Вікіпедія

Девід Дуглас

шотландський біолог та ботанік (1799–1834)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дуглас.

Девід Дуглас (англ. David Douglas[3][4][5][6][7][8]; 25 червня 1799 — 12 липня 1834) — шотландський[7][8] біолог[4] та ботанік[4][6][7].

Девід Дуглас
англ. David Douglas
Народився25 червня 1799(1799-06-25)
Перт, Шотландія, Велика Британія
Помер12 липня 1834(1834-07-12) (35 років)
біля Мауна-Кеа, Королівство Гаваї
·напад тваринd[1]
ПохованняГонолулу
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьмандрівник-дослідник, ботанік, садівник, орнітолог
Alma materУніверситет Глазго
Галузьботаніка, біологія
CMNS: Девід Дуглас у Вікісховищі
Douglas є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Девід Дуглас.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [2]
Шишка Pseudotsuga menziesii subsp. menziesii з дерева, вирощеного з насіння, привезеного Дугласом

Біографія

ред.

Девід Дуглас народився у місті Перт 25 червня 1799 року[5]. Можливо також, що Дуглас народився у 1798 році[3][6][7][8].

Його кар'єра почалася в Шотландії, де він був пов'язаний з університетом Глазго і служив як колекціонер рослин для садівничого товариства Лондона[6].

Девід Дуглас був найнятий Компанією Гудзонової затоки, щоб провести ботанічні дослідження в Орегоні. Він приїхав туди у 1824 році[6]. Дуглас займався вивченням американських рослин і відіслав до Шотландії понад 200 зразків рослин та насіння, невідомих у Європі[7]. Він повернувся до Англії у 1827 році[6].

У 1827 році вів впровадив у культуру дуґласію тисолисту[9], яку ще називають ялиною Дуґласа[10]. Серед інших культивованих ним рослин є такі відомі як ялина сітканська Picea sitchensis; сосни: цукрова, гірська веймутова, жовта, широкохвойна, промениста; ялиці велетенська та Abies procera і ряд інших хвойних, які змінили британський ландшафт та лісову промисловість, а також численні, чагарники та трави, такі як квітуча смородина, люпин, ешольція каліфорнійська (лат. Eschscholzia californica) та багато інших. В цілому він впровадив близько 240 видів рослин до Великої Британії. Девід Дуглас здобув популярність в Європі завдяки своїй колекції та вважається одним з засновників британської лісової промисловості[6]. Він вважається одним з найбільш успішних ботаніків, яким світ глибоко вдячний[5].

Девід Дуглас помер 12 липня 1834 року, він загинув при загадкових обставинах під час сходження на Мауна-Кеа на Гаваях[11].

Наукова діяльність

ред.

Девід Дуглас спеціалізувався на насіннєвих рослинах[3].

Наукові праці

ред.
  • Douglas, David (1914). Journal kept by David Douglas during his travels in North America 1823—1827: together with a particular description of thirty-three species of American oaks and eighteen species of Pinus, with appendices containing a list of the plants introduced by Douglas and an account of his death in 1834. W. Wesley & Son under the direction of the Royal Horticultural Society.

Фільмографія

ред.

У 2013 році вийшов документальний фільм «У пошуках Девіда Дугласа», який «…закликає сьогоднішню аудиторію, щоб досліджувати навколишній світ та, щоб краще зрозуміти, як зусилля однієї людини можуть змінити ситуацію.»[12]

Примітки

ред.
  1. ↑ Journal kept by David Douglas during his travels in North America 1823-1827, together with a particular description of thirty-three species of American oaks and eighteen species of Pinus, with appendices containing a list of the plants introduced by Douglas and an account of his death in 1834. Published under the direction of the Royal Horticultural Society — 1914.
  2. ↑ IPNI,  Douglas
  3. ↑ а б в International Plant Names Index: David Douglas (1798–1834). Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
  4. ↑ а б в DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: David Douglas
  5. ↑ а б в David Douglas. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 5 червня 2014.
  6. ↑ а б в г д е ж David Douglas. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 5 червня 2014.
  7. ↑ а б в г д David Douglas. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 5 червня 2014.
  8. ↑ Pseudotsuga menziesii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  9. ↑ Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С.26
  10. ↑ Lyman, Sarah Joiner. Sarah Joiner Lyman of Hawaii: Her Own Story.Ed. Margaret Greer Martin. Hilo: Lyman Museum, 2009. 67-69.
  11. ↑ Finding David Douglas. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 березня 2022.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Дуглас&oldid=40690148