Давньогрузинська мова
Давньогрузинська мова (ႤႬႠჂ ႵႠႰႧႭჃႪႨ, енай картулі) - літературна мова середньовічної Грузії, яка з'явилася в V столітті. Зараз використовується як мова богослужіння Грузинської православної церкви і, в більшій частині, є зрозумілою носіям сучасної грузинської мови. Давньогрузинська мова пізніше розвинулась в середньовічну грузинську мову в XI столітті, яка, своєю чергою, у XVIII столітті розвинулась в сучасну грузинську мову.
Виділяються два періоди: ранній давньогрузинський (V — VIII століття) і класичний давньогрузинський (IX — XI століття). У ранньому давньогрузинському періоді представлені два діалекти: Ханметі (ხანმეტი, V—VII століття) і Хаеметі (ჱაემეტი, VII—VIII століття).
Корпус текстів ранньою давньогрузинською мовою є обмеженим в кількості і складається лише з 12 написів і 8 рукописів з релігійними текстами. Література класичною давньогрузинською містить філософські та історіографічні праці.
Фонетика
ред.В давньогрузинській мові є 29 приголосних і 5 голосних. Також виділяється напівголосна "й" - алофон голосної "і" в поствокальній позиції.
Губні | Зубні / Альвеолярні | Альвео-палатальні | Велярні | Язичкові | Глоттальні | |
Глуха придихова зупинка | p [pʰ] | t [tʰ] | k [kʰ] | q [qʰ] | ||
Глуха глотталізована зупинка | ṗ [pˀ] | ṭ [tˀ] | ḳ [kˀ] | q̇ [qˀ] | ||
Озвучена зупинка | b | d | g | |||
Глухий придиховий африкат | с [tsʰ] | č [tʃʰ] | ||||
Глухий глотталізований африкат | c̣ [tsˀ] | č̣ [tʃˀ] | ||||
Дзвінкий африкат | ʒ | ǯ [dʒ] | ||||
Глухий фрікатив | s | š [ʃ] | x [χ] | h | ||
Дзвінкий фрікатив | z | ž [ʒ] | ɣ [ʁ] | |||
Носова | m | n | ||||
Тремтяча | r | |||||
Латеральна | l | |||||
Напівголосна | ṷ | j [j] |
Передні | Середні | Задні | |
Високі | i | u | |
Середні | e | o | |
Низькі | a |
Грузинськими абетками, які використовувались в давньогрузинській мові, є «асомтаврулі» (великі літери) або «мргловані» (округлений). Абетка є майже ідеальною фонематичною, яка показує майже завжди однозначну відповідність між фонемами і графемами. Абетку створено на основі грецької абетки, з тим же абетковим порядком літер. Літери, що представляють фонеми негрецького походження, знаходяться в самому кінці. Також у складі абетки є три букви, яким відповідають три грецькі фонеми, не представлені в грузинській мові (ē, ü і ō). Зображення літер у більшості випадків значно відрізняються від грецької мови (наприклад грецьким Φ Θ Χ [pʰ tʰ kʰ] в асомтаврулі відповідають Ⴔ Ⴇ Ⴕ).
Грецька | Α | Β | Γ | Δ | Ε | Ϝ | Ζ | Η | Θ | Ι | Κ | Λ | Μ | Ν | (Ξ) | Ο | Π | (Ϙ) | Ρ |
Асомтаврулі | Ⴀ | Ⴁ | Ⴂ | Ⴃ | Ⴄ | Ⴅ | Ⴆ | Ⴡ | Ⴇ | Ⴈ | Ⴉ | Ⴊ | Ⴋ | Ⴌ | Ⴢ | Ⴍ | Ⴎ | Ⴏ | Ⴐ |
Транслітерація | а | б | г | д | е | в | з | ē | т | і | к’ | л | м | н | й | о | п | ж | р |
Грецька | Σ | Τ | Υ | Φ | Χ | (Ψ) | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – | Ω | |
Асомтаврулі | Ⴑ | Ⴒ | Ⴣ | Ⴔ | Ⴕ | Ⴖ | Ⴗ | Ⴘ | Ⴙ | Ⴚ | Ⴛ | Ⴜ | Ⴝ | Ⴞ | Ⴤ | Ⴟ | Ⴠ | Ⴥ | |
Транслітерація | с | т’ | ю | п | к | г | к’ | ш | ч | ц | дз | ц’ | ч’ | х | кв | ж | х | ō |
Орфографія
ред.Орфографія доволі послідовна, що значитт що одне і те ж слово однаково пишеться в усіх випадках. Застосовується принцип «як чується, так і пишеться» завдяки тому, що в більшості випадків одній фонемі відповідає одна літера. Деякі винятки представлені нижче.
- Голосна u (у)
Головний виняток з правила «як чується, так і пишеться» це фонема "u", якій відповідає диграф ႭჃ 〈oü〉. Наприклад, ႮႭჃႰႨ 〈p'oüri〉 (п'урі - «хліб»). Запозичено з грецької мови, де u передається послідовністю літер ου. У писемності «нусхурі» диграф ⴍⴣ 〈oü〉 перетворився на одну літеру ⴓ 〈u〉 (в сучасній грузинській - უ). Пізніше ввели схожу літеру Ⴓ, якої в ранній давньогрузинській абетці не було.
- Напівголосна w (у / в)
Пишеться двома способами в залежності від позиції в слові. Після приголосної - диграф ႭჃ 〈oü〉, наприклад: ႹႭჃႤႬ 〈choüen〉 (чуен - «ми»), ႢႭჃႰႨႲႨ 〈goürit’i〉 (гуріт'і - «горлиця»). Диграф ႭჃ 〈oü〉 представляє звуки w і u без відмінностей в написанні. Наприклад: ႵႭჃႧႨ 〈khoüti〉 (хуті - «п'ять») і ႤႵႭჃႱႨ 〈ekoüsi〉 (екусі - «шість»). В інших позиціях позначається літерою Ⴅ 〈v〉, наприклад: ႧႭႥႪႨ 〈tovli〉 (тоулі - «сніг»), ႥႤႪႨ 〈veli〉 (уелі - «поле»), ႩႠႰႠႥႨ 〈k’aravi〉 (к'араві - «намет»).
Два написання є алофонічною варіацією, як в сучасній грузинській, між [w] в постконсонантній позиції і [ʋ] або [β] в інших позиціях. У сучасній грузинській мові (з 1879 року) звуки [w] і [ʋ / β] відповідають букві ვ 〈v〉. Написання з Ⴅ 〈v〉 вместо ჃႭ 〈oü〉 також зустрічається в давньогрузинській - ႠႣႥႨႪႨ 〈advili〉 (адвілі - «легко»), ႷႥႤႪႨ 〈q’veli〉 (куелі - «сир»). Виняток - ႰႥႠ 〈rva〉 (руа - «вісім»).
Література
ред.- Aronson, Howard J. (1997). Georgian phonology. У Alan S. Kaye (ред.). Phonologies of Asia and Africa. Vol. 2, Winona Lake, Indiana: Eisenbrauns. ISBN 1-57506-018-3.
- Fähnrich, Heinz (2007). Kartwelisches etymologisches Wörterbuch. Leiden: Brill. ISBN 978-9004161092.
- Fähnrich, Heinz (2012). Die georgische Sprache. Leiden: Brill. ISBN 978-9004219069.
- Schanidse, Akaki (1982). Grammatik der algeorgischen Sprache. Schriften des Lehrstuhls für altgeorgische Sprache, vol. 24. Transl. Heinz Fähnrich. Tbilissi: Staatsuniversität.
- Tuite, Kevin (2008). Early Georgian. У Roger D. Wood (ред.). Ancient Languages of Asia Minor. Cambridge: CUP (pp. 145–165). ISBN 978-0521684965.