Домрачева Дар'я Володимирівна

(Перенаправлено з Дарія Домрачева)

Да́р'я Володи́мирівна До́мрачева (біл. Дар'я Уладзіміраўна Домрачава, Darja Ŭładzimiraŭna Domračava; нар. 3 серпня 1986, Мінськ, БРСР, СРСР) — білоруська біатлоністка, триразова олімпійська чемпіонка Зимових Олімпійських ігор 2014, олімпійська чемпіонка Зимових Олімпійських ігор 2018, срібна призерка Зимових Олімпійських ігор 2018, бронзова призерка Зимових Олімпійських ігор 2010, дворазова чемпіонка світу з біатлону. Герой Білорусі (2014).

Дар'я Домрачава
біл. Дар'я Домрачава
Darja Domračava
Домрачева в Остерсунді в 2008
Домрачева в Остерсунді в 2008
Домрачева в Остерсунді в 2008
Загальна інформація
ПрізвиськаДашка-чортольотик, ДаДо
Національністьбілоруска
Громадянство Білорусь[1][2][3]
 СРСР
 Росія
Народження3 серпня 1986(1986-08-03) (38 років)
Мінськ
Зріст168 см
Вага56 кг
Alma materБілоруський державний економічний університет
БатькоVladimir Pilipovitsj Domratsjevd
МатиLarissa Mininad
Вебсторінкаdaryadomracheva.by
Спорт
КраїнаБілорусь
Вид спортубіатлон
КлубДинамо
КомандаЗбірна Білорусі з біатлону
ТренериЗахаров
Андріан Цибульський
Клаус Зіберт Німеччина
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Пхьончхан 2018 естафета
Золото Сочі 2014 переслідування 10 км
Золото Сочі 2014 Індивідуальна гонка 15 км
Золото Сочі 2014 масстарт 12,5 км
Срібло Пхьончхан 2018 масстарт
Бронза Ванкувер 2010 Індивідуальна гонка 15 км
Чемпіонати світу
Золото Рупольдінг 2012 переслідування 10 км
Золото Нове-Место 2013 масстарт 12,5 км
Срібло Естерсунд 2008 змішана естафета
Срібло Ханти-Мансійськ 2011 масстарт 12,5 км
Срібло Рупольдінг 2012 спринт 7,5 км
Срібло Гохфільцен 2017 переслідування
Бронза Ханти-Мансійськ 2011 естафета 4х6 км
Державні нагороди
Герой Білорусі
Герой Білорусі
Орден Вітчизни ІІІ ступеня (Білорусь)
CMNS: Домрачева Дар'я Володимирівна у Вікісховищі

На 2018 рік Домрачева стала найбільш титулованою біатлоністкою в історії Олімпійських ігор, маючи у своєму активі 4 золоті олімпійські медалі.[4] У 2018 році Дар'я Домрачева завершила свою кар'єру біатлоністки.[5]

Біографія

ред.

Народилася в Мінську в родині архітекторів. У 4-річному віці перебралася з батьками до Сибіру, в місто Нягань. Ще в школі почала займатися лижним спортом. В біатлоні з 1999 року. По закінченні гімназії поступила до Няганського філіалу Тюменського університету. Незважаючи на успіхи в юнацьких змаганнях в Росії, завжди хотіла повернутися до Білорусі. Отримавши запрошення від головного тренера збірної Білорусі Захарова, переїхала до Мінська. В дорослому біатлоні виступає з 2005 року.

Станом на лютий 2010 року в Домрачевої було 4 подіуми на етапах Кубка світу. На Олімпіаді у Ванкувері вона зуміла вибороти бронзову медаль в індивідуальній гонці на 15 км.

Широкому загалу любителів біатлону Дар'я запам'яталася не тільки успішними виступами, а й дивними помилками при стрільбі — на одному з етапів Кубка світу вона була дискваліфікована за стрільбу з положення стоячи тоді, коли треба було стріляти лежачи, на іншому вона влучно розстріляла чужу мішень.

Свою першу перемогу на етапах Кубку світу Домрачева здобула в Контіолахті в березні 2010 року в спринті. В наступній гонці переслідування вона змогла відстояти своє перше місце.

У сезоні 2011—2012 Дар'я виграла золоту медаль на чемпіонату світу в гонці переслідування, сріблу медаль у спринті. У загальному заліку кубка світу вона зайняла друге місце, поступившись тільки Магдалені Нойнер, але отримала два малих кришталевих глобуси — в переслідуванні й масстарті.

На Олімпіаді в Сочі 2014 року здобула три золоті медалі.

На Зимових Олімпійських іграх в Пхьончхані 2018 року Дар'я була лідеркою білоруської жіночої збірної по біатлону під час естафети та допомогла своїй команді посісти перше місце.[6] У індивідуальному заліку вона виграла срібло у масстарті.

Свою спортивну кар'єру Дар'я Домрачева завершила 2018 року.[5]

Особисте життя

ред.

5 квітня 2016 року стало відомо, що Домрачева вагітна від норвезького біатлоніста Уле-Ейнара Б'єрндалена [7].

16 липня 2016 року пара одружилася. 1 жовтня 2016 року в Мінську в подружжя народилася дівчинка, яку батьки назвали — Ксенія[8][9].

Нагороди

ред.

Лауреатка Спеціальної премії Президента Республіки Білорусь «Білоруський спортивний Олімп» 2012 року.[10]

17 лютого 2014 року отримала звання Герой Білорусі[11].

У 2018 році її нагородили орденом «За особисту мужність».

Інші нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. http://www.foxsports.com/olympics/story/darya-domracheva-wins-olympic-gold-for-belarus-in-10k-pursuit-021114
  2. http://www.nytimes.com/2015/01/08/sports/czech-women-outperform-french-in-world-cup-biathlon-relay.html
  3. http://www.foxsports.com/olympics/story/czech-republic-wins-womens-world-cup-biathlon-relay-010715
  4. Домрачева стала найбільш титулованою біатлоністкою в історії Олімпійських ігор. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  5. а б Знаменита біатлоністка Дар'я Домрачева завершила кар'єру через дитину. sport.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
  6. Недоброзичливий до Лукашенка корейський вітер зірвав прапор Білорусі: як пройшла жіноча естафета. ukr.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  7. Биатлонист Бьерндален сообщил, что Дарья Домрачева ждет от него ребенка. rsport.ria.ru. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 6 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Домрачева и Бьорндален назвали дочь Ксюшей. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 6 березня 2018.
  10. «Дарье Домрачевой присуждена специальная премия «Белорусский спортивный Олимп» 2012 года» // [[СТВ (телеканал)|СТВ)]], 27.04.2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 серпня 2022.
  11. Александр Лукашенко присвоил Дарье Домрачевой звание Героя Беларуси. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 3 березня 2014.

Посилання

ред.