Даша Севастопольська
Даша Севастопольська справжнє ім'я Дар'я Лаврентіївна Михайлова, по чоловікові Хворостова; (листопад 1836 року[1] — 1892[2], за іншими даними близько 1910) — одна з перших військових сестер милосердя, героїня оборони Севастополя в Кримську війну 1853—1856 рр.
| Даша Севастопольська | |
|---|---|
 Даша Севастопольська, скульптура на будівлі панорами оборони Севастополя | |
| Народилася |
листопад 1836 Ключищіd, Ташовська волостьd, Свіязький повітd, Казанська губернія, Російська імперія |
| Померла |
1892 Шелангаd, Ташовська волостьd, Свіязький повітd, Казанська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Татарстан |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | медична сестра |
| Учасник | Кримська війна |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Дар'я Михайлова народилася в селі Ключищі біля Казані в сім'ї матроса 10-го ластового екіпажу Лаврентія Михайлова. У 1853 році її батько загинув під час Синопської битви.[3]
2 вересня 1854 року англо-французький корпус висадився в районі Євпаторії. Після битви на Альмі 8 вересня російські війська почали відступ. У їхньому обозі перебувала Даша, 15-річна сирота.
Під час оборони Севастополя Дар'я Михайлова, що не мала медичної освіти, в числі перших серед «севастопольських патріоток» — дружин, сестер, дочок учасників оборони, — надавала допомогу пораненим і хворим захисникам Севастополя. Власним коштом вона обладнала перший похідний перев'язувальний пункт. У неї знайшлися білизна для перев'язки, оцет, вино було роздане для підкріплення слабих. Не знаючи її прізвища, довгий час її називали Дашею Севастопольською. «Севастопольською» її охрестила народна чутка, під цим ім'ям вона збереглася в спогадах лікарів — учасників війни. Згодом у Центральному воєнно-історичному архіві були знайдені документи на ім'я Дар'ї Лаврентіївни Михайлової.
Ставши першою фронтовою сестрою милосердя, вона дала обітницю цнотливості, докоряючи начальству за «соромливість перед ворогом». За подвиг під час війни імператор Микола I нагородив її золотою медаллю з написом «За звитягу» на Володимирській стрічці для носіння на грудях. Крім того, їй було даровано п'ятсот рублів сріблом і заявлено, що «по виходу її в заміжжя [Государ] пожалує ще 1000 рублів сріблом на обзаведення». До речі, золотою медаллю «За звитягу» нагороджувалися ті, що лише мають три срібні медалі. Наказ про нагородження у виконання волі Його Величності був оголошений по усьому Чорноморському флоту.
У листопаді 1854 року вона знаходилася вже на театрі військових дій. «Про міс Нейтингель, ми вперше почули тільки на початку 1855 року. Мораль і контроль перев'язувальних пунктів і лазаретів, виконувалися жінками вже з самого дня свого прибуття в сімферопольські госпіталі» — писав Пирогов.
Після війни Дар'я купила корчму в селищі Бельбек. Потім, продавши майно, оселилася з чоловіком у Миколаєві, поблизу моря. Незабаром вони розлучилися (за однією версією — унаслідок пияцтва чоловіка, за другою — овдовіла), і Дар'я повернулася в Севастополь.
До кінця днів вона прожила на Корабельній стороні міста. За спогадами старожилів, Дар'я Лаврентіївна Хворостова померла близько 1910 року й похована на кладовищі в Доковому яру. Згодом могила була втрачена. Нині на цьому місці розташований сквер. За іншими даними, в 1892 році вона повернулася в рідне село, де нікого з рідних уже не залишилося. Пожертвувавши місцевому храму ікону Миколи Чудотворця, яка була з нею в Севастополі, вона поїхала в село Шеланга (Верхньоуслонський район Татарстану) і через півроку померла. Її могила на місцевому кладовищі не збереглася.
Інші джерела[4] посилаються на участь Дар'ї у зйомках фільму «Оборона Севастополя» 1911 року.
У групі, складеній в традиціях провінційних фотографів, перед глядачами з'являються убілені сивиною чотирнадцять ветеранів, серед яких дві жінки, — Дар'я Михайлова (Хворостова) і Лізавета Сержбутовська. Причепурені старенькі з медалями на грудях дивляться в об'єктив, немов благословляючи далеких нащадків (фото [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] 1901 року).
Нагороди ред.
- Золота медаль «За звитягу»
- Медаль учасника Кримської війни
Пам'ять ред.
- Бюст Героїні на будівлі панорами «Оборона Севастополя».
- Пам'ятник Героїні біля 3-ї міської лікарні міста Севастополя.
- Ім'я Героїні носить 3-тя міська лікарня Севастополя.
- Відкрився пам'ятник в село Шеланга, на території місцевої школи.
- Її можна побачити в одному з перших ігрових російських фільмів «Оборона Севастополя», знятому в 1911 році О. О. Ханжонковим по найвищому велінню. Автор і режисер фільму А. А. Ханжонков запросив зніматися учасників захисту міста-героя, у тому числі і Дар'ю Михайлівну Михайлову, легендарну Дашу Севастопольську.
- На честь цієї жінки названо астероїд 3321 Даша[5].
У мистецтві ред.
- Даша Севастопольська є одним з персонажів фільму «Пирогів» (1947), де її роль виконала Тетяна Пілецька.
Примітки ред.
- ↑ Російський державний воєнно-історичний архів
- ↑ [https://web.archive.org/web/20081207104505/http://gazetart.su/articles/225-226_25561/65187/ ���� �������� ���� ���������������]. web.archive.org. 7 грудня 2008. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 20 березня 2024.
- ↑ З рапорту генерал-ад'ютанта А. І. Філософова, Російський державний воєнно-історичний архів
- ↑ Даша Севастопольская (Дарья Лаврентьевна Михайлова). ForPost (рос.). 1 січня 2000. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 20 березня 2024.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.