Дархан (монг. Дархан — коваль) — одне з найбільших міст Монголії та адміністративний центр аймаку Дархан-Уул. Число його населення складає 74 738 мешканців станом на 2010 рік. Офіційно Дархан — особлива адміністративно-територіальна одиниця Монголії (разом з Улан-Батором та Ерденетом), яка прирівнюється до аймаку.

Дархан
монг. Дархан

Darkhan Buddha.jpg
Основні дані
Координати: 49°28′08″ пн. ш. 105°57′27″ сх. д. / 49.46889° пн. ш. 105.95750° сх. д. / 49.46889; 105.95750
Країна Монголія
Адмінодиниця Дархан-Уул
Столиця для Дархан-Уул (аймак Монголії)
Засновано 1961
Площа 103 км²
Населення 74 738 (2010)
Висота НРМ 665 ± 1 м
Офіційна мова монгольська (Дархан-Уул)
Міста-побратими Цайц, Капошвар (1973)[2], Улан-Уде (1967)[3]
Телефонний код (+976) +976 (1372,2372)[1]
Часовий пояс UTC+8
Номери автомобілів ДА_
GeoNames 2031964
Поштові індекси 213800
Міська влада
Мапа
Дархан. Карта розташування: Монголія
Дархан
Дархан
Дархан (Монголія)


CMNS: Дархан у Вікісховищі

РозташуванняРедагувати

 
Дархан

Дархан розташований на висоті 850 метрів над рівнем моря, площа 103 кв. км. Відстань до Улан-Батора 234 км, до монголо-російського кордону 125 км. Місто розташоване на ріці Хараа Гол — притоці Орхона.

ЕкономікаРедагувати

У місті розташовані домобудівельний комбінат, овчинно-шубна фабрика, м'ясопереробний комбінат, комбінат з переробки зерна та борошна, кондитерська фабрика, комбінат з виробництва алкогольних та безалкогольних напоїв. Місто було збудоване як один з основних комплексів для виробництва будівельних матеріалів. 1990 року на базі японських технологій та устаткування був збудований завод з виробництва сталі. У місті працює металургійний комбінат. При цьому обробні потужності діють в Дархані, а підприємство до добуванню та збагаченню — на території Селенгійського аймаку поблизу родовища залізної руди. Спочатку перше підприємство монгольської чорної металургії використовувало 60 % своєї потужності, однак у 2008 році цей показник досягав 92 %.

Японський банк міжнародного розвитку та корпорація «Тойо інженерінг» та монгольська компанія «Монгол Секью» планують збудувати нафтопереробний завод потужністю 2 млн тонн пального в рік шляхом переробки сирої нафти.

ТранспортРедагувати

Залізниця та автомобільна дороги зв'язують місто з Улан-Батором, Ерденетом. 1975 року відправлений перший потяг сполучення Улан-Батор — Москва, того ж року здана в експлуатацію залізнична колія Дархан-Ерденет довжиною 164 км. Головною залізничною колією Монголії є трансмонгольська магістраль Сухе-Батор — Улан-Батор — Дзамин-Ууд, від якої відходять кілька колій, серед них 63-кілометрова Дархан — Шарин-Гол, яка з'єднує місто з вугільним кар'єром Шарин-Гол.[4] Нова дорога з'єднує Дархан з Росією, столицею Монголії та третім за величиною містом Монголії Ерденетом. Дорога від російського кордону до Улан-Батора вважається одною з найкращих в Монголії.

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 19.3 °C (66.7 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -23.6 °С (-10.5 °F).[5]

Клімат Дархана
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −16,4 −9,6 1,1 12,1 20,4 24,6 26 24,1 17,8 9,6 −3,3 −12,2 7,9
Середня температура, °C −23,6 −18,1 −6,7 3,6 11,4 16,7 19,3 17,3 10,2 1,9 −10,3 −19 0,2
Середній мінімум, °C −30,8 −26,5 −14,5 −4,8 2,4 8,8 12,6 10,5 2,5 −5,8 −17,4 −25,8 −7,4
Норма опадів, мм 4.3 2.8 3.2 8.9 19.9 57 86.6 82 40.8 14.4 5.6 5.2 330.7
Днів з опадами 6 5 4 6 8 14 16 14 10 7 7 8 105
Джерело: Weatherbase

НаселенняРедагувати

Населення міста складає 66 тисяч осіб, разом з містами-супутниками 120 тисяч, у тому числі росіяни 0,3 %, китайці 0,2 %. Основна мова — монгольська.[6]

ІсторіяРедагувати

Місто було засноване 17 жовтня 1961 року, коли в Селенгинському аймаку Монголії на залізничній станції Бурханин Хендій було закладено нове місто. Дархан є зразком типового промислового центру Монголії. У 1970-1990-х роках за допомогою радянських спеціалістів було збудовано чимало промислових підприємств.

ОсвітаРедагувати

Другий за значенням освітній центр Монголії. 12 вищих навчальних закладів, 22 середні школи, 14 дитячих садочків. Філія Сільськогосподарського університету, Науково-технічний університет, медичний коледж, інститут «Дархан».

КультураРедагувати

У місті є молодіжний театр.

ТуризмРедагувати

 
Пам'ятник металургу

Оглянути місто можна з оглядового майданчика, який розташований між «старим» та «новим» Дарханом. Місто відоме своїм великим речовим ринком. Дархан достатньо зелений, цікавий своєю архітектурою. Хоча більша частина міста забудована типовими п'ятиповерхівками, водночас вони зберігають монгольський колорит. Балкони більшості будинків своїми формами нагадують монгольську юрту.

У місті є найбільший в Монголії дитячий парк. У «старій» частині Дархану розташований буддійський монастир Харагін (Kharagiin Khiid). Також у новій частині міста розташовано буддійський комплекс. Музей народного мистецтва має колекцію археологічних знахідок, традиційної монгольської одежі, експонатів релігійної спрямованості. На виїзді з міста розташована скульптура металурга, яка зварена з автомобільних запчастин, арматури, шестерень, швейних машинок. Туристи можуть зупинитись в готелі «Уртуушин» (Urtuushin hotel).[7]

Люди, пов'язані з ДарханомРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати