12 апостолів
Дванадцять апостолів (грец. απόστολος — «посол, посланник») — дванадцять найближчих учнів Ісуса Христа (не слід плутати з апостолами від 70-ти).
Згідно з євангельським оповіданням[1], під час земного життя Ісус Христос вибрав дванадцять найближчих учнів, яких називають «дванадцятьма апостолами» або «апостолами від дванадцяти». Відомості про їх життя відомі з Євангелія та Дій святих апостолів, які входять в Новозавітний канон, а також із Священного Передання.
Список дванадцяти апостолів
ред.- Андрій (грец. Ανδρέας, івр. אנדראס הקדוש), брат Апостола Петра, рибалка з Віфсаїди, учень Івана Хрестителя.
- Петро (івр. פטרוס), він же Симон, син Йонин (івр. שמעון — арам. ܫܡܥܘܢ ܟܐܦܐ Шимон Бар-Йона — син Іони), також званий Кифа (івр. כיפא), (Кам'яна скеля), брат Апостола Андрія.
- Іван (син Зеведея), (івр. יוחנן בן זבדי, Йоханан Бен-Заведі), також прозваний Богословом, брат Апостола Якова. Разом з братом названий Ісусом «Сини грому» (Воанергес). Згідно церковної традиції ототожнюється з євангелістом Іваном, євангеліст.
- Яків Зеведеїв (син Зеведея), (івр. יעקב בן זבדי, Яаков Бен-Заведи), брат Апостола Іоанна.
- Пилип із Віфсаїди (грец. Φίλιππος, івр. פיליפ מבית צידה, Філіп Мі Бейт-Цаеда).
- Варфоломій (арам. ܒܪܬܘܠܡܝ ܫܠܝܚܐ син Талмая івр. ברתולומאוס) він же Нафанаїл (івр. נתנאל Нетанель— «Дар Божий»), родом з Кани Галилейської, про якого Ісус Христос сказав, що це справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
- Матвій, митар, (івр. מתתיהו (מתי) לוי, Матитьяху (Мати) Леві), він же Левій Алфєїв (об'єднання на підставі паралелізму[2]), євангеліст.
- Фома, (івр. תומא יהודה, Тома Йехуда), званий Дидимос/Теом (Близнюк).
- Яків Алфеїв (син Алфея), (івр. יעקב בן-חלפי, Йааков Бен Халфай), брат Тадея.
- Юда Тадей (син Алфея), (івр. יהודה בן יעקב, Йехуда Бен-Йааков), він же Юда Яковів або Леввей, брат Апостола Якова Алфеїва.
- Симон Кананіт, він же Симон Зилот (івр. שמעון הקנאי, Шимон Ха-Канаі).
- Юда Іскаріот, (івр. יהודה בן שמעון, Йехуда Бен-Шимон) (івр. איש קריות, іш-кериййот — Іш (чоловік) з поселення Карійот), зрадив Ісуса Христа. Після Вознесіння Ісуса Христа замість нього в число дванадцяти апостолів увійшов Маттій (не плутати з ап. Матвієм, митарем).
За Переказами, всі апостоли від дванадцяти, за винятком Іоанна та Іуди Іскаріота[3], померли мученицькою смертю. Апостол Іоанн єдиний, хто помер власною смертю від старості.
Павло, він же Савл із Тарса (івр. שאול התרסי, Шауль Ха-Тарси), покликаний після вознесіння Ісуса Христа. Він не входить до числа дванадцяти апостолів, але є одним з найбільш шанованих (першоверховних) апостолів християнства. Павло, так само як і переважна більшість із дванадцятьох апостолів помер мученицькою смертю.
Згідно Дій апостолів, замість Юди жеребкуванням між Маттієм і Йосипом Варсавою було вибрано першого.
Шанування
ред.Кожному з апостолів, за винятком Юди Іскаріота, в календарях християнських церков встановлені окремі дні пам'яті. Православна церква також здійснює соборну пам'ять дванадцяти апостолів 30 червня (13 липня). Апостол Петро і апостол Павло, які зробили найбільший внесок у становлення християнства (з першості порядку і праць), у православній традиції іменуються першоверховними.
Головним храмом Константинополя спочатку була церква Апостолів, побудована близько 330 року Костянтином Великим і згодом стала гробницею візантійських імператорів.
Існує звичай зображення всіх дванадцяти апостолів однією іконою або барельєфом.
Мощі апостолів знаходяться в Італії (Андрія — у Амальфі, Варфоломія — у Беневенто, Якова Алфієвого й Філіпа — в Римі, Матвія — в Салерно, Томи — в Ортоні), у Ватикані (Петра, і Тадея, і Симона Кананіта), в Іспанії (Якова Зеведеєвого — в Сантьяго-де-Компостела), в Німеччині (Маттія — у Трирі).
Див. також
ред.Примітки
ред.Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Двенадцать апостолов.
- Апостол // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- А. Мень, «Первые апостолы».