Гільдєєва Лілія Фаридівна
| Гільдєєва Лілія Фаридівна | |
|---|---|
| Лілія Гільдєєва | |
 | |
| Народилася |
14 червня 1976 (47 років) Заїнськ, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 |
| Діяльність | журналістка, телеведуча |
| Alma mater | Казанський державний університет |
| Знання мов | російська |
| Заклад | НТВ |
| Діти | Данило та Майя |
| Нагороди |
 |
Лілія Фаридівна Гільдєєва (тат. Лилия́ Фәри́д кызы Гильдеева; нар.. 14 червня 1976, Заїнськ, Татарська АРСР, Російська РФСР, СРСР) — російська журналістка, відома як ведуча інформаційної програми «Сьогодні» на каналі НТВ (2006—2022).
Біографія ред.
Народилася 1976 року в татарській сім'ї. Батько — держслужбовець, мати — вчителька початкових класів.
Закінчила філологічний факультет Казанського державного університету (1993—1997). Кар'єру тележурналіста розпочала в Набережних Челнах у липні 1997 року на місцевому телеканалі «Ефір» як ведуча новин[1]. У серпні 1999 року переїхала до Казані, працювала кореспондентом, продюсером, редактором, ведучою новин, на регіональному партнері каналу «REN-TV» — «Варіант». З 2002 по 2006 рік працювала на ТНО (двомовний (російський, татарський) супутниковий канал Татарстану), вела інформаційну програму «Новини Татарстану» з перервою на 8 місяців на роботу в прес-службі КамАЗу.
У вересні 2006 року була запрошена на телеканал НТВ[2], на якому аж до 18 лютого 2022 року була ведучою випусків програми «Сьогодні» о 19:00. У різні часи з нею в парі працювали Олексій Пивоваров (2006—2013)[3], Ігор Полєтаєв (2013—2014)[4], Олександр Яковенко (2014—2015)[5], Михайло Чебоненко (березень—серпень 2015)[6], Василь Максименко (2015—2018) та Володимир Чернишов (2018—2022).
З червня 2007 по серпень 2014 року також вела програми «Сьогодні о 22:45 (потім о 22:40, 23:00 та 23:15)» та «Сьогодні. Підсумки».
У лютому 2022 року звільнилася з НТВ, попередньо виїхавши з Росії в іншу країну, про що стало відомо 15 березня[7][8].
Родина ред.
Заміжня. Чоловік Рустам, працював монтажером на телебаченні, потім в автосалоні. Двоє дітей: син Данило — випускник школи, і дочка Майя (нар. 2009)[9].
Нагороди ред.
- Подяка Президента Російської Федерації (26 липня 2021) — «за заслуги в розвитку засобів масової інформації та багаторічну сумлінну роботу»[10].
- Подяка Президента Російської Федерації (23 квітня 2008) — «за інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність з розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації»[11].
Примітки ред.
- ↑ «Известия». «Новая ведущая НТВ пишет стихи и вечно скромничает»
- ↑ НТВ нашло замену Асет Вацуевой. Известия. 14 вересня 2006. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Алексей Пивоваров покинул НТВ и Лилию Гильдееву. Комсомольская правда. 26 жовтня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ В эфире НТВ Алексея Пивоварова заменит Игорь Полетаев. Бизнес FM. 25 жовтня 2013. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Почему государственные телеканалы проигнорировали триумф «Левиафана». Forbes. 13 січня 2015. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ НТВ покажет парад Победы на Красной площади и праздничный концерт. НТВ. 27 квітня 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Ведущая НТВ Лилия Гильдеева, работавшая на канале с 2006 года, уехала из России. Медиазона. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Ведущая Лилия Гильдеева уволена с НТВ. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Лилия Гильдеева: Быть дурой так приятно. Минут пять
- ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 26 июля 2021 года № 196-рп «О поощрении». Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ РАСПОРЯЖЕНИЕ О поощрении. Электронный фонд правовой и нормативно-технической документации. 23 квітня 2008. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 16 березня 2022.
Посилання ред.
- Інтерв'ю газеті «Праця» [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.], «Вечірній Москві», «Известиям» [Архівовано 27 березня 2013 у Wayback Machine.]