада 2018.
  5. ↑ Danny Hay [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. ↑ Road, Colin Malam at Elland (30 вересня 2000). Leeds show they have the hunger (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 3 листопада 2018.
  7. ↑ BBC SPORT | ENGLISH PREMIERSHIP | Leeds beat Spurs in goal-feast. news.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 9 жовтня 2018.
  8. ↑ а б в Leeds Player Profile: Danny Hay. www.ozwhitelufc.net.au/. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  9. ↑ Walsall sign Hay (брит.). 11 липня 2002. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
  10. ↑ Australian Players Database. OzFootball. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 3 вересня 2008.
  11. ↑ Football Kingz playing roster for 2003/2004. ozfootball. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2019.
  12. ↑ Hay may make Kingz debut. The Sydney Morning Herald (англ.). 8 січня 2004. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  13. ↑ Knights cut skipper Hay. The World Game (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  14. ↑ Maddaford, Terry (4 січня 2006). Soccer: Ex-Knight rides to opposition's rescue (новозел. англ.). ISSN 1170-0777. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  15. ↑ Grand Final 2007. www.ultimatenzsoccer.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  16. ↑ New Zealand International Matches - Details 1990-1999. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 листопада 2019.
  17. ↑ Player Profile: Danny Hay. Football Foundation. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  18. ↑ Caps and Goals. UltimateNZSoccer. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 21 листопада 2019.
  19. ↑ NZSS Boys Football: LOTTO PREMIER BOYS 2011. www.nzssfootball.co.nz. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  20. ↑ 2014 Lotto Premier Boys Tournament. www.nzssfootball.co.nz. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  21. ↑ 2016 Boys Lotto Premier. www.nzssfootball.co.nz. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  22. ↑ New Zealand defend U-17 crown. Oceania Football Confederation. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  23. ↑ New Zealand U-17 coach Danny Hay has delivered a clear message to his squad ahead of the FIFA U-17 World Cup in India (English) . New Zealand Football. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  24. ↑ BRAZIL U17 VS. NEW ZEALAND U17 1 - 0. Soccerway. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 21 листопада 2019.
  25. ↑ Our Coaches. Eastern Suburbs. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
  26. ↑ Football: Eastern Suburbs stars deliver superb title. NZ Herald. 31 березня 2019. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
  27. ↑ Phillip Rollo (August 26 2019). Danny Hay confirmed as new All Whites coach. Stuff.co.nz (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 13 жовтня 2019.
  28. ↑ Rollo, Phillip (26 серпня 2019). Danny Hay confirmed as new All Whites coach. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  29. ↑ Voerman, Andrew. Callum McCowatt scores on debut as new-look All Whites lose to Republic of Ireland. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Денні_Гей&oldid=43289637