Відкрити головне меню

Дебора Ліфшиц (1907—1942) — французький філолог, фахівець з вивчення семітських мов у Ефіопії, україно-єврейського походження. Вона працювала в Музеї людини у Парижі, брала участь у місії Дакар- Джибуті в 1932—1933 рр. Нацисти увязнили її в Освенцимі де вона загинула в 1942 році.

Дебора Ліфшиц
Народилася 1907[1]
Харків, Російська імперія
Померла 1942[1]
Аушвіц, Освенцимський повіт, Малопольське воєводство
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція[2]
Діяльність мовознавиця
Володіє мовами французька[1]

Зміст

Походження та еміграціяРедагувати

Дебора (Десирі) Ліфшиц (іноді пишеться Ліфшиць, Ліфчіц або Livchitz) народилася в Харкові в 1907 році.

У 1919 році її родина після Жовтневого перевороту виїхала з Харкова, спочатку в Крим, а звідти в 1920 році до Варшави.

НавчанняРедагувати

У 1927 році Д.Ліфчиц виїхала з Польщі в Париж, де вона вивчала східні мови та спеціалізувалась на семітських мовах Ефіопії. Після закінчення навчання вона приєдналася до місії Дакар Джибуті в Африці. Там вона познайомилася з фалахами (євреї з Ефіопії).

Дослідницька роботаРедагувати

Після повернення в Париж, Д.Ліфшиц отримала посаду у відділі Африки Музею людини в Парижі, а в 1935 році вона була членом місії до музею етнографії та народної творчості Трокадеро у Французькому Судані (Малі). З Малі вона привезла тоді два музейних експонати мистецтва Догонів, які зараз зберігаються в Луврі і в Музеї на набережній Бранлі.

Під час навчання та діяльності  в Музеї людини, Д.Ліфшиц навчалася і співпрацювала з найвидатнішими антропологами-африканістами в Парижі, серед яких Мішель Леріс, Вольф Леслау, Марсель Гріоля, Марсель Мосс, Марсель Коен, Поль Буайе, Поль Рівє, Деніз Паульм, з якими вона написала багато наукових статей.

Коли нацисти увійшли до Парижа, Д.Ліфчіц залишилася в місті. Втім вона разом із колегою Мішель Леріс була звільнення через расові закони. У лютому 1942 року вона була заарештована французькою поліцією та доставлену у французький концтабір, а звідти в Освенцім, де вона померла пізніше в тому ж році. За свідченням Марселя Коена, Д.Ліфшиц загинула в газовій камері.

ПраціРедагувати

Д.Ліфчіц написала книгу і кілька статей, які досі вважаються віхами у вивченні ефіопських мов. Вона отримала французьке громадянство в 1937 році.

ДжерелаРедагувати

  • Marianne Lemaire Celles qui passent sans se rallier: la mission Paulme-Lifchitz, janvier-octobre 1935. Paris: LAHIC / DPRPS-Direction des patrimoines, 2014. Les Carnets de Bérose, 5. Édition électronique consultable par le lien : http://www.berose.fr/spip.php?article595

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Record #12946675t // загальний каталог Національної бібліотеки Франції