Вікіпедія

Демі Мур

американська акторка, продюсерка та режисерка

Де́мі Джін Ґайнз (англ. Demi Gene Guynes; нар. 11 листопада 1962, Розвелл, Нью-Мексико), після шлюбу Демі́ Мур[4] (англ. Demi Moore) — американська акторка кіно, театру та озвучення, продюсерка та режисерка. За головну роль у боді-горорі «Субстанція» (2024) нагороджена премією «Золотий глобус» та вперше в кар'єрі номінована на премію «Оскар».

Демі Мур
англ. Demi Moore
Ім'я при народженніДемі Джін Ґайнз
Народилася11 листопада 1962(1962-11-11) (62 роки)
Розвелл, Нью-Мексико, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка театру, артистка мюзиклу, кіноакторка, телеакторка, акторка озвучення, кінопродюсерка, телепродюсерка, кінорежисерка, телережисерка, модель, авторка пісень, активістка, філантропка, мемуаристка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materFairfax High Schoold і Redondo Union High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1981 — донині
ПартіяДемократична партія США Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зFreddy Moored, Брюс Вілліс і Ештон Кучер Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиРумер Вілліс, Scout Willisd і Талула Бель Вілліс Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькиCharles Harmond[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Virginia Kingd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0000193
Автограф
Нагороди та премії
CMNS: Демі Мур у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мур.

Життєпис

ред.

Виросла в неблагополучній родині: мати з вітчимом були алкоголіками, часто міняли місце проживання. За свідченнями Демі Мур, оприлюдненими в жовтні 2019 року, у 15-річному віці її зґвалтував власник нічного клубу Безіл Думас, заплативши її матері 500 доларів за сприяння насильству.[5]

У 16 років покинула школу, щоб працювати в модельному агентстві. Пізніше за порадою сусідки, молодої акторки Настасії Кінскі, вирішила зніматися в кіно.

Кар'єра

ред.

Початок кар'єри (1980–1989)

ред.

Одну з перших ролей виконала в телесеріалі «Лікарня загального профілю» (1982—1983 роки). У цей час приохотилася до кокаїну. Від наркотичної залежності вона позбулася 1985 року році під час знімання фільму «Вогні святого Ельма», через наполягання режисера Джоела Шумахера.

Зірковий статус (1990–1997)

ред.

1990 року вийшла романтична містична мелодрама «Привид», яка на сьогодні є найкасовішим фільмом Мур, що зібрав в прокаті понад 505 мільйонів доларів. Стрічка стала найкасовішим фільмом 1990 року[6], а відеокасети з ним — найпрокатнішими у 1991 році[7]. Мур зіграла молоду жінку, якій загрожує небезпека, і яку захищає привид її вбитого хлопця за допомогою екстрасенса, що неохоче робить це. Кадри любовної сцени між персонажами Мур та Патріка Свейзі, яка починається перед гончарним колом під звуки пісні «Unchained Melody», стали культовим моментом в історії кіно[8]. «Привид» номінували на премію «Оскар» за «Найкращий фільм», а гра Мур принесла їй номінацію на «Золотого глобуса» і премію «Сатурн» за «Найкращу жіночу роль»[9]. Завдяки нехарактерному для неї образу, акторка запровадила новий модний тренд — жінки наслідували коротку стрижку, яку вона носила протягом фільму[10][11]. У певний момент «Привид» і «Міцний горішок 2» з тодішнім чоловіком Мур, Брюсом Віллісом у головній ролі, посіли перше і друге місця в прокаті — рекорд, який іншому голлівудському подружжю, Раяна Рейнольдса і Блейк Лайвлі, вдалося повторити лише 2024 року[12][13].

1991 року Мур зіграла у кількох стрічках: адвокатку в комедії жахів «Одні неприємності[en]»; підозрювану у вбивстві в містичному трилері «Смертельні думки»; та жінку-ясновидицю в романтичній комедії «Дружина м'ясника[en]». «Смертні думки», в якому Вілліс зіграв одну з головних ролей, був «проектом пристрасті» для Мур, яка після успіху «Привида» хотіла отримати більш складну роль, крім цього, її дуже приваблював нью-джерсійський діалект її героїні[14]. Після того, як першого режисера фільму замінили Аланом Рудольфом[en], щоб зменшити фінансові труднощі стрічки, вона взяла на себе витрати за надурочні зйомки[15]. За роль у «Дружині м'ясника» Мур отримала гонорар у 2,5 мільйона доларів, але згодом пошкодувала, що знялася у цій стрічці. Зазначалося, що під час зйомок її «обслуговували асистент, інструктор по діалогам, масажист, консультант з психології, няня [її доньки] та охоронець […] — на додаток до стандартних перукаря, гримера й асистента. Вона приїжджала на ранкові зйомки на лімузині і наполягала на перельотах між локаціями на приватному літаку»[16]. Сценарист Езра Літвак заявив: «Демі дуже схожа на кінозірку. Все обертається навколо цього факту. Вона знає, чого хоче і як це отримати»[16]. Фільм став критично та комерційно провальним[17][18], тоді як Роджер Еберт схвально відгукнувся щодо гри Мур, назвавши її «гарячою та милою»[19].

Наступні ролі Мур: лейтенант-командор у фільмі Роба Райнера «Декілька хороших хлопців» (1992); дружина, що піддається моральним випробуванням, у «Непристойній пропозиції» Едріана Лайна[en] (1993); і сексуально-стурбована роботодавиця у «Викритті» Баррі Левінсона (1994), — підвищили її затребуваність серед кіностудій[20]. Три вищезгадані фільми очолили касові збори і стали хітовими блокбастерами[21]. Продюсер Мартін Шафер вважав її «не менш повноцінною, ніж її колеги-чоловіки», і називав «найбільшою жінкою-зіркою у світі»[20].

Завдяки статусу акторки зі списку «А»[en], деякі з фільмів Мур ставали предметом широкого обговорення[20]. Її роль Естер Прінн[en] у фільмі «Червона літера» (1995), «вільно адаптованій» версії історичного любовного роману Натаніеля Готорна, була зустрінута різким несхваленням[22]. Джеймс Берардінеллі[en] вважав її «не в своїй тарілці» і зауважив, що її «недостатній» діапазон призвів до «слабкої» гри. Вона зіграла письменницю, що має проблеми із зобов'язаннями, у драмі про дорослішання «Час від часу[en]» (1995), яку вона описала як «більше, ніж просто фільм […] це була пригода»[23]. Хоча «Час від часу» не отримав високих оцінок критиків, він мав касовий успіх та став культовим[24].

Мур стала найвисокооплачуванішою акторкою у світі, коли їй заплатили рекордну суму в 12,5 мільйонів доларів за роль секретарки ФБР, яка стала стриптизеркою, у фільмі «Стриптиз» 1996 року[25][26][27]. Власна донька акторки, Румер Вілліс, якій на момент виходу фільму на екрани було 7 років, зіграла доньку її героїні. Попри те, що «Стриптиз» зібрав у світовому прокаті пристойну суму в 113 мільйонів доларів[28], він викликав різке несприйняття[29]. Браян Д. Джонсон з «Maclean's» критично відгукнувся про гру Мур і назвав фільм «вульгарним» показом її марнославства[30]. Вона зіграла роль матері-одиначки, заляканої мафіозі, у трилері «Присяжна» (1996), який не знайшов відгуку ні у критиків, ні у глядачів[31]. За «Стриптиз» та «Присяжного» вона отримала нагороду «Золота малина» за «Найгіршу жіночу роль»[32].

Мур продюсувала і зіграла головну роль у фільмі «Якби стіни могли говорити» (1996), трисерійній антології про аборти каналу HBO разом із Сіссі Спейсек і Шер. Одна зі сценаристок стрічки, Ненсі Савока[en], зняла два сегменти, в одному з яких Мур грала овдовілу медсестру, яка на початку 1950-х років намагається зробити аборт у підворітті. На сьогодні «Якби стіни могли говорити» вважаються найрейтинговішим оригінальним фільмом HBO, його подивилися 6,9 мільйона глядачів[33][34]. За цей фільм Мур отримала номінації на «Золотий глобус» за «Найкращу жіночу роль у мінісеріалі або телефільмі» та «Найкращий мінісеріал або телефільм»[35], а також номінацію на премію «Еммі» за найкращий прайм-таймовий телефільм[36]. Також 1996-го вона озвучила Есмеральду у стрічці «Горбань з Нотр-Даму» та Даллас Граймс у фільмі «Бівис і Батхед роблять Америку[en]», які стали найкасовішими анімаційними фільмами того року[37].

У фільмі Рідлі Скотта «Солдат Джейн» (1997) Мур зобразила першу жінку, яка пройшла підготовку в загоні «Морських котиків». Заради ролі вона поголила голову і пройшла жорстку двотижневу військову підготовку[38]. Фільм отримав змішані відгуки і приніс їй ще одну нагороду «Золота малина» за «Найгіршу жіночу роль»[39], але її гра загалом була схвалена критиками[40]. Фільм, бюджет якого становив 50 мільйонів доларів[41], мав помірний комерційний успіх, зібравши 98,4 мільйона доларів у світовому прокаті[42]. Вважається, що «Стриптиз» та «Солдат Джейн» вплинули на кар'єрний спад Мур[43], про що вона пізніше згадувала: «Зі „Стриптизом“ я ніби зрадила жінок, а з „Солдатом Джейн“ я ніби зрадила чоловіків»[44]. Втім, вона описувала «Солдата Джейн» як одне зі своїх найбільших професійних досягнень[38]. 1997 року вона зіграла ультранабожного єврейського новонаверненого психіатра у фільмі Вуді Аллена «Розбираючи Гаррі[en]»[45] та емоційно відчужену дружину в короткометражному фільмі Марка Пеллінгтона[en] «Пункт призначення — Будь-де[en]»[46].

Перерва та епізодичні ролі (1998—2007)

ред.

Після «Солдата Джейн» Мур випала з центру уваги публіки і переїхала до Гейлі, штат Айдахо, щоб повністю присвятити себе вихованню трьох доньок[47]. Вона не з'являлася на екрані протягом трьох років, після чого знялася в артхаусній психологічній драмі «Пристрасті розуму[en]» (2000), першому англомовному фільмі бельгійського режисера Алена Берлінера[en]. Її роль жінки з дисоціативним розладом ідентичності отримала схвальні відгуки[48][49], тоді як сам фільм не мав успіху у глядчів і був визнаний деякими критиками «набридливо повільним»[49]. Мур вважала, що «Пристрасті розуму» «не стали можливістю проявити себе» через смерть її матері та розлучення з Віллісом[50]. Після цього вона відновила свою творчу перерву і продовжувала відмовлятися від пропозицій зніматися в кіно[51]. За словами продюсера Ірвіна Вінклера[en], сказаними 2001 року: «У мене був проект десь півтора роки тому, і ми зробили запит щодо неї — справді хороша комерційна картина. Вона не зацікавилася»[40].

Мур повернулася на екрани, зігравши лиходійку у фільмі «Янголи Чарлі: Повний вперед» (2003)[52], разом з Кемерон Діас, Дрю Беррімор та Люсі Лью. Її роль, написана спеціально для неї, за словами Беррімор, «затьмарила» інших героїнь фільму[53]. Зокрема, сцена, де вона у купальнику, привернула «дуже підвищену» увагу ЗМІ[54]. Мур була налякана такою реакцією, яка, за її словами, змусила її засумніватись щодо своєго місця у кіноіндустрії[54]. Пітер Треверс із «Rolling Stone» зауважив: «Це полегшення, коли Демі Мур з'являється в образі занепалого янгола […] 40-річна Мур чудово виглядає в бікіні і навіть не намагається грати. Її неусміхнена сексуальність пронизує фестиваль сміху, коли янголи борються, штовхаються, танцюють і займаються мотокросом, як клони Індіани Джонса на естрогені»[55]. Хоча «Янголи Чарлі» мали комерційний успіх, зібрвши 259,1 мільйона доларів у всьому світі[56], Мур вирішила зробити ще одну трирічну творчу перерву. Тим часом вона підписала контракти, де стала обличчям бредів «Versace» і «Helena Rubinstein»[57][58].

Після головної ролі скорботної письменниці в детективному трилері «Напівсвітло» (2006), Мур знову возз'єдналася з Еміліо Естевесом для ролі у його драмі «Боббі» (2006) про години, що передували вбивству Роберта Ф. Кеннеді[en], у якій вона зіграла співачку-алкоголічку, чия кар'єра йде на спад. Як член акторського складу, вона була номінована на премію Гільдії кіноакторів США за «Найкращий акторський склад у кінофільмі» та виграла премію Голлівудського кінофестивалю[en] за «Найкращий акторський склад»[59].

2007 року Мур знову грала з колегою по фільму «У всьому винен Ріо» Майклом Кейном у британській драмі про пограбування «Бездоганний[en]» (2007)[60], в якій вона виконала роль американської керівниці, що у 1960-х роках допомагає вкрасти жменю діамантів у Лондонської алмазної корпорації. Журналіст «Miami Herald» стверджував: «Надихаюча пара Демі Мур і Майкла Кейна в ролі пари злодіїв у напівкомедійному фільмі „Бездоганний“, присвяченому крадіжці діамантів, значною мірою компенсує слабкий, неквапливий темп фільму»[61]. У психологічному трилері «Містер Брукс» (2007) вона зіграла роль цілеспрямованого офіцера поліції, який розслідує справу про серійного вбивцю. Критик Пітер Треверс вважає, що її роль «заслуговувала на більше, ніж безглузда передісторія спадкоємиці з чоловіком, який полює за статками»[62]. Фільм «Містер Брукс» виявився прибутковим і зібрав 48,1 мільйона доларів по всьому світу[63][64].

Різні проєкти (2008—2023)

ред.

Надалі Мур дебютувала як режисерка, знявши короткометражний фільм про дорослішання «Смуга[en]» (2008), у якому знялася її донька Румер, стрічка була показана на Кінофестивалі у Нешвіллі[en]. 2009 року Мур зіграла доньку, яка допомагає батькові впоратися з віковими проблемами зі здоров'ям у драмі «Сльози щастя[en]», а також маркетолога-невідимку в комедії «Сімейка Джонсів». Останній фільм набув широкого розголосу, де критики дійшли висновку, що він «виграє від актуальної сатири на споживчу культуру», а також від «сильної» гри Мур[65]. Того ж року вона взяла участь у 9-му виході вистави «24 Hour Plays» на Бродвеї в театрі «American Airlines[en]»[66]. У фільмі «Бунраку» (2010), який Мур описала як «великий пригодницький бойовик»[67], вона зіграла роль куртизанки і фатальної жінки з таємним минулим[68].

2011 року вийшла корпоративна драма «Межа ризику» (2011), де Мур зіграла з такими акторами як Кевін Спейсі, Саймон Бейкер і Пол Беттані. Вона виконала роль головного фахівця з керування ризиками великого інвестиційному банку на Волл-стріт під час початку фінансової кризи 2008 року[69][70]. Фільм був добре сприйнятий, а актори отримали номінації за найкращий ансамбль від «Gotham Awards», Товариства кінокритиків Фенікса та Асоціації кінокритиків Центрального Огайо[71]. Також Мур номінували на премію Гільдії режисерів Америки в категорії «Видатна режисура — мінісеріал або телефільм» за режисерську роботу в одному з фрагментів антології «П'ять[en]» (2011)[72][73].

У цей період кар'єра Мур, як зазначалося, перейшла до «невеликих фільмів і невеликих ролей»[74]. Вона зіграла «зухвалу і відверто сексуальну другу дружину» в чорній комедії «Ще один щасливий день[en]» (2011)[75], матерів у фільмах для підлітків «Літо. Однокласники. Любов» (2012)[76] і «Дуже хороші дівчата[en]» (2013)[77], колишню подругу спритного вбивці у вестерні-драмі «Покинутий[en]» (2015), доньку відставного шкільного вчителя в дорожній комедії «Дикий овес[en]» (2016)[78], та обділена увагою дружина обвинуваченого бізнесмена у драмі «Сліпий[en]» (2017). Девід Фер з «Rolling Stone» описав її як «людину, яка, попри те, що все ще з'являється на екранах […], змушує вас відчувати, ніби вона пішла у самовигнання, щоб вижити»[79].

2017 року Мур приєдналася до акторського складу драматичного телесеріалу каналу Fox «Імперія». У тому ж році вона з'явилася у чорній комедії «Розваги дорослих дівчат».

2019 року Мур зіграла у комедійному фільмі жахів «Корпоративні тварини». У тому ж році вийшли мемуари Мур «Inside Out: моя неідеальна історія», що посіли перше місце у списку бестселерів документальної літератури у твердій палітурці за версією «The New York Times».

2024 року зіграла у серіалі-антології FX «Ворожнеча: Капоте проти Лебедів». У тому ж році виконала роль у сатиричному боді-горорі «Субстанція». Акторська гра Мур отримала високу оцінку кінокритиків[80] і принесла їй премію «Золотий глобус» і номінацію на премію «Оскар»[81]. Залишаючись фавориткою протягом усього «сезону кінонагород», Мур в останній момент програла «Оскар» 25-річній Майкі Медісон — оглядачі побачили в цій ситуації відтворення сюжету «Субстанції» в реальному житті[82].

Особисте життя

ред.

У 1980 році 18-річною одружилася з рок-музикантом Фредді Муром, у 1985 році розлучилася.

21 листопада 1987 року одружилася з актором Брюсом Віллісом. Народила трьох дочок: Румер Ґленн Вілліс (нар. 16.08.1988), Скаут Лару Вілліс (нар. 20.07.1991) та Таллулу Белль Вілліс (нар. 03.02.1994). Розійшлася у 1998 році. Розлучилася у 2000 році.

З 1999 по 2002 рік зустрічалася з інструктором бойових мистецтв Олівером Віткомбом[83].

У 2005 році одружилася з молодшим на 16 років комедійним актором Ештоном Кутчером. У вересні 2007 року змінила прізвище, хоча спочатку відмовлялася від цього. У листопаді 2011, після кількох місяців спекуляцій ЗМІ, оголосила про своє рішення розлучитися з Кутчером[84]. 27 листопада 2013 процес розлучення завершився[85].

Фільмографія

ред.

Акторка

ред.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1981 ф Вибір Choices Коррі
1982 ф Паразит Parasite Патриція Веллс
1982 ф Молодість, лікарня, любов Young Doctors in Love інтерн
1982—1983 с Головний госпіталь General Hospital Джекі Темплтон
1984 с Майстер The Master Голлі Трамбулл
1984 тф Спальні Bedrooms Ненсі
1984 ф У всьому винен Ріо Blame It on Rio Ніколь Голліс
1984 ф Велике почуття No Small Affair Лаура Віктор
1985 ф Вогні святого Ельма St. Elmo's Fire Джулз
1986 ф Що трапилося минулої ночі About Last Night... Деббі Салліван
1986 ф Одне шалене літо One Crazy Summer Кассандра Елдрідж
1986 ф Віздом Wisdom Карен Сіммонс
1988 ф Сьоме знамення The Seventh Sign Еббі Квінн
1988 в Керівництво молодого домовласника — як стати щасливим The New Homeowner's Guide to Happiness
1989 ф Ми — не ангели We're No Angels Моллі
1989 с Детективне агентство «Місячне сяйво» Moonlighting жінка в ліфті
1990 с Байки зі склепу Tales from the Crypt Кетті Марно
1990 ф Привид Ghost Моллі Дженсен
1991 ф Самі неприємності Nothing But Trouble Діана Лайтсон
1991 ф Смертельні думки Mortal Thoughts Синтія Келлогг
1991 ф Дружина м'ясника The Butcher's Wife Марина Лемке
1992 ф Декілька хороших хлопців A Few Good Men лейтенант-командер Джоанн Галловей
1993 ф Непристойна пропозиція Indecent Proposal Даяна Мерфі
1994 ф Викриття Disclosure Мередіт Джонсон
1995 ф Червона літера The Scarlet Letter Естер Прайнн
1995 ф Зараз і тоді Now and Then Саманта
1996 ф Присяжна The Juror Енні
1996 ф Стриптиз Striptease Ерін Гранд
1996 мф Горбань із Нотр-Дама The Hunchback of Notre Dame Есмеральда
1996 мф Бівис і Батхед роблять Америку Beavis and Butt-Head Do America Даллас Граймс
1996 тф Якби стіни могли говорити If These Walls Could Talk Клер Доннеллі
1997 в Світ за очі Destination Anywhere Джені
1997 с Еллен Ellen леді
1997 ф Солдат Джейн G.I. Jane Джордан О'Ніл
1997 ф Розбираючи Гаррі Deconstructing Harry Гелен
2000 ф Два життя Passion of Mind Марта Марі / Марті Телрідж
2002 мф Горбань з Нотр-Даму 2 The Hunchback of Notre Dame II Есмеральда
2003 с Вілл і Грейс Will & Grace Сіссі Палмер-Гінзбург
2003 ф Ангели Чарлі: Тільки вперед Charlie's Angels: Full Throttle Медісон Лі
2006 ф Напівсвітло Half Light Рейчел Карлсон
2006 ф Боббі Bobby Вірджинія
2007 ф Хто ви, містере Брукс? Mr. Brooks детектив Трейсі Етвуд
2007 ф Без вад Flawless Лаура
2009 ф Сльози щастя Happy Tears Лаура
2009 ф Сімейка Джонсів The Joneses Кейт Джонс
2009 мф Магічна сімка The Magic 7 Ю-З-Онеса
2010 ф Бунраку Bunraku Александра
2011 ф Родичі[86] Another Happy Day Петті
2011 ф Межа ризику Margin Call Сара Робертсон
2012 ф Літо. Однокласники. Любов LOL Енні
2013 ф Дуже хороші дівчатка[87] Very Good Girls Кейт
2015 ф Покинутий[88] Forsaken Мері-Еліс Ватсон
2016 ф Сліпий[89] Blind
2016 ф Молодість за страховкою[90] Wild Oats Крістал
2017 ф Розваги дорослих дівчат Rough Night Ліа
2018 ф Love Sonia Сельма
2019 ф Корпоративні тварини Corporate Animals Люсі
2020 ф Пташка у клітці Songbird Пайпер Гріффін
2022 ф Please Baby Please Морін
2022 ф Нестерпний тягар величезного таланту The Unbearable Weight of Massive Talent Олівія
2024 ф Субстанція The Substance Елізабет Спаркл

Режисерка та продюсерка

ред.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1991 ф Смертельні думки Mortal Thoughts співпродюсерка
1995 ф Зараз і тоді Now and Then продюсерка
1996 тф Якби стіни могли говорити If These Walls Could Talk виконавча продюсерка
1997 ф Остін Паверс: Міжнародна людина-загадка Austin Powers: International Man of Mystery продюсерка
1997 ф Солдат Джейн G.I. Jane продюсерка
1999 ф Остін Паверс: Шпигун, який мене спокусив Austin Powers: The Spy Who Shagged Me продюсерка
2002 ф Остін Паверс: Ґолдмембер Austin Powers in Goldmember продюсерка
2008 кф Смуга Streak режисерка
2011 тф П'ять Five режисерка
2012 с Розмова The Conversation виконавча продюсерка

Бібліографія

ред.
  • Moore, Demi (2019). Inside Out: A Memoir. Harper. ISBN 978-0-062-04953-7. Український переклад: Демі Мур. Inside Out. Моя істинна історія. Мемуари — Book Chef, 2021[91].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119527898 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. ↑ Наголос на другий склад: Her professional first name «Demi» (short for her birth name Demetria) is pronounced «deh-ME», not «DEM-ee», with emphasis on the second syllable just as in «Demetria». [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Демі Мур назвала ім’я свого ґвалтівника. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  6. ↑ Domestic Box Office For 1990 boxofficemojo.com Процитовано 16 квітня 2024
  7. ↑ The top 10 videocassette rentals of 1991, compiled from… upi.com Процитовано 16 квітня 2024
  8. ↑ 50 Greatest Movie Romances movies.msn.com Процитовано 16 квітня 2024
  9. ↑ «Demi Moore» imdb.com Процитовано 16 квітня 2024
  10. ↑ «Demi Moore at Yahoo! Movies» yahoo.com Процитовано 16 квітня 2024
  11. ↑ Demi Moore In «Ghost»: The Unexpected Icon huffpost.com Процитовано 16 квітня 2024
  12. ↑ Ryan Reynolds and Blake Lively Are First Married Couple to Top Box Office Since Bruce Willis and Demi Moore in 1990 people.com Процитовано 16 квітня 2024
  13. ↑ Blake Lively and Ryan Reynolds mark first married couple to top box office in 34 years usatoday.com Процитовано 16 квітня 2024
  14. ↑ «Movies: Demi Moore Is Now Bankable and the Boss: Sure, it's great that „Ghost“ propelled the actress into star territory, but being a producer gave her a different kind of power» latimes.com Процитовано 17 квітня 2024
  15. ↑ The 15 best Demi Moore movies and TV shows ranked, from St. Elmos Fire to The Substance ew.com Процитовано 17 квітня 2024
  16. ↑ а б Demi's Big Moment vanityfair.com Процитовано 17 квітня 2024
  17. ↑ «The Butcher's Wife» rottentomatoes.com Процитовано 17 квітня 2024
  18. ↑ «The Butcher's Wife» boxofficemojo.com Процитовано 17 квітня 2024
  19. ↑ «The Butcher's Wife» rogerebert.suntimes.com Процитовано 17 квітня 2024
  20. ↑ а б в Demi Moore gets a payraise, and other actresses benefit ew.com Процитовано 17 квітня 2024
  21. ↑ «Demi Moore Movie Box Office Results» boxofficemojo.com Процитовано 17 квітня 2025
  22. ↑ «Demi's Debacle Now, The Actress Has to Get 'The Scarlet Letter' Off Her Back» nl.newsbank.com Процитовано 17 квітня 2025
  23. ↑ Demi Moore Pitches ‘Now and Then’ Sequel as Stars Reunite at Elle Women in Hollywood Event hollywoodreporter.com Процитовано 17 квітня 2025
  24. ↑ ‘Now and Then’ at 25: Girlhood Finally Taken Seriously nytimes.com Процитовано 17 квітня 2025
  25. ↑ Movies Moore the Merrier Give an `A' for effort to Demi, Hollywood's highest-paid woman pqasb.pqarchiver.com Процитовано 17 квітня 2025
  26. ↑ «More Moore: Demi Moore Says She Felt the Power of Strippers Experience When They're Dancing and Defends the Women Who Peel for a Living» pqasb.pqarchiver.com Процитовано 17 квітня 2025
  27. ↑ Cerio, Gregory; Ramsay, Carolyn (June 24, 1996). «Eye of the tiger». People. Vol. 45, no. 25. pp. 88–94.
  28. ↑ «Striptease» boxofficemojo.com Процитовано 17 квітня 2025
  29. ↑ «Striptease (1996)» rottentomatoes.com Процитовано 17 квітня 2025
  30. ↑ Johnson, Brian D. (July 8, 1996). «A Demi-talented actor bares all». Maclean's. Vol. 109, no. 28. p. 49.
  31. ↑ «The Juror (1996)» rottentomatoes.com Процитовано 17 квітня 2025
  32. ↑ «Kristen Stewart's 'Welcome To The Rileys' Role Is Only The Latest Fictional Stripper In Hollywood» mtv.com Процитовано 17 квітня 2025
  33. ↑ «HBO climbing another Walls» variety.com Процитовано 17 квітня 2025
  34. ↑ «TV Notes; Going Out Blazing» Процитовано 17 квітня 2025
  35. ↑ «If These Walls Could Talk» goldenglobes.com Процитовано 17 квітня 2025
  36. ↑ «If These Walls Could Talk: Awards and Nominations» televisionacademy.com Процитовано 17 квітня 2025
  37. ↑ «The Hunchback of Notre Dame» boxofficemojo.com Процитовано 17 квітня 2025
  38. ↑ а б "Demi Moore Called $48 Million Movie That Got Chris Rock Slapped by Will Smith at Oscars Her Proudest Professional Achievement" fandomwire.com Процитовано 17 квітня 2025
  39. ↑ "1997 RAZZIEŽ Nominees & "Winners"" razzies.com
  40. ↑ а б "Out of Sight" people.com
  41. ↑ "G.I. Jane' Proves Its Mettle in Second Week at Box Office" latimes.com Процитовано 17 квітня 2025
  42. ↑ "G.I. Jane (1997) - Box Office Mojo" boxofficemojo.com Процитовано 17 квітня 2025
  43. ↑ ""Killed Months Before Anyone Had Even Seen It": Demi Moore Defends 1997 Ridley Scott Bomb That "Really Holds Up"" screenrant.com Процитовано 17 квітня 2025
  44. ↑ "Demi Moore's stellar second act: how the star was finally given her due at 62" theguardian.com Процитовано 17 квітня 2025
  45. ↑ "Deconstructing Harry" rottentomatoes.com Процитовано 17 квітня 2025
  46. ↑ "Jon Bon Jovi – Destination Anywhere (The Film)" discogs.com Процитовано 17 квітня 2025
  47. ↑ «Demi Moore's daughter focus» entertainment.stv.tv Процитовано 18 квітня 2025
  48. ↑ «Passion of Mind (2000) FILM REVIEW; A Woman of Two Minds. Or Two Loves. Or Two Cities. Or. . „ nytimes.com Процитовано 18 квітня 2025
  49. ↑ а б “'Passion of Mind' moves naggingly slowly» news.google.com Процитовано 18 квітня 2025
  50. ↑ «Interview: Chrissy Iley meets Demi Moore» theguardian.com Процитовано 18 квітня 2025
  51. ↑ «Now you see her … everywhere» latimes.com Процитовано 18 квітня 2025
  52. ↑ «Demi Moore: Comeback or cameo?» news.bbc.co.uk Процитовано 18 квітня 2025
  53. ↑ «Drew says Demi upstaged Charlie's Angels» ew.com Процитовано 18 квітня 2025
  54. ↑ а б «Demi Moore Recalls 'a Lot of Talk About How I Looked' in Charlie's Angels 2 Bikini Scene and How It Affected Her» people.com Процитовано 18 квітня 2025
  55. ↑ «Charlie's Angels: Full Throttle» rollingstone.com Процитовано 18 квітня 2025
  56. ↑ «Charlie's Angels: Full Throttle» boxofficemojo.com Процитовано 18 квітня 2025
  57. ↑ «Demi Moore is new face of Versace» rte.ie Процитовано 18 квітня 2025
  58. ↑ Fantasy Gifts: Our Birthday Picks for Demi Moore stylenews.peoplestylewatch.com Процитовано 18 квітня 2025
  59. ↑ «The 13th Annual Screen Actors Guild Awards — Screen Actors Guild Awards» sagawards.org Процитовано 18 квітня 2025
  60. ↑ «'Flawless'» metacritic.com Процитовано 18 квітня 2025
  61. ↑ «Flawless» rottentomatoes.com Процитовано 18 квітня 2025
  62. ↑ «Mr. Brooks» rollingstone.com Процитовано 18 квітня 2025
  63. ↑ «Mr. Brooks (2007)» boxofficemojo.com Процитовано 18 квітня 2025
  64. ↑ «Demi Moore — Box Office» the-numbers.com Процитовано 18 квітня 2025
  65. ↑ «The Joneses (2010)» rottentomatoes.com Процитовано 19 квітня 2025
  66. ↑ «Demi Moore (Performer)» playbill.com Процитовано 19 квітня 2025
  67. ↑ «The purse monkey's big adventure» thenational.ae
  68. ↑ «Demi Moore books two projects» hollywoodreporter.com Процитовано 19 квітня 2025
  69. ↑ «Citi Goes Hollywood for Spacey and Crew» nytimes.com Процитовано 19 квітня 2025
  70. ↑ «Margin Call Director J.C. Chandor Snags Big Warner Bros Writing Gig From DiCaprio» deadline.com Процитовано 19 квітня 2025
  71. ↑ «All That Glitters» newyorker.com Процитовано 19 квітня 2025
  72. ↑ «Jennifer Aniston, Demi Moore direct cancer drama 'Five': First look!» ew.com Процитовано 19 квітня 2025
  73. ↑ «Directors Guild of America Awards 2012: Complete Winners List» hollywoodreporter.com Процитовано 19 квітня 2025
  74. ↑ «The Demi Moore Comeback Is Here with 'The Substance': 'This Was a Part of Waking Myself Up'» indiewire.com Процитовано 19 квітня 2025
  75. ↑ «Another Happy Day: Sundance Review» hollywoodreporter.com Процитовано 19 квітня 2025
  76. ↑ «Trailer for Chicago-based 'LOL' features Miley Cyrus, Edwardo's Pizza sign» chicagotribune.com Процитовано 19 квітня 2025
  77. ↑ «Very Good Girls Movie Review & Film Summary (2014) — Roger Ebert» rogerebert.com Процитовано 19 квітня 2025
  78. ↑ «Sony Claims 'Wild Oats' Lifetime TV Premiere Breached Deal for Theatrical Release» hollywoodreporter.com Процитовано 19 квітня 2025
  79. ↑ «Hollywood Courted and Spurned Demi Moore. She Brings It All Out in 'The Substance'» rollingstone.com Процитовано 19 квітня 2025
  80. ↑ drelos (20 травня 2024). Cannes: The Substance is a 'Magnificently tasteless' horror comedy and Demi Moore's 'best big-screen role in decades'. r/movies. Процитовано 22 лютого 2025.
  81. ↑ 2025 Oscar Nominations List: 'Emilia Pérez' Leads with 13, Plus 'Wicked,' Demi Moore's 'The Substance' and More. People.com (англ.). Процитовано 22 лютого 2025.
  82. ↑ Oscars Analysis: How ‘Anora’ Won, Demi Moore Lost and a Tumultuous Awards Season Came to An End
  83. ↑ Demi Moore's Past Relationships. HuffPost (англ.). 17 листопада 2011. Процитовано 20 червня 2024.
  84. ↑ Demi Moore, Ashton Kutcher to Divorce. People. 17 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
  85. ↑ Ryder, Taryn. Ashton Kutcher and Demi Moore Divorced. Finally. Yahoo!. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
  86. ↑ «Родичі» (2011, Another Happy Day) (укр.), процитовано 11 листопада 2023
  87. ↑ Дуже хороші дівчатка (ua) , процитовано 11 листопада 2023
  88. ↑ Покинутий (ua) , процитовано 11 листопада 2023
  89. ↑ Сліпий (ua) , процитовано 11 листопада 2023
  90. ↑ Молодість за страховкою. Телеканал "К1" (укр.). Процитовано 11 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  91. ↑ Книгарня 'Є'. Inside Out: Моя істинна історія, Деми Мур - купити за низькою ціною в Україні | Книгарня «Є». book-ye.com.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2023.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Демі_Мур&oldid=45154428